«Майдан і війна стали стимулом робити добро іншим»: чому соціальна відповідальність це важливо?

26 Жов 2015

Що таке соціальна відповідальність, і який стосунок вона має до вас і вашого бізнесу? Чи не суперечать одне одному поняття соціальної відповідальності та прибутковості? Канадський підприємець та експерт з ІТ-консалтингу Любомир Хабурський став гостьовим спікером  на урочистостях з нагоди старту програм Key Executive MBA та MS in Technology Management  у Львівській бізнес-школі УКУ. Platfor.ma публікує найцікавіші думки Любомира про те, чому соціальна відповідальність йде на користь і бізнесу, і людям.

 

Фотографія: Прес-служба LvBS

Соціальна відповідальність традиційно передбачала додаткові витрати або меншу ефективність, тому цей вид діяльності зазвичай вписували у статтю витрат компанії, яку треба було обґрунтовувати. Погляньмо, як працює традиційний підхід до соціальної відповідальності в сучасному суспільному контексті.  Є різні види соціальної відповідальності: зовнішня корпоративна; така, що відображена у продуктах і послугах (виробництво продукту або надання послуги, що генерують менше побічних відходів, використання екоматеріалів, надання благодійної послуги тощо); соціальна відповідальність як внутрішній процес (справедливе та турботливе поводження з працівниками, постачальниками та ін.).

БАТІГ І ПРЯНИК

Відповідно є традиційний механізм мотивації до соціальної відповідальності. «Батіг та пряник» описує традиційний підхід в бізнес-контексті. У цьому випадку «пряник» позначає позитивну мотивацію витрачати ресурси на соціально відповідальні дії –  приваблення клієнтів, які вважають, що важливо купувати «зелені» продукту, або які хочуть підтримати соціально відповідальні компанії , вихід на ринки з жорсткішими екологічними нормами чи вимогами щодо справедливого ведення бізнесу. «Батіг» позначає мотивацію, пов’язану з негативними наслідками: уникання штрафів і санкцій за порушення екологічних норм чи витрат, пов’язаних з ліквідацією негативних для довкілля наслідків, якщо щось піде не так; уникнення негативного висвітлення в ЗМІ, викликаного діяльністю, що не відповідає принципам соціальної відповідальності, що неминуче відштовхне клієнтів тощо.

За останні два десятиліття рівень суспільної свідомості щодо соціальної відповідальності значно виріс: екологічні та «зелені» рухи, занепокоєння щодо глобального потепління, рухи у сфері соціальної справедливості: наприклад, «Захопи Волл-Стріт». Завдяки соціальним медіа інформація про відсутність соціально відповідальної поведінки швидко поширюється і викликає негативну громадську реакцію. Уряди беруть до уваги такі суспільні настрої, встановлюючи жорсткіші стандарти та запроваджуючи суворіші покарання за їх порушення.

Українські компанії, які хочуть вийти на європейські ринки, починають усвідомлювати, що їм також потрібно збільшувати частку соціально відповідальної діяльності у своєму портфелі, навіть якщо українське законодавство не поспіває за рештою Європи. Більше того, нещодавні політичні події в Україні ще більше загострили увагу суспільства на соціальній відповідальності. Майдан і війна на Донбасі стали стимулом для суспільства самоорганізуватися і робити добро для інших.

 

 

МАРКЕТИНГ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Соціально відповідальне ведення бізнесу та ще й так, щоб це всі бачили, перетворилося на новий інструмент маркетингу та промоції з  метою залучення клієнтів, які хочуть підтримати соціальну відповідальність. Клієнти також хочуть долучитися до добрих справ, купуючи «зелені» продукти та послуги від соціально відповідальних виробників. Кілька останніх досліджень однозначно свідчать про те, що клієнти все більше переймаються соціальною відповідальністю і використовують власну купівельну силу, щоб підтримати проактивні компанії. Краудфандинг – чудовий приклад такого руху. Відповідно, «батіг та пряник» стали ще більш дієвою мотивацією до соціальної відповідальності бізнесу.

З цієї точки зору саму соціальну відповідальність теж можна вважати бізнес-продуктом. Оскільки на неї є попит у суспільстві та серед клієнтів, компанії готові її надавати як товар або послугу. Іронія в тому, що таке сприйняття соціальної відповідальності позбавляє її елементів альтруїзму та благодійності. Іншими словами, замість того щоб здійснювати соціально відповідальну діяльність, щоб робити добро для інших, компанії обґрунтовують необхідність соціальної відповідальності тим, що це саме по собі є хорошим бізнесом.

Можливо, такий підхід вас влаштовує? Але дозвольте мені запропонувати альтернативний погляд на соціальну відповідальність, відмінний від підходу «батога та пряника», який може допомогти вам обґрунтувати, чому соціально відповідальні дії є як в інтересах вашого бізнесу, так і у ваших особистих інтересах. 

Моя теза полягає в тому, що соціально відповідальна поведінка є по своїй суті позитивною для і для вас, і для вашого бізнесу. Чому? Тому що ви, напевно, як і більшість людей, яких я знаю, сповідуєте певні особисті цінності, а саме: доброчесність, щедрість, доброту, турботу. Навіть якщо вам на разі не притаманні ці риси, ви, напевно, до них прагнете. Я вважаю, що ваша ефективність як людини, власника бізнесу, підприємця чи керівника зростає, якщо ви можете бути справжніми і діяти відповідно до своїх особистих цінностей.  Я також вважаю, що люди, які у своїх діях керуються такими особистими цінностями як доброчесність, щедрість, доброта і турбота, будуть неминуче діяти соціально відповідально.

Дозвольте мені пояснити, що я маю на увазі, за допомогою релігійної аналогії. Багато з нас є частиною якоїсь релігії. Кожна релігія по-своєму описує хорошу поведінку. Для багатьох віруючих мотивацією до хорошої поведінки є віра в винагороду на тому світі – рай. А також страх перед покаранням після смерті за погану поведінку. Це потужні мотиватори, які працюють від самого зародження людської цивілізації, суспільства та релігії. У них легко можна впізнати підхід батога та пряника: обітниця раю – це пряник, загроза вічного прокляття – батіг. Для більшості людей цієї мотивації достатньо, щоб робити добро або жити згідно з визначенням хорошої поведінки, нав’язаним їм релігійними лідерами. Але мій релігійний шлях привів мене в інше місце та до іншого розуміння.

Я хочу вірити, що дехто з нас робить добро заради самого добра та його цінності, і допомагає іншим незалежно від того, чи буде потойбічна винагорода/ покарання.

Мені не потрібна обітниця раю чи загроза пекла, щоб пожертвувати власним багатством або комфортом задля інших і діяти з доброчесністю, добротою, щедрістю і турботою. Насправді, я зараз отримую набагато більше внутрішнього задоволення, якщо творю добро заради самого добра, а не через обітницю майбутньої небесної винагороди. 

Це стосується і соціальної відповідальності при веденні бізнесу. Чому? Тому що я вважаю, що «справжність» (вірність своїм особистим цінностям) робить вас ефективнішим у всьому. У мене поки що немає емпіричних доказів для підтвердження цієї думки чи тези. Але нещодавно я читав інтерв’ю з успішними українцями в рамках проекту theukrainians.org. Їх попросили дати визначення успіху та поділитися власним розумінням відповідальності. Цікавим є те, що більшість учасників інтерв’ю визначають успіх і відповідальність у тісній прив’язці до вірності власним особистим цінностям.  «Успіх – це той момент, в який я відчуватиму, що знайшов внутрішню гармонію, коли добре почуватимусь щодня впродовж енної кількості днів», – Ярослав Ажнюк.  «Успіх — це баланс того, що усередині кожного з нас, чогось внутрішнього, духовного, і зовнішнього, того, що ти віддаєш світові. Знаєш, це просто чудово, коли ти чиниш так, як підказує тобі серце, підказує совість, своє внутрішнє ‘я’», – Ірина Коваль.  Мене вони переконали.

 

Отож, на мою думку, якщо ви, як більшість людей, сповідуєте такі особисті цінності як доброчесність, щедрість, доброта і турбота, і якщо ви будете вести бізнес у відповідності до цих цінностей, то автоматично проявлятимете соціальну відповідальність. Краса цього підходу в тому, що вам не потрібно обґрунтовувати свої дії з економічної точки зору. Більше того, ваша мотивація до соціально відповідальної поведінки буде сильнішою, бо йтиме зсередини. Та й сама ваша соціальна відповідальність матиме ширше вираження. Насправді, їй не потрібне буде конкретне визначення чи рамки.  Соціальна відповідальність охопить всю вашу діяльність, а не просто буде одним із пунктів у вашому маркетинговому плані чи плані заходів для зменшення ризиків. 

 

 

ЧОМУ СПРАВЖНІСТЬ ЕФЕКТИВНІША? 

Чому людина стає ефективнішою, якщо вона справжня і діє у відповідності до своїх особистих цінностей? Я не знаю відповіді, але спробую запропонувати власну гіпотезу.

Мені здається, що причина в тому, що справжність звільняє вас від будь-яких протиріч і конфліктів з сумлінням. Відповідно, ви можете повністю віддатися веденню бізнесу. Друга причина в тому, що справжність відкриває перед вами двері креативності, оскільки ви не обтяжені «стримуваннями та противагами» чи протиставленнями з цінностями інших. На мій погляд, креативність лежить в основі успіху бізнесу та підприємництва. А креативність з’являється тоді, коли ви ставите особисті цінності на перше місце і перебуваєте в гармонії з ними. Просто почитайте інтерв’ю з відомими людьми, щоб у цьому переконатися . 

Соціальна відповідальність йде від дій на основі доброчесності, щедрості, доброти та турботи. Якщо людина діє у відповідності до цих особистих цінностей, то вона є справжньою. Справжність сприяє креативності людини, а креативність сприяє успіху в бізнесі. Послідовність перших двох логічних тверджень не має значення – причина чи наслідок. Але якщо моє припущення правильне, і якщо ви також вірите в ці принципи, то соціально відповідальна діяльність буде в інтересах вашого бізнесу, незалежно від наявності «батога та пряника». Я не позиціоную цей погляд як утопію. Я прекрасно усвідомлюю, що більшості компаніям і підприємцям все ще потрібна буде мотивація у формі батога та пряника. Але навіщо вам на це погоджуватися? Тепер у вас є інший, альтернативний спосіб, як мотивувати себе до соціальної відповідальності у бізнесі.

ЯК ВІДНАЙТИ СВОЇ ОСОБИСТІ ЦІННОСТІ 

Є одна вправа, яку я дуже люблю і яку запозичив у Віктора Франкла – людини, яка пережила Голокост. Я трішки адаптував його експеримент з думками і назвав його «Про що ми шкодуємо». Отож, прокрутіть час вперед та уявіть, що вам 85. Ви оглядаєтеся на своє життя і роздумуєте.

a)        Я шкодую, що зробив(ла)…?
b)        Я шкодую, що не зробив(ла)…?
c)        Я не шкодую, що зробив(ла)…?
d)        Я не шкодую, що не зробив(ла)…? 

Відповіді на ці запитання розкажуть вам про ваші особисті цінності. Тепер поверніться в теперішнє і дайте собі другий шанс продовжувати жити відповідно до своїх відповідей. Якщо вам складно уявити себе у віці 85 років, нічого страшного. Навколо достатньо 85-річних, з якими можете поспілкуватися: члени родини, друзі та інші люди, яких ви цінуєте і поважаєте. Поговоріть з ними. Щонайменше це принесете їм велику радість і задоволення від того, що молода людина хоче їх слухати та цікавиться їхнім життєвим досвідом. Чи все це утопія? Ні, бо ми говоримо лише про вас, а не про всіх. Раджу вам принаймні подумати над тим, щоб прийняти для себе цей новий підхід до соціальної відповідальності.

Джерело: Platfor.ma