Доволі часто, щоб достягнути чогось цінного нам приходиться вивчати щось нове, що не завжди дається легко та супроводжується певними труднощами. Так само відбувається і при освоєнні правил настільних ігор: через складний процес люди відмовляються в них грати. Ми намагаємось за короткий час осягнути велику кількість нової комплексної інформації, яка подана більше як інструкція, яку необхідно завчити, а не путівник, який приводить тебе у світ гри. Через це у багатьох людей виникає негативний досвід. І як наслідок, вони відмовляються та зрідка повертаються до настільних ігор, розуміючи, що необхідно буде пережити, щоб пригадати правила старої гри, розібратись у новій, або, що найважче, пояснити їх іншим гравцям. В результаті, відкидається дуже велика кількість різноманітних ігор, які не лише приносять задоволення та дозволяють покращити соціальні зв’язки, а й розвивають мислення та досить часто навчають чогось нового в інтерактивній формі. Роками відчуваючи цю проблему на собі, я вирішив дослідити що саме впливає на таку поведінку людей, та чому те, що, здається, мало б приносити радість, викликає у них тривожність. Провівши серію інтерв’ю, було виявлено, що основними проблемами, з якими стикаються гравці під час освоєння правил гри є:
- Складна подача інформації – багато комплексних термінів, неоднозначність трактувань правил та погано структурований текст, який розкиданий по різних блоках.
- Відкладена цінність – люди хочуть отримувати задоволення одразу, а не через декілька годин освоєння правил.
- Великий обсяг інформації – люди доволі швидко втомлюються вчити правила та прагнуть швидше розпочати гру, аби опрацювати отримані знання, щоб було на базі чого будувати нові.
Проаналізувавши підходи як люди освоюють нову інформацію, ми з партнеркою вирішили розробити декілька різнопланових прототипів подачі правил та протестувати їх. У ході цього, ми з’ясували, що існують певні закономірності, які майже завжди однаково працюють на різних людях. Необхідно подавати інформацію від загального до більш конкретного, поетапно та даючи змогу на практиці опрацювати нові знання.
Усвідомлюючи комплексність роботи, яку необхідно буде зробити, щоб спростити правила для більшості людей, ми вирішили розпочати із меншого сегменту – гравців, які доволі часто грають настільні ігри в компанії друзів чи родини і мають свою сформовану колекцію ігор. Ми розробили прототип застосунку, провели серію тестувань на людях із різним досвідом гри та виявили наступні їхні потреби:
- Легкий доступ до конкретної частини правил – потреба яка виникає регулярно, коли вони давно не грали якусь настільну гру або під час вирішення спірних питань під час гри.
- Допомога у поясненні правил новим гравцям – ключове проблемне місце, через яке в основному втрачається цікавість до настільних ігор.
Навчання в LvBS дуже допомогло розширити системне мислення, навчило як бачити проблеми комплексно та які інструменти можна застосувати для їх вирішення. Отримані знання уже вдалось застосувати для більш ґрунтовного дослідження потреб гравців на ринку настільних ігор, визначення початкового сегменту для старту та для розробки стратегії реалізації рішення.
Автор: Шеренговський Олег
