«Конструктор — проста річ. Є визначений колір, розмір, фактурність, жодної тобі пригоди. Проте що саме ми складемо з цього конструктора — суцільна несподіванка. Тим паче, якщо над ним працює команда із десяти людей», – пише у своєму блозі учасниця MSIE6 Програми інновацій та підприємницва Олеся Яремчук, після прослуханого курсу «Експерти командної роботи» від Наталки Шпот.
«Командна робота — спільна гра і, зазвичай, у ній існує спільна мета. Однак персональні цілі її учасників можуть відрізнятися: самореалізація чи самоствердження, соціалізація чи кар’єрний зріст, просто фінансове забезпечення тощо. Кожен цей індивід працює за своєю схемою. Уявімо, що є спільна мета — зігрітись. Але хтось заради цього вийде на пробіжку і подолає десять кілометрів, хтось просто одягне шерстяні шкарпетки, а хтось натомість вип’є два келихи вина. І всім же тепло?
На модулі «Експерти командної роботи» Наталка Шпот дала щойно сформованим командам просту задачу — скласти конструктор. Дитячі забавки. Проте у кожного учасника було своє приховане завдання, наприклад, зробити так, аби другий та шостий поверх фігури був одного кольору, або щоби там було вісім складових, або ще щось. Натомість хтось мав руйнувати верхівку чи просто заважати роботі. За десять хвилин цього гостросюжетного випробування ми всі втомились від хаосу, бо ніхто не розумів — що ж ми будуємо? Один активний учасник, який завзято виконував своє завдання, але насправді заважав іншим реалізувати щось своє, щиро був переконаний, що робить на благо для команди. «Так у нас буде хоч щось!» — казав він.
Ця гра продемонструвала, наскільки просте може стати складним за відсутності простої візії та спільних цілей команди. Куди ми рухаємось, куди біжимо — з шкарпетками, вином, чи вже пачкою сірників, аби розпалити вогонь посеред дороги?
Людське — усмішки, жести, зоровий контакт. Хто коли любить помовчати, хто домінує, хто вирулює у критичний ситуаціях, хто неефективний зранку чи активний на нараді, хто перебиває чи не вміє слухати? Все це людське треба пізнавати, аби мікроелементи великого організму команди зрослись, як шов на ковдрі із різних клаптиків. Ковдрою ж теж добре вкритись, правда?
На шляху до цього є безліч випробувань, але саме вони роблять команду міцнішою. Брак довіри, обмежена комунікація, багато лідерів — це ті фактори, які можуть зіпсувати атмосферу в команді, але і з цієї ситуації можливо вийти.
Читайте також: Блог інноваторів: Для чого малому бізнесу фінансова звітність?
Розмова, рефлексія. Це та базова річ, яку я винесла для себе після модулю Наталки Шпот. Ми кожного дня проговорювали що відчували сьогодні, що обурило, що стримало, що налякало, у яку хвилину все набридло? Рефлексія, роздуми та самоаналіз є важливими для спілкування та сприятливого мікроклімату у команді — так ми, шестеро взагалі незнайомих людей, за три дні стали дуже близькими.
Цінності. Ще один визначальний фактор, без якого нікуди не побіжиш — ні з вином, ні з шкарпетками, ні з сірниками. Спільне бачення та принципи — те, що об’єднує. Продемонстровані на модулі практики — прості і допомагають зрозуміти і кожного індивіда загалом, і команду як організм. В цьому багато психології, але все насправді зрозуміло — розмова, синергія і трохи магії».
