Упродовж трьох зустрічей – у жовтні, листопаді та грудні – учасники Книжкового клубу LvBS Alumni рефлексували над книгою Тоні Джадта «Після війни. Історія Європи від 1945 року». Зокрема, вони шукали відповіді на запитання:
Чи є очікування, що час добробуту в Європі сталий, чи він закінчується?
Чи якісно змінився баланс сил Захід/росія за 50 років?
Чи стало людство гуманнішим?
Тоні Джадт – британський та американський історик, автор багатьох дocлiджeнь з новітньої icтopiї Євpoпи. У співавторстві з Тімоті Снайдером написав книжку «Роздуми про ХХ століття». Один із найвідоміших знавців історії Європи ХХ століття.
«Після війни» – найбільша, і, очевидно, найтриваліша його праця. Робота над нею тривала майже 10 років. Книга охоплює історію європейського континенту від 1945-го до 2005 року. Автор досліджував джерела шістьма мовами й розглядав історію 34 країн.
У книзі Тоні Джадт детально розбирає, як Друга світова війна змінила континент – географічно, політично, інтелектуально й економічно. Він описує трансформації, що відбулися за 60 років миру і як вони вплинули на становище різних країн. На відміну від інших дослідників, Джадт не зациклюється на Західній Європі, а присвячує увагу і Східній. Тому з видання можна довідатися про минуле не лише «зіркових держав» – Німеччини, Британії чи Франції, а й менш популярних.
Ділимося з вами кількома яскравими цитатами з книги, які найбільше запам’яталися нашим учасникам, та питаннями, які виринали і обговорювались під час зустрічей.
- «У всій Європі панувало неабияке бажання залишити минуле позаду й почати все спочатку, дотримуючись поради Ісократа афінянам: «Урядуймо разом так, ніби не сталося нічого поганого.» Ця недовіра до спогадів про події нещодавнього минулого, пошук зручних міфів про антифашизм була найважливішою та невидимою спадщиною Другої світової війни у Європі. У своєму позитивному втіленні це пришвидшувало національне відновлення, дозволивши таким особам, як маршал Тіто, Шарль де Ґолль чи Конрад Аденавер, запропонувати своїм співгромадянам правдоподібне і навіть варте гордості уявлення про себе. Такі історії дозволяли країнам, що пасивно страждали у війну (як-от Нідерланди), відкласти вбік спогади про власні компроміси, а тим, де боротьба мала не завжди правильні наслідки (приміром, у Хорватії), — поховати пам’ять про це в заплутаній історії різних проявів героїзму.
Без такої колективної амнезії приголомшливе післявоєнне відновлення Європи було б неможливе. Безперечно, багато з того, що викинули з пам’яті, пізніше поверталося і не давало спокою. Однак лише значно пізніше стало зрозуміло, як сильно післявоєнна Європа спиралася на засадничі міфи, які з плином років руйнувалися і відходили в небуття».
- «Розібратись в радянській зовнішній політиці можна просто, згадавши політику царів. Зрештою, саме Петро І запровадив стратегію домінування Росії шляхом «захисту» своїх сусідів. Катерина І розширила імперію на південь та південний схід. А, найголовніше, цар Олександр І визначив спосіб поведінки імперської Росії в Європі.
- Така тяглість цієї імперської позиції …»
- «Подібно до того, як європейські підлітки пов’язували своє майбутнє з Америкою, якої вони майже не знали, їхні батьки звинувачували її у втраті Європи, якої не існувало, – континенту, впевненого у своїй ідентичності, авторитеті й цінностях, та байдужого до спокус модерності й масового суспільства».
- «Вторгнення відбудеться навіть, коли це призведе до третьої світової».
- «Поширювалась інформація, що країна пережила масовий психоз і пророки-самозванці використали ситуацію». (Прага, 1968)
- «Але оплакування своєї втраченої європейської ідентичності в останні роки набуло для східних європейців особливого значення, пов’язаного з появою на Заході дечого нового – інституційної структури, створеної навколо свідомо «європейських» цінностей».
Учасники клубу зробили певні відкриття про Гельсінські угоди, радикальні рухи, формування європейських цінностей та ідентичності, кінець соціалізму, євроінтеграційної корупції.
Переклад праці Тоні Джадта «Після війни. Історія Європи від 1945 року» відзначено Премією Львова – міста літератури ЮНЕСКО / Премія Львова – міста літератури.
Оскільки книга дуже об’ємна, її обговорення тривало впродовж трьох зустрічей. Одну зі зустрічей Клубу приймала у себе компанія Infineon Technologies AG, куди нас запросили випускники Андрій Сивак, Олег Сулій (MSc in Technology Management) та Алла Сковронська (MA in Human Resources and Organization Development). Infineon Technologies AG – німецька компанія, великий виробник мікросхем. Ще одну зустріч учасники провели у компанії ProSteer Group, керівником якої є випускник програми Key Executive MBA Дмитро Васильченко. ProSteer Group займається онлайн-торгівлею, е-commerce, розробкою пристроїв та веб-розробокою.
Обговорюючи цю книгу, учасники часто згадували в паралелі інші книги, які зачіпали цей період і додавали різностороннього бачення ситуації. В грудні в УКУ відбулась лекція британського історика Тімоті Еша «From Post-War Europe to Post-Wall Europe – and Back», де багато згадувалося про книгу, яку ми обрали для читання, та де після лекції вдалося поговорити з професором і отримати поради, що в цьому ключі варто читати, щоб розуміти політичний порядок світу та Європи. Дуже цінним є те, що у спільноті є учасник, який був свідком післявоєнних процесів, поділився баченням цього очима іншого континенту.
Заохочуємо усіх членів Спільноти до усвідомленого читання, рефлексії над книгами разом з однодумцями. Невдовзі ми оголосимо плани читання на наступний рік, щоб ви могли завчасно обрати для себе книги і запланувати вечір для обговорення. Зустрічі Клубу проходять в компаніях випускників, ви можете запросити нас у свою компанію.
