Дмитро Завгородній, учасник MS in Innovations and Entrepreneurship
Маленьке місто – найкраще місце для університету в сучасній Європі. Саме таке місто ми відвідали завдяки УКУ та Львівській бізнес-школі (LvBS). За 50 кілометрів від столиці Нідерландів нас зустрів Делфт – на перший погляд спокійне, маленьке містечко з трохи більше ніж сотнею тисяч жителів. Приводом нашої подорожі став EUnivercities Forum, який, власне, цього року приймав Делфт та його університети. Хочу поділитися кількома своїми спостереженнями з цієї поїздки.
1) Університет може і має співпрацювати з містом та бізнес-спільнотою
EUnivercities network – це спільнота, до якої залучені представники більш ніж десяти країн Європи. Учасники представляють університети, студентські організації та міські адміністрації таких міст як: Магдебург, Лечче, Делфт, Люблін та багато інших. Усі міста доволі малі, тож університети займають величезну частину уваги міської влади. Наприклад, університети у Делфті загалом мають близько 20 тисяч студентів, декілька тисяч викладачів та професорів, а також інших жителів, які обслуговують цю частину населення міста. Як наслідок, місто тісно співпрацює з університетами, тут розробляють спільні цілі та стратегії, студенти залучені до життя міста, і навпаки. Це місто не єдиний приклад такої тісної взаємодії. Виявилось, що всі учасники спільноти – представники схожих міст, кожне з яких по черзі приймало в себе форум, на останній з яких нам і вдалось потрапити.
2) Галузь освіти повинна бути дуже чутливою до змін у світі, а міська влада прислуховуватись до потреб освітніх установ
Зміни у технологіях сучасного світу відбуваються доволі динамічно, відповідно виникають нові галузі, змінюється попит на ринку праці, з’являються нові потреби у знаннях і досвіді. Це призводить до того, що бізнес-спільнота у всьому світі намагається передбачати свої потреби та, взаємодіючи з освітніми закладами найвищого рівня, впроваджувати зміни у програми навчання, підготовку спеціалістів, практики тощо.
Хочеться поділитися частиною промови представника місцевого університету: “ «… Ми слідкуємо за тим, що відбувається, і намагаємось, щоб наші дії були релевантними до потреб суспільства. Ми знаємо, що у нас є можливість допомогти нашим містам і країнам, і разом з ними будувати краще майбутнє!»
3) Університети мають динамічно впроваджувати зміни та інновації не тільки у програми, а й у погляди на навчання
Living Labs – концепція, яка стала головною темою одного з днів нашої подорожі. Вона передбачає створення просторів для експериментів та взаємодії різних груп людей. Це може бути створення нового продукту для компанії, де студенти та вчителі працюють разом з інженерами і експериментують з новітніми технологіями і підходами до розробки. Також, це можуть бути простори для соціальних досліджень або експериментів у напрямках архітектури, дизайну, що спрямований на збільшення рівня комунікації та взаємодії між людьми.
Можна навести ще безліч прикладів (онлайн-освіта, вільні лекції, лабораторії, стажування як навчання), але головним залишається відкритість до нових інноваційних підходів, які швидко впроваджують, розвивають, і які відповідно впливають на зацікавленість студентів у всьому світі.
4) Треба будувати зв’язки, можливості та впроваджувати системні підходи для обміну досвідом
EUnivercities Forum триває декілька днів, кожен з яких має простий, але системний розклад. Кожен день має свою тематику, присвячену конкретній проблемі або завданню, яке стоїть перед містом, що приймає учасників. Зранку всім надають максимальну кількість інформації щодо тематики, проходять лекції та сесії із запитаннями. Середина дня проходить в екскурсіях містом, на яких можна ближче ознайомитись та заглибитись в тематику дня. Остання частина – це «peer review». Розділившись на групи, учасники мають підготувати короткі виступи з пропозиціями і відгуками.
5) Залучення всіх можливих сторін до діалогу
Звісно, що за круглим столом мають сидіти представники всіх зацікавлених сторін, а також всі, хто може поділитись корисним досвідом. Проте, проблемою українських круглих столів є величезна схильність людей прислухатись не до пропозицій, а до людей, які їх пропонують. У Делфті ми були гостями, які не є частиною спільноти, яку здебільшого складають вчителі та представники міст, значно старші та кваліфікованіші від нас, студентів з України. Але це не завадило мені відчути, що моя думка важлива та може бути почута тут, що тут не чекають консерваторських підходів, не критикують нездійсненних мрій, а навпаки сприяють і заохочують до нестандартних та інноваційних рішень.
Подорож була неймовірно цікавою та стала величезним поштовхом до роздумів про сучасні підходи до розвитку освіти в Україні. Моя подяка УКУ, LvBS та EUnivercities network за таку неймовірну можливість. Раджу кожному долучатись до міжнародних спільнот, обмінюватись та впроваджувати ідеї, підходи та рішення для ефективного розвитку. На останок, залишається лише скористуватися порадою, яка недарма висить при вході до корпусу УКУ, – «Візьми і зроби!».
