30 травня минає 2-га річниця з дня смерті Героя Олега Воробйова, який загинув у бою з російськими агресорами. Воїн служив у медичному підрозділі, охороняв лікарів і поранених. Загинув 30 травня 2022 року внаслідок російської ракетної атаки. Олег навчався у Бізнес-школі УКУ, але так і не встиг випуститися… У пам’ять про Героя Український католицький університет та Бізнес-школа УКУ заснували іменний стипендіальний сталий фонд.
Олег – фізик за освітою, кандидат фізико-математичних наук. Довгий час працював науковцем в Інституті фізики конденсованих систем НАН України. Навчався у Бізнес-школі УКУ, був учасником програми Master of Science in Technology Management, COO у The Spares Expert LtD. Воював проти російських окупантів під час АТО на Сході України. Батько двох дітей. Після першого повернення з війни разом із дружиною Олею Воробйовою заснував проєкт психологічної підтримки для сімей учасників АТО «Щасливі разом».
З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну Олег Воробйов вдруге пішов на війну добровольцем. Загинув, виконуючи бойове завдання на Донбасі. У Олега залишилися дружина Ольга, син Давид та донька Софія. Софія Воробйова є студенткою філологічної програми УКУ.
«Думаю, ми проживаємо всі ці страждання і біль, щоб навчитися більшої емпатії, співчуття, любові до ближніх і стати ближче до Бога. “Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!” (До Римлян 12:15). Сподіваюсь після цієї війни, я і ми всі станемо більше відповідати цій цитаті», – писав Олег, перебуваючи на фронті.
За ініціативи Бізнес-школи УКУ та родини Олега Воробйова, Український католицький університет у липні 2022 році започаткував іменний стипендіальний сталий фонд (ендавмент) на честь Героя. Члени нашої спільноти та всі небайдужі наповнювали фонд своїми пожертвами. В результаті вдалося досягти цілі – 75000 дол. Тепер щороку студент/студентка УКУ, які не мають змоги оплатити навчання в університеті, зможуть отримати стипендію з іменного фонду Героя.
Любов Коломєєць – стипендіатка фонду імені Олега Воробйова
Першу стипендію з фонду отримала Любов Коломєєць – студентка 3-го курсу бакалаврської програми «Соціальна робота» Факультету наук про здоров’я.
Дівчина родом з Луцька, вона активно займається волонтерством, на початку війни готувала їжу на Львівській волонтерській кухні, допомагала у Волонтерському штабі УКУ та в дитячому центрі університету. Любов має високий рейтинг навчання, часто долучаєтсья до проєктів від УКУ. Зокрема «Майстерні лідерства» від Центру абітурієнтів, проєкту «Summit Young Leaders» у партнерстві з Центром лідерства УКУ та Української освітньої платформи.
З першого курсу навчання в УКУ Любов мала гостру потребу в фінансовій допомозі, на жаль, дівчина втратила батька. «Без отримання стипендії моє навчання було б неможливим, тому я сприймаю статус стипендіатки з надзвичайною вдячністю та розумінням відповідальності», – розповідає студентка.
Після навчального року Любов Коломєєць ділиться своїми академічним успіхами – зараз студентка навчається на весняному семестрі в університеті прикладних наук Томаса Мора (Thomas More University of Applied Sciences) у Бельгії.
«Навчання за кордоном – це не лише можливість познайомитися з іншою культурою, а й перейняти найкращі практики та порівняти їх з українським досвідом. Таким чином, я взяла участь в інтенсивній програмі про інклюзію, де протягом тижня відвідувала установи та організації міста Антверпен для ознайомлення з їхніми політиками безбар’єрності», – ділиться досвідом студентка.
Також цьогоріч Любов Коломєєць впродовж трьох місяців стажувалася у Директораті стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції під керівництвом заступниці Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції.
«Ця можливість продемонструвала новий погляд на політику в Україні та прийняття рішень, що стосуються соціальної роботи на національному рівні. Також стажування дозволило дізнатися більше про співпрацю з іноземними партнерами, головні напрями роботи міністерства та його структуру», – каже Любов.
Дівчина розповіла, що надзвичайно гордиться своїм університетом і завжди радо долучається до його діяльності. Так, уже вдруге Любов Коломєєць отримала асистентську стипендію протягом осіннього семестру та підсилила команду кафедри соціальної роботи.
«Найбільше в цьому досвіді я ціную можливість поглянути на роботу університету та творення моєї програми зсередини, – каже стипендіатка. – Цей рік також був насичений поширенням української культури та допомоги армії. Так, наприклад, я стала частиною проєкту від студентської організації Братство – “Різдво Разом”, який відбувався у Полтаві. Протягом 5-ти днів ми виступали з вертепом перед внутрішньо переміщеними особами, студентами, дітьми, військовими, людьми похилого віку, бізнесменами. За час проєкту ми зібрали більше 50 тисяч гривень, які передали волонтерському штабу в місті Полтава. Однак найголовніший результат проєкту – поширення та збереження українських традицій, що є надзвичайно важливо в такий нелегкий час для нашої країни».
Заснування ендавменту імені Олега Воробйова багато означає і для дружини полеглого Героя – Ольги Воробйової. Минулоріч, під час вручення стипендії, вона мала нагоду особисто звернулася до студентки:
«Олег дуже любив Бога, людей і Україну. Все своє життя він присвятив служінню людям. І це так символічно, що саме Любов буде навчатися на Факультеті наук про здоров’я, де вже треба любити Бога і людей. УКУ – якраз те місце, де можна примножувати цей дар. Я бажаю, щоб ви примножували свою любов до людей, до Бога, до України. Слава Україні!».
«Думаючи про Олега, я розумію, що не маю права зупинятися»
Любов Колимиєць каже, що бути стипендіаткою в пам’ять про Героя – це про честь та відповідальність.
«Я багато думаю про свої цінності та обов’язки. Отримавши стипендію в памʼять про захисника України, ці роздуми поглибилися. Я усвідомлюю, що маю можливість вчитися завдяки всім тим, хто зараз захищає нас, і завдяки тим, хто загинув. Через це зʼявляється більше мотивації до навчання, участі в проєктах та ініціативах. Думаючи про Олега, я розумію, що не маю права зупинятися та сповільнюватися, адже Україна потребує проактивних і свідомих людей, а я потребую жити у вільній країні», – розповідає студентка.
Навчання в УКУ допомагає Любові зростати професійно та ціннісно і, попри різні можливості в інших країнах, студентка бачить своє майбутнє лише в Україні.
«Після початку повномасштабного вторгнення я на 5 місяців виїхала до Франції, однак, незважаючи на всі можливості, які були відкриті для мене там, прийняла рішення повернутися, – ділиться Любов Колимиєць. – Зараз, перебуваючи на міжнародному обміні у Бельгії, з нетерпінням чекаю повернення додому. Я чітко розумію, що бачу своє життя лише в Україні, в українському суспільстві та реаліях, якими б вони не були. І якби страшно, складно чи заплутано я іноді не почуваюся, прагну залишатися в Україні та докладатися до її розвитку».
Студентка також прагне робити внесок у наближення перемоги через викарбовування власних цінностей та поширення їх на інших.
«Країну творять люди і те, за якими поглядами вони живуть, визначає розвиток нашої держави. Будучи студенткою соціальної роботи, я усвідомлюю важливість цієї професії у відбудові України. Тисячі людей зіштовхнулися з складними життєвими обставинами і потребують професійної допомоги для відновлення благополуччя їхнього життя. Я вірю, що можу бути тією, яка допомагає іншим, а допомагаючи людям, відновлювати Україну», – наголошує Любов Коломєєць.
«Олег торкнувся наших життів»
«Війна забирає у нас найкращих. З Олегом ми познайомилися, коли він повернувся вперше з АТО. З того часу Олег був постійним і активним учасником нашої спільноти. Він був прикладом любові до родини і України, яка проявлялася у всіх його діях і словах, а також у вимогливості до себе та інших, в навчанні та бізнесі. Наша спільнота втратила відданого друга та підприємця, який міг би зробити величезний вклад у майбутнє наше та України», – каже Ярина Бойчук, СЕО Бізнес-школи УКУ.
Спогадами про Олега Воробйова поділилася його одногрупниця з Бізнес-школи УКУ Вікторія Яремчук.
«Олег Воробйов був нашим одногрупником, другом, мотиватором, незмінним лідером комунікації у групі, людиною, яка торкнулась наших життів, – розповідає Вікторія. – Пам’ятаю, як ми з Олегом проходили перший спільний модуль, як працювали з кейсами своїх бізнесів, або компаній, ділились досвідом, дискутували, не погоджувались, як ми спільно “страждали” і жартували на різних модулях та проєктах. Тоді наше найскладніше питання було у тому, як написати дипломну роботу».
Також Вікторія пригадує, як група разом з Олегом востаннє бачилися у Києві на модулі зі стратегічного маркетингу. «Тоді ми бачились з Олегом востаннє наживо, адже далі розпочалася війна і Олег пішов добровольцем. Тоді ми не знали, що найгірше чекає попереду». Одногрупниця згадує, що Олег Воробйов завжди дуже тепло відгукувався про свою родину, про дітей, а також про весь свій життєвий досвід, який у нього був доволі різноманітний.
«В нього було багато смирення до життя, різних людей, різного досвіду. Був дуже скромною, глибокою і спокійною людиною, яка, проте, вміла жартувати і заряджати оптимізмом товариство», – розповідає Вікторія.
Сьогодні, 30 травня, у другу річницю загибелі Олега Воробйова о 19:00 відбудеться панахида на його могилі на Марсовому полі.
Додамо, що у памʼять про загиблих Героїв зі спільноти УКУ, Український католицький університет відкрив іменні сталі стипендіальні фонди. Ціль кожного фонду зібрати 100 тисяч доларів, щоби щороку надавати стипендійну підтримку студентам, які пам’ятатимуть про Героїв та наслідуватимуть їхній приклад.
Зробити пожертву ви можете за посиланням.
