За “Вікіпедією”, термін “гідність” визначений як “особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства”.

Таке визначення гідності дуже важливе. Моральне ставлення людини до самої себе повинно спонукати кожного замислюватися над власними вчинками.

Звернемося до теорії ігор. У грі “Дилема в’язня”, коли вивчається оптимальна поведінка взаємодії та довіри між двома гравцями, найбільш вдалою стратегією, щоб не програти, є стратегія “око за око, зуб за зуб”.

У багатьох експериментах ця стратегія виявлялася найбільш живучою – її неможливо перемогти, оскільки на початку війни одним з гравців інший теж починає воювати. Так відбувається аж до знищення обох сторін.

Цікаво, що, незважаючи на живучість, дану стратегію не можна вважати найкращою, якщо ціллю є розвиток – на противагу цілі не програти.

Відтак, зараз дуже важливо не повторювати помилок попередників з узурпації влади, неправомірних голосувань у парламенті та отримання державних посад за будь-яку ціну. Перші кроки ще недавно опозиційної трійки партій вказують саме на вибір такої “безпрограшної” стратегії, яка не сприяє розвитку України.

Яка стратегія краща

Тут однозначної відповіді нема, хоча знаємо “золоте правило” з Нагірної проповіді Ісуса Христа: “Все, отже, що бажали б ви, щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм” (Мт 7, 12). Деякі дослідники вважають таке правило оптимальним.

Саме це правило є співзвучне із поняттям гідності та довіри, і саме за цим правилом варто жити, якщо ви сповідуєте ідеали Революції Гідності.

На рівні суспільства поняття гідності співзвучне з поняттям рівності у її різних проявах. В економічному – рівність можливостей, у політичному – рівність прав та обов’язків, у суспільному – рівність доступу. В останні роки ми були свідками панування нерівності, символом якої стали публікації фото з Межигір’я.

Серед джерел, що ведуть до нерівності, зазвичай виділяють три основні: нерівні початкові умови, несправедлива економічна політика, певні зовнішні шоки.

На мою думку, в Україні основним джерелом виникнення нерівності є корупція. Вона захована у нерівності початкових умов. Це дозволило номенклатурі та “червоним директорам” швидко захопити важелі політичної та економічної влади в Україні на початках її незалежності.

Також корупція захована у несправедливій економічній політиці країни. Чого лише варті наполягання всіх урядів України грати на ціні газу. Саме енергетичний сектор через неринкове формування цін на енергетичні ресурси, найперше на газ, дозволив “з повітря” робити мільярди доларів тим, хто мав доступ до влади.

Така шокова терапія – підвищення цін на газ та електрику в рази – суттєво вдарила по населенню, але ефект був досить швидкий: зростання економіки і доходів населення відбулося через рік після впровадження цих змін. Тому слід з розумінням ставитися до таких болісних, але необхідних кроків.Ймовірно, розуміючи цю проблему, уряд Бальцеровича починав економічні реформи у Польщі з лібералізації цін на енергоносії.

Ще одним проявом корупції системи є великий обсяг субсидування економіки на рівні регіонів, галузей, підприємств та окремих громадян. Це створює нерівні умови і не спонукає тих, хто отримує субсидії, до більш ефективної роботи.

Повністю позбутися субсидування неможливо, але його обсяги повинні бути зменшенні, а допомога повинна бути адресною.

Через болісні реформи

Першочерговими кроками нового уряду України повинно стати нищення корупційних схем економічними та адміністративними методами. Це включає, зокрема, ті реформи, що пропонував МВФ.

1. Лібералізація цін на енергоносії через формування єдиної ціни на газ для всіх споживачів в Україні.
2. Лібералізація валютного ринку через перехід до гнучкого курсоутворення.
3. Обмеження нераціонального використання бюджетних коштів через зменшення субсидій та дотацій галузям і підприємствам, адресна допомога найбіднішим.
4. Суттєве спрощення митного та податкового законодавства та адміністрування.
5. Скорочення кількості держслужбовців через зміну процесів у роботі державних органів та впровадження інтелектуальних систем електронного врядування.
6. Посилення контролю над доходами і витратами чиновників та членів їх сімей.

Популізм породжує корупцію і сам є проявом корупції. Якщо на виборах вам обіцяють краще життя вже завтра, 1 тис євро зарплати вже через рік, дешевий газ сьогодні, стабільний долар завжди – не вірте, це популізм.

Якщо ж вам обіцяють поступове зростання добробуту через нищення корупції, спрощення процедур ведення бізнесу, дерегуляцію ринків, збільшення інвестицій та робочих місць, важку роботу за достойну зарплату – вірте.

Шлях до гідного життя непростий, треба змінюватися і у власному сприйнятті світу, і у суспільних відносинах. Тимчасове погіршення економічного добробуту, яке слід очікувати при проведення реформ, не повинно вести до зневіри, а навпаки – до посилення віри в краще майбутнє України. Реформи будуть болісними. Мабуть, кожен відчує це на власному гаманці. Однак буде шалена компенсація через кращу якість життя: більш якісні дороги, кращий доступ до медичного обслуговування та освіти. Ми станемо щасливішими!