Ліга.net: Дорослі готові вчитись тоді, коли готові (за матеріалами курсу Алли Георгіаді)

Навчальна зустріч на тему навчання дорослих із консультантом з організаційного розвитку Аллою Георгіаді відбулась у рамках модуля на програмі інноваційного підходу до державного управління "Good Governance". Тема не є легкою для сприйняття і важко вписувалась в контекст хорошого урядування, однак із початоком дискусії все стало на свої місця.

Доросла людина розпочинає зміни в собі лише тоді, коли настає готовність до нового навчання та знань. Якщо не буде готовності, то нове знання буде відкинуте. Основними причинами цього може бути відсутність усвідомленості, що потрібно змінюватись (чи навіть страх ризикувати). Для початку змін необхідно мати намір до змін, усвідомлену потребу нового знання.
 
Основним принципом навчання для дорослих повинно бути постійне фокусування на проблемах та орієнтація на життя.  Для ефективної передачі нової інформації людині потрібно знати який інструмент де буде використовуватись. Особливо важливим є робоче місце - життєвий університет для людини.
 
Alla Georgiadi
 
Чому дорослим важко перевчатись та навчатись новому? 
 
Нова інформація яка вписується в стару систему символів може створювати зв’яки із старими елементами і буде запам’ятовуватись легше ніж за відсутності старих символів. Така обставина зумовлена двома типами навчання: інформативне навчання - яке орієнтоване на постійне оновлення інформації і трансформативне навчання, націлене на зміну ментальної моделі - системи цінностей і переконань (набір концепцій того, що «правильно» та «ні»).
 
Першим фактором для зміни парадигми мислення є (1) внутрішнє незадоволення, дискомфорт від нинішнього стану; далі людина може усвідомити (2) виклик або переживати кризову ситуація в житті; іншим фактором може бути ситуація (3) коли припиняється розвиток; також коли людина займається (4) пошуком та постановкою цілі, сенсу життя. 
 
Зі зміною парадигми мислення людина починає усвідомлено розуміти свої цілі і починає шукати можливі шляхи їх досягнення. Такі дії супроводжуються постоповим розвитком та ускладненням особистості. 
 
Загалом виділяють три стадії трансформаційного розвитку: 
І стадія - (відторгнення, вибіркова проникність) коли особистість не може сприйняти нову культуру або поведінку іншої спільноти і активно суперечить їй, не сприймаючи це у своєму світобаченні; 
ІІ стадія - (розуміння) людина усвідомила іншість як факт та прийняла його існування; 
ІІІ стадія - (застосування, трансформація) людина намагається адаптуватись до незвичної культури та поведінки і поступово вивчає звичаї спільноти;  
VІ стадія - (інтеграція, двокультурна модель) коли особистість сприймає обидва світи як свою власну реальність і вже не може їх ідентифікувати як чужі. 
 
Кожна із наведених вище стадій трансформації визначається кількома факторами: (1) присутність іншої парадигми існування; (2) активний діалог (людині дуже складно щось нав’язати); (3) наявність групи підтримки однодумців; (4) акція або інтеракція, постійна дія у новій моделі.
 
Оглядаючи останні події в українському суспільстві можна побачити, що ми зараз переживаємо третю стадію трансформаційного розвитку. Коли незвичні європейські норми та процедурні парктики поступово стали частиною життя багатьох людей. Далі залишається четверта стадія і інтеграція до спільної європейської культури, однак це питання наступних десятиліть. 
 
Автор: Віталій Шарлай, учасник програми  «Ефективне управління» 
--
Матеріал підготовлено у рамках навчання на програмі «Ефективне управління» Львівської бізнес школи

Джерело: Ліга.net