Пити чи не пити? Випускники Львівської бізнес-школи створили горнятко, яке визначає якість води

Антон Скрипник та Роман Савченко створили горнятко, що визначає якість води, рахує калорії та дезінфікує воду. Співзасновники стартапу – «H2OMetr» познайомились під час навчання на програмі MS in Technology Management у Львівській бізнес-школі УКУ. Саме тут вони зрозуміли, що разом можуть бути ефективною командою. І скористалися шансом створити разом інноваційний продукт, який водночас став їхнім дипломним проектом у LvBS та спільним бізнесом. Отож, що таке «H2OMetr» та “Travel Cup”– читайте далі.

 Як сформувався концепт стартапу «H2OMetr»?

І Роман, і Антон на момент вступу до Львівської бізнес-школи уже давно працювали в галузі ІТ. Обоє займали високі позиції і добре заробляли. Але вирішили, що нема межі досконалості, і час на навчання треба виділяти на кожному етапі життя. Півторарічна магістерська програма MS in Technology Management змінила не тільки життя кожного з героїв цієї “історії успіху”. Вона змінила їх самих.

РС (Роман Савченко): На одному з останніх модулів на програмі MS in Technology Management у нас викладав Жоао Перре Віана (EADA ). Ми говорили про тренди та сигнали, які зараз є у галузі, обговорювали, що є двигуном бізнесу. І якось у розмові почали говорити про якість води. Коли я був дитиною, всі спокійно пили воду з крану, а зараз для всіх цілком природно пити додатково очищену або джерельну. Колись ніхто не уявляв собі культури пляшкової води – всі сміялися з американських фільмів, де показували кулери. А тепер?..

АС (Антон Скрипник): Усі розуміють, що вода з крану – погана. Але мало хто здає воду на аналіз. У моїй сім’ї прийнято час від часу перевіряти воду, бо у нас є колодязь. І от, в один момент вода з цілком придатної для вживання, стала ледь не отруйною. За результатами аналізу, цією водою не можна було навіть умиватися. Щось кардинально змінилося в ґрунтах, і цього ніхто не відстежив. Ми задумалися: а як бути іншим – тим, хто не перевіряє воду регулярно? Тому вирішили створити стартап “H2OMetr”, і розробити продукт та програмне забезпечення, яке дозволить визначати якість води.

Антон Скрипник представляє перший концепт H2Ometr

РС: Наш перший концепт полягав у тому, щоб створити спеціальний пристрій, вмонтований у водопровід. Він не мав би очищувати воду з крану: для цього уже існує безліч фільтрів. Річ у тім, що кожен фільтр очищує воду тільки від певних видів забрудників: або від металів, або від домішок. Але, якщо у вас змінився компонент у воді, на який фільтр не реагує, – ви про це не дізнаєтесь.  H2OMetr мав би перевіряти якість води і надсилати інформацію, чи придатна ця вода для вживання на смартфон. Розвиваючи ідею, ми зіткнулися з фактом, що такий продукт потребуватиме подальшого сервісу і буде доволі ресурсозатратним.  І поставили перед собою завдання створити “end-consumer-product”. Так з’явилася ідея “Travel Cup”.

Travel Cup

АС: Ми вирішили втілити її, бо побачили жвавий інтерес до теми аналізу води. До того ж, нам було цікаво попрацювати удвох у команді: ми доповнюємо одне одного і за харизмою, і за навиками.

 

Як ідея перетворюється у продукт?

РС: Ще на етапі дипломного проекту ми зрозуміли, що для реалізації усіх ідей нам бракує знань. Ми розуміли, чого хочемо і кому це потрібно. Але як втілити фізично – не знали. Антон викладає декілька курсів у НУ “Львівська Політехніка”, і один з його студентів виявився людиною «з руками і з головою». Мова про Славу Долгова. Ми пояснили йому, чого хочемо. Слава сказав, що це абсолютно реально втілити. Так ми минули етап «це нереально» в розробці свого концепту. І всього за 2 тижні розробили дипломний проект.

АС: Отож ми вирішили переключитись на end consumer product. Працювати в такому форматі простіше. Ми створили “Travel Cup”: горнятко, яке визначає, чи можна пити рідину, яка в ньому є, чи ні. У горнятку є опції аналізу на рівень солей, кислотність, нітрати, температуру кореляції цих елементів. Ще одна фішка продукту: “Travel Cup” може дезінфікувати рідину. Це корисно, адже  визначити вміст біологічних забруднень (бактерій) у рідині – практично нереально. Тому ми вирішили про всяк випадок одразу їх убити з допомогою ультрафіолетової лампи, вмонтованої в кришку горнятка. Таким чином у нас вийшло горнятко, яке дозволяє навіть у поході пити не “хімію” від дезінфікуючої таблетки, а чисту воду.

РС: За основу ми взяли звичайне термогорнятко. Нижню частину горнятка зробили з кришки звичайного термосу, у яку вмонтували спеціальну мікросхему. Додали туди багато датчиків, які розробив Слава: самотужки їх виготовити в рази дешевше і простіше, ніж купити готові. Саме вони і аналізують воду з допомогою дуже слабенького струму. Таким струмом неможливо скалічити себе, його потужність навіть слабша, аніж статичний струм від “електризованого” одягу. Але його цілком достатньо для аналізу води. Хоча, в ідеалі, це буде спектральний аналіз води. Додали і «fancy stuff» – безпровідну зарядку для цього горнятка та підсвітку. І усвідомили, що з таким продуктом можна уже виходити на ринок. Єдине, що стає на заваді презентації проекту на широкий загал – це те, що прорахувати собівартість існуючого прототипу зараз практично нереально, бо всі елементи горнятка зроблені вручну.

Travel Cup

АС: Загалом, щодо ціноутворення ми пішли іншим шляхом  – не рахували собівартість і не ставили націнку, а вирішили спитати людей, яку суму вони готові заплатити за такий девайс. Тоді ми зможемо оптимізувати комплектацію самого продукту, залежно від ціни: якщо треба – спростити, здешевити. Зараз ми орієнтуємося приблизно на 50-80 доларів. Були люди, які були готові заплатити і 100 і 150 доларів.  Тож, можемо розробити преміум-версію продукту.

 

Перше знайомство «H2OMetr» з аудиторією

АС: Нас з “Travel Cup” запросили взяти участь у виставці в рамках IT-Arena Hi-Tech Expo. За 2 тижні ми підготувалися до участі: зробили власний стенд, футболки, анкети, створили мобільний додаток. Нарешті зібрали докупи саме горнятко, яке довгий час перебувало в розібраному стані: процес вдосконалення був безперервний. Найважливішим моментом було створення додатка, адже саме горнятко – це тільки пристрій для вимірювання, а вже з допомогою додатка відбувається передача інформації про склад води, «трекаються» історичні дані, створюються графіки, – можна подивитися, який об’єм і яку рідину вживаєш. В результаті, ми були вражені тим, який високий інтерес викликав у людей наш продукт.

H2Ometr Team

РС: Реакція аудиторії була вражаюча: до кінця дня ми обоє втратили голос. Аналогів на ринку практично нема, а якщо і є – то дуже дорогі. Конкретний набір параметрів і зовнішній вигляд фінальної версії “Travel Cup” – це те, над чим ми ще працюємо. Намагаємося визначити, хто буде стартовою аудиторією на момент початку продажу. І зараз ми поставили перед собою завдання вийти з цим продуктом на Kickstarter. І не стільки для того, щоб залучити фінансування, а й для того, щоб отримати підтвердження, що ми рухаємося в правильному напрямку.

 

Про навчання: для чого вчитися, якщо ти і так вмієш?

АС: Я працював у компанії «ELEKS», коли вступив на MS in Technology Management. Чесно кажучи, спочатку мав великий скепсис щодо самої навчальної програми. Остаточне рішення прийняв уже після розмови з деканом LvBS Софією Опацькою, коли почув про саме наповнення програми, місію та візію Львівської бізнес-школи. Тоді зрозумів, що варто спробувати. Перший модуль вів у нас Бернард Катці. І це був абсолютний «вау-ефект».

РС: Про програму MS in Technology Management я дізнався з корпоративної розсилки. Чому  вирішив вчитися? Хотів розширити своє коло знайомств.  На момент, коли отримав листа, я лише нещодавно переїхав до Львова (Роман переїхав у Львів із Криму, де працював в компанії SoftServe у 2012 році і продовжив роботу у львівській філії компанії, – ред.) і мав небагато можливостей увійти в ІТ-спільноту міста. Тим не менш, знав, що ця спільнота – дуже хороша. І саме участь у програмі дала мені не тільки професійні знання і навики, а й допомогла знайти надійних друзів. У всіх нас були певні упередження до системи навчання, які ми мали ще зі школи та університету. Але уже після перших модулів зрозуміли, що зробили правильний вибір.  

Роман Савченко та Антон Скрипник на захисті концепції

АС: У нас обох був досвід у веденні проектів, але навчання на програмі MS in Technology Management додало нам ефективності.  У нас було багато занять, на яких ми отримали практичні інструменти. Усі навики, які здобули у LvBS, ми застосовуємо в роботі. Найцінніше це те, що нас навчили правильно думати про бізнес на кожному етапі розвитку. Якби ми не мали цих знань, то давно уже б стукати у всі двері і шукали гроші на втілення своєї первинної ідеї. А зараз нам пропонують гроші, а ми відмовляємося. Маючи знання, які здобули у Львівські бізнес-школі, ми хочемо пройти всі етапи формування продукту самостійно, і якомога довше зберігати контроль і над самим продуктом, і над його майбутнім, сформувати його цілісність і бренд.

РС: Вся програма MS in Technology Management базується на тому, як правильно розставити компоненти для досягнення поставленої мети. Чому наш проект у розвитку зайшов далі, ніж у багатьох інших учасників програми? Тому, що у нас у обох є свої роботи, сім’ї, діти, справи. Але ми одне одного підштовхуємо і мотивуємо продовжувати працювати над проектом. Якби ми захищали дипломи кожен окремо одне від одного, то жоден з нас, мабуть, не дійшов би до захисту.

АС: Перемагають команди. Подивіться на той же Apple, Microsoft, – на будь-які успішні старт-апи та підприємства: дуже рідко «драйвером» виступає хтось один. Як правило там хороша синергія.

 Перший набір MS in Technology Management

Роман та Антон інвестують у проект «H2OMetr» власні кошти. Антон покинув роботу у компанії ELEKS та працює над стартапом. Роман успішно займає керівну посаду у компанії SoftServe.  Хлопці не ставлять на вершину своїх досягнень тільки матеріальні цінності. Розуміють, що cashflow – це тільки cashflow, який має забезпечувати існування бізнесу. А гроші розглядають як інструмент для досягнення певних цілей, а не як саму ціль.

Випускний MS in Technology Management

Розмовляла Маріанна Фіртка

Джерело: Твоє місто