Тема мого диплому стосується концепції shared economy. Суть в тому, що коли люди, співпрацюючи, використовують спільно набір ресурсів, то отримують набагато більше користі, ніж не співпрацюючи. Це можна побачити на успішних прикладах uber, airbnb, blablacar, Couchsurfing, Upwork (людські навики такий же ресурс).
У більшості таких продуктів ресурсом є або нерухомість або транспорт.
Моїм предметом дослідження технологічні гаджети (ноутбуки, телефони, смарт годинники, ігрові консолі та ін).
Через те, що підхід до спільного використання гаджетів не розвинений, я бачу такі проблеми:
- Коли є потреба скористатись пристроєм 1 раз/день/тиждень, це не можливо зробити без купівлі.
- Користувачі витрачають гроші на гаджети, якими користуються обмежений час
- Марне використання екологічних ресурсів на виробництво гаджетів, які стоять на полицях не задіяними.
У мене мета виявити причини того, чому оренда гаджетів не набуває масовості і знайти спосіб обійти ці перепони.
Станом на зараз я сформував ряд гіпотез стосовно того чому оренда гаджетів не набуває масовості. Найвагоміші з них це питання довіри, ризику, ціни.
В середовище, де агенти не довіряють один одному, транзакції, накшталт оренди, є ризикованими, тому доводиться покривати ризики високою ціною. А вона зменшує економічну доцільність таких транзакцій.
Тому переді мною головоломка: Як внести елемент до віри, знизити ризики, залишившись в рамках економічної доцільності?
Крім того я перевірив чи взагалі на ринку України є зацікавлені в сервісі оренди гаджетів за допомогою платформи olx.ua. Конверсія була висока і крім того я дізнався З яких пристроїв потрібно починати сервіс оренди.
Ось висновки які я отримав ви процесі навчання і роботи над бізнес ідею:
- гіпотези варто тестувати в реальному світі, а не в своїй голові.
- шлях від ідеї до реалізації варто проходити ітеративно, дрібними кроками, постійно коригуючи себе в процесі
- замість довгої підготовки, варто запускати MVP якомога швидше.
Автор: Шепітчак Павло
