Отримані знання — це сила. Вміння переучуватись — суперсила. Значно важливішим у майбутньому буде не розуміння наших безмежних можливостей, а усвідомлення природних обмежень — як своїх, так і людей, з якими взаємодіємо.
Пропонуємо статтю викладачки LvBS, консультантки із організаційного розвитку, лідерства і управління персоналом Наталії Каді, написану спеціально для бізнес-видання «Insight Inside».
Ми увійшли в епоху боротьби. Серйозної. Між людиною і роботом — за право керувати людиною. І щоби перемогти, нам, як ніколи, важливо розуміти власну людяність і те, як ми влаштовані.
Відповіді на виклики майбутнього — в людському мозку. Саме там народжуються ідеї, виникають емоції, формується спосіб мислення. Поведінка, яку ми спостерігаємо в інших, і рішення, які ухвалюємо самостійно чи у командній взаємодії, — це верхівка айсберга, в нижній частині якого є процеси, що відбуваються в мозку.
Знання про те, як функціонує мозок, стають гігієнічною нормою для кожного, хто взаємодіє з іншою людиною. А для лідерів, керівників і HR-ів це сучасна абетка, незнання якої невідворотно спричинить конфлікти та непорозуміння, сприятиме зниженню рівня мотивації та залученості.
Ми увійшли в епоху нейроменеджменту.
Під час Світового економічного форуму в Давосі 2020 світові лідери найчастіше оперували такими поняттями, як гуманізм, людяність, емоції та усвідомленість. Представники найуспішніших світових компаній почали одностайно наголошувати на невідворотності революції навчання (reskilling revolution), де на перше місце мають виходити soft skills: комунікація, емоційний інтелект, критичне та екологічне мислення. У центрі бізнесу сьогодні не продукт, не послуга і не процеси. У центрі всього — людина.
Фокус усе більше зміщується зі «що» на «як», із «хто» на «який», а також із «куди» на «для чого». Світ перебуває у стані перевинайдення смислів. Ніхто не може знати, що робитиме на своєму місці праці через 10-15 років, — ні ми, ні власники найбільших у світі корпорацій. Але кожен може дати собі раду з тим, як приймати зміни, адаптуватися до нового, вливатись у новий контекст — через розуміння себе, усвідомлення власних реакцій, переосмислення потреб і напрацювання нових звичок.
Професій на все життя більше не існує, як не існує і стабільності, передбачуваності та незмінюваності. Вже зараз абсолютно не важливо, хто ти за професією чи у якому статусі. 80% поточних професій зникнуть у найближчі десятиліття.
Суспільству потрібні лідери, які здатні проаналізувати та пояснити всім, чому ми думаємо так, а не інакше, як ми думаємо і чому робимо те, що робимо. Все частіше для пошуку відповідей звертаються до нейроменеджменту — синхронізації науки про мозок із людською поведінкою в організаціях і повсякденному житті. Нейроменеджмент використовує когнітивну неврологію для аналізу економічних і поведінкових проблем.
Реальність така, що поки в організації працюють люди, завжди є емоції, які впливають на бізнес. За допомогою нейроменеджменту можна керувати процесами, в яких емоції відіграють головну роль. Нейроекономіка, нейромаркетинг і нейролідерство — це три наріжних камені бізнесу майбутнього.
Наприклад, за замовчуванням ми припускаємо, що люди інвестують, аби заробити більше грошей. Але нейронаука доводить, що це не обов’язково саме так. Нами рухають різні мотивації, і нейроекономіка допомагає визначити реальну причину.
Ви знаєте, чому обрали саме цей продукт, а не інший? Вивчення поведінки споживачів показало, що в 90% випадків ми ухвалюємо несвідомі рішення. Нейромаркетинг спрямований на ці 90%.
У процес ухвалення рішення щодо купівлі залучений весь мозок. На жаль, його раціональна частина в такій ситуації є найслабшою.
Нейролідерство пропонує інструменти, що дають змогу ефективно керувати, орієнтуючись на особливості поведінки людини. Люди, як і раніше, не йдуть із компаній, люди ідуть від керівників. По-справжньому ефективна культура лідерства може створювати привабливе і натхненне середовище.
Нейроменеджмент допомагає виявляти лідерський потенціал у кожному учасникові з команди і, як результат, — в організації. За будь-яким ухваленим рішенням, за управлінням людьми та поведінкою стоять глибокі розумові та емоційні процеси. А їх у 100 різних людей — сотня. Нейронаука в бізнесі допомагає зрозуміти, що відбувається у головах лідерів і їхніх колег, як виникають ідеї та емоції, як ухвалюють рішення.
Існує кореляція між факторами впливу, неврологічною активністю мозку, поведінковими реакціями та практичною вигодою для організації. Поліпшення людської взаємодії — лідерів підрозділів, співробітників різних рівнів, команди загалом — провокує народження нових ідей. Лідери стають ефективними наставниками та коучами. Зрештою, ці зміни виявляються у найкращих стосунках із клієнтами та загальними результатами бізнесу.
Нейроменеджмент дає лідеру відповіді на запитання про те, які ситуації він сприймає як стресові, яка поведінка інших підштовхує його до дій, що його стимулює до розвитку, як емоції впливають на його рішення.
Класична освіта досі важлива. Проте вона перестала бути гарантією того, що ви зможете ефективно керувати стосунками всередині організації.
Навички та знання — цінні активи. Але значно важливішою стала здатність керувати стосунками та емоціями, необхідними в процесі ухвалення рішень.
Сучасні технологічні компанії платять своїм талановитим співробітникам за те, щоби вони думали. Нейроменеджмент допомагає зрозуміти, що вони думають. Це може стати ключем до дверей від епохи роботів. Ключем, який залишиться у руках людей.