Автори:
Н.Обозненко, викладач кафедри управління та організаційного розвитку,
Н. Лагоцька, доцент кафедри управління та організаційного розвитку УКУ
Одним із перших дослідників діяльності підприємців був Жан-Батіст Сей, французький економіст, який суттєво вплинув на розвиток теорії підприємництва. У своїй праці “Трактат з політичної економії” (1803 року) він зазначав, що фермери не лише використовують землю і працівників для вирощування продукції, але й приймають важливі управлінські рішення щодо розподілу ресурсів. А також вони беруть на себе ризики, пов’язані з погодними умовами, коливанням врожайності та цін, що робить їх діяльність такою ж підприємницькою, як і у виробничих секторах.
Галузева палітра підприємництва значно урізноманітнилася крізь століття, розвинулася його концепція, та роздуми про тодішніх фермерів як підприємців наштовхнули нас на метафору садівника до образу сучасного підприємця.
Підприємець, як і садівник, що має потурбуватися про добре насіння, має визначитися з життєздатною ідеєю для бізнесу. Подібно до садівника, який шукає і готує грунт для посадки дерев, обробляє, поливає, і удобрює, враховуючи багато факторів навколишнього середовища, підприємець перебуває у постійному процесі прийняття рішення для розвитку свого бізнесу від обрання ринку і бізнес-моделі до розв’язання щоденних операційної задач, перебуваючи в умовах невизначеності та необхідності моніторингу змін в екосистемі. Робота садівника не завершується збором плодів одного сезону, і вже восени він готується до наступної весни, як і успіх підприємця не завершується першими продажами. Лише системна робота, наполеглива і цілеспрямована, підкріплена постійним самовдосконаленнями, збагаченням персональних знань та розвитком навичок, дозволяють підприємцям-лідерам побудувати стійкі бізнеси, здатні давати “плоди” щосезону.
Від французьких фермерів 19-го століття, яких описував Сей нас віддаляють понад 200 років, але питання на кшталт: Хто такий підприємець? Чи всі можуть бути підприємцями? Що підприємець має знати і робити, щоб зростити “сад”? залишаються актуальними і дотепер.
Сучасне підприємництво – це не просто діяльність, спрямована на отримання прибутку. Це спосіб мислення, без якого складно уявити поступ сучасного суспільства. Підприємці сьогодні мають вагомий вплив на економіку, політику, екологію, технологічний розвиток і соціальні зміни. Водночас змінюється і саме підприємництво під впливом цих факторів та концепт успіху підприємця.
Говорити про підприємництво і легко і складно водночас, оскільки на цю тему написано багато популярної та наукової літератури, і є достатній колективний досвід підприємницької практики. Існує безліч програм і курсів, що навчають людей основам ведення бізнесу. Проте реальність підприємницької діяльності складніша, ніж це здається на перший погляд. Підприємництво не обмежується просто виконанням інструкцій чи використанням існуючих інструментів. Це динамічний процес, який вимагає глибокого розуміння ринкових умов, наявності спеціальних навичок і, що важливо, відповідних особистих рис.
Метою цієї статті є спроба окреслити умови, які впливають на розвиток підприємництва та висувають вимоги до сучасного підприємця. Це також і спроба подивитися в бік особистості та визначення необхідних спроможностей, які сприяють успіху в підприємницькій справі.
Чому підприємництво стає трендом у наш час?
В минулому році у світі налічувалося 359 млн підприємств у порівнянні з 328 млн у 2020, і приблизно 100 млн бізнесів відкриваються щороку. Незважаючи на виклики середовища, у другий рік війни в Україні налічувалося понад понад 2 млн. ФОПів, що перевершило довоєнні показники. На факт того, що підприємництво стає певним суспільним трендом впливає чимало факторів політичного і суспільно-культурного характеру.
Інтенція розвитку ринкової економіки в багатьох країн створила необхідні передумови для поширення підприємництва як форми зайнятості. Загальнонаціональні стратегії економічного розвитку, державні політики щодо розвитку підприємництва, стан інфраструктури, сформована в соціумі культура підприємництва, різного роду суспільні трансформації є важливими чинниками, що стимулюють або стримують прагнення індивідуумів провадити підприємницьку діяльність і, безумовно, задають певний тренд на підприємництво і в підприємництві.
Тенденції розвитку суспільства останніх десятиліть сприяли розширенню географії діяльності для локальних підприємців, появі нових організаційних форм підприємництва, нових бізнес-моделей.
Глобалізаційні процеси у світі дозволили підприємцям пропонувати свої продукти та послуги не лише на місцевих ринках, але й на міжнародних. Технологічний розвиток зробив доступними інструменти для запуску бізнесу з мінімальними витратами. Цифрова інфраструктура зняла бар’єри для входу на ринок, зокема глобальний, що раніше було можливим лише для великих компаній з великими ресурсами. Особливий поштовх розвиток інформаційних технологій створив для представників креативних індустрій, таких як медіа, кіно, мода, технології тощо. Люди, які раніше працювали на компанії або агентства, зараз мають змогу створювати власні бренди та продукти, отримуючи підтримку від онлайн-спільнот та краудфандингу.
Поряд із зовнішніми чинникам, які формують певне середовище для розвитку підприємництва, останнє було б неможливим без системи внутрішніх мотивів, які спонукають людину стати на шлях підприємця. І перш ніж на нього ступити важливо не слідувати тренду, а усвідомити власні спонуки і пересвідчитися, що цього достатньо для довготривалої подорожі. Бути підприємцем людину штовхають прагнення бути незалежними у досягненні власних цілей і втіленні мрій, бути вільним у прийнятті рішень, досягати самореалізації, заробляти більше і мати більше можливостей впливати на генерування і перерозподіл своїх доходів.
Соціальні зміни, які відбуваються, зокрема, під впливом технологічних проривів, спричиняють наростаючий інтерес до підприємництва як форми зайнятості. У сучасному світі все більше людей прагнуть фінансової незалежності та самореалізації. Традиційні кар’єрні шляхи втрачають привабливість, оскільки багато людей відчувають тиск на робочому місці та обмежені можливості для особистого розвитку. Підприємництво дозволяє людям працювати на себе, встановлювати власні правила гри та реалізовувати свої творчі ідеї.
Дослідження HupSpot 2024 виявило, що 21% опитаних підприємців започаткували свій бізнес від захоплення власною бізнес-ідеєю. 70% з них повідомили, що стали підприємцями, бо прагнули змінити свій кар’єрний шлях або стиль життя. 45% людей хотіли бути босом самому чи самій собі або ж уникнути робочого розпорядку з 9-ої до 5-ої. І лише 8% опитаних пожалкували про те, що започаткували бізнес.
Підприємницькі навички: що на часі?
Попри позитивні тренди розвитку підприємництва у світі ті ж медіа, які їх засвідчують, наводять також факти, що 90% усіх стартапів є неуспішними, а прибутковими є приблизно 65% бізнесів. Ці дані можуть дещо відрізнятися залежно від джерела, але показники закриття бізнесів є доволі високими, а труднощі у забезпеченні прибутковості та життєстійкості підприємств є очевидними. Безумовно, що для їх подолання недостатньо одного прагнення бути підприємцем чи сприятливого бізнес-клімату.
В мережі можна віднайти безліч публікацій про те, якими навичками має володіти підприємець, аби бути успішним. Для формування узагальненого списку ми звернулися до генеративного штучного інтелекту як “колективного розуму” і отримали перелік, наведений нижче.
- Лідерські навики (візійне мислення, здатність приймати рішення, навички управління командою).
- Комунікаційні навики (компетенція міжособистісної комунікації, ведення переговорів і укладання домовленостей, мережування).
- Навики фінансового управління (бюджетування, розуміння різних механізмів фінансування, управління витратами).
- Розв’язання проблем (аналітичне мислення, креативність та новаторство, здатність бачити можливості, адаптивність).
- Маркетинг і продажі (розуміння механізмів взаємодії зі споживачем, принципів побудови сильних брендів та успішних маркетингових стратегій, вміння використовувати цифрові маркетингові інструменти).
- Управління часом і продуктивністю (вміння пріоритезувати задачі, делегувати, окреслювати цілі і залишатися сфокусованим на їх досягненні).
- Резилієнтність та емоційний інтелект (управління стресом, самоменеджмент, емпатія).
- Управління ризиками (оцінка ризиків, розробка плану дій на випадок непередбачуваних ситуацій).
- Технологічна підкованість (використання технологій для вирішення бізнес-завдань, слідкування за трендами у сфері технологій).
- Етичність та соціальна відповідальність (діяти сумлінно, прозоро, відповідально, інтегровувати ідеї стійкого розвитку та соціального впливу у прийняття бізнес-рішень).
Ми не вдаватимемося до детального розгляду кожного з наведених пунктів, а лише розставимо важливі, на нашу думку, акценти у розвитку компетенцій підприємця, які допоможуть більш системно сприйняти перелік вище.
Підприємливість як інтегрована спроможність до ведення бізнесу (і не тільки)
Перше, що кидається в очі при погляді на згенерований список – це доволі широкий і міждисциплінарний спектр спроможностей, які охоплюють низку мета-навичок і чеснот, загальноуправлінських і фахових умінь, що засвідчує доволі високі на сьогодні вимоги до компетенцій підприємця. Частина з них, такі як креативність, бачення можливостей і здатність приймати рішення, готовність йти на ризик і адаптивність, є, на нашу думку, основоположними для підприємницького успіху, оскільки визначають підприємливість людини як інтегровану спроможність до ведення бізнесу чи розвитку будь-якої іншої справи.
В економічному сенсі підприємливість означує господарську поведінку, орієнтовану на безперервний пошук можливостей, що вимагає ініціативності і здатності до досягнення результатів. Примітно, що українські словники пропонують для заміни прикметника “підприємливий” два синоніми, які змістовно доповнюють розуміння цієї здібності людини: промітний – здатний добре й швидко міркувати, осмислювати, розуміти щось; і заповзятливий – той, який невідступно добивається своєї мети, стійкий у її здійсненні.
Підприємливість є основою здатності людини до новаторства. На інноваційній функції підприємництва наголошував ще в 20 ст. австрійський економіст Йозеф Шумпетер, який визначав, що підприємець не лише організовує ресурси, а й створює нові ринки, нові продукти та змінює структуру економіки через інновації. В сьогоднішніх висококонкурентних умовах ринку, коли покупця складно здивувати, здатність бачити можливості та творити інновації є особливо значущою для підприємницького успіху.
Підприємливість не обмежується бізнесом. Вона може проявлятися в будь-якій сфері життя. Люди, які працюють як наймані працівники у будь-яких секторах економіки, можуть проявляти підприємливість, шукаючи нові способи поліпшити роботу своїх організацій, ініціюючи нові проєкти і розділяючи відповідальність за їх втілення, знаходячи рішення у складних ситуаціях тощо. Підприємливі працівники можуть краще пристосовуватися до змін у своїй професійній сфері, швидше засвоювати нові навички і проявляти ініціативу у своїй роботі. Це може привести до швидшого кар’єрного зростання і підвищення кваліфікації.
Самоусвідомлення як ключ до розкриття особистості підприємця
В бізнесі підприємливість є фундаментом, на якому будується успішна компанія. Якщо людина володіє підприємливою натурою, то шанси її стати успішним підприємцем високі, але не обов’язково вона має ступити на цей шлях. Вище ми вже згадували про важливість розуміння власних мотивів перш ніж розпочати власну справу. Самоусвідомлення і розуміння своїх слабких і сильних сторін є ключовим для підприємця, який хотів би побудувати у перспективі стійкий бізнес.
Помічними для розуміння власної особистості можуть бути різного роду психологічні тестування, поширеним серед яких є п’ятифакторний особистісний опитувальник The Big 5. Кожна з рис “Великої п’ятірки” є спектром. І усвідомлення, що є характерним саме для конкретного індивіда, дозволить використовувати з користю власну вдачу для цілей підприємництва або нівелювати їхній вплив.
- Відкритість до нового досвіду (Openness). Високий рівень відкритості до нового досвіду та готовність ризикувати пов’язаний зі здатністю до інновацій та креативності. Відкритість та бажання експериментувати також допомагає адаптуватися до нових умов. Якщо ж ви прагнете стабільності, і вам не комфортно йти на ризик, це може викликати труднощі в бізнесі, який твориться в умовах невизначеності.
- Сумлінність (Conscientiousness). Високий рівень сумлінності корелює з відповідальністю та самодисципліною. Самодисципліна та здатність працювати наполегливо – це одні з найважливіших рис підприємця. Навіть тоді, коли на шляху виникають труднощі, успішні підприємці не здаються, а продовжують працювати над досягненням своїх цілей. Якщо ентузіазму може бути достатньо для старту бізнесу, а організаційний хаос не буде ще таким помітним на початковій стадії, то в довгостроковій перспективі бізнес потребуватиме системності. Для людей, яким бракує сумлінності і організованості добре подумати про партнерство.
- Екстраверсія (Extraversion). Екстраверти зазвичай соціально активніші, що допомагає їм будувати мережі партнерств і залучати клієнтів. Проте успішні підприємці можуть бути як екстравертами, так і інтровертами. Важливим є усвідомлення і готовність виходити із зони комфорту.
- Приязність (Agreeableness). Помірний рівень приязності є найсприятливішим для розвитку здорових взаємин у бізнесі. Високий рівень згідливості може перешкоджати у реалізації підприємницького бачення, яке вже в зародку може бути контраверсійним і потребуватиме стійкості у конфронтації з загальноприйнятою думкою. І в перспективі баланс приязності важливо буде тримати для прийняття непопулярних управлінських рішень. Але й вкрай низький рівень привітності може віднести вас в категорію “складних” людей, схильних до конфлікту і нездатних приймати погляди інших.
- Невротизм (Neuroticism). Підприємницька діяльність часто пов’язана зі стресом. Невротичним особистостям є складніше справлятися зі стресовими ситуаціями, це потребуватиме щоразу більше енергетичного ресурсу для того, аби дати їм раду, тому важливу усвідомлювати свою готовність до цього. І хоч невразливі особистості, емоційно стабільніші мають більше шансів приймати зважені рішення навіть тоді, коли стикаються з невизначеністю чи викликами, невротичні люди здатні побачити ризики там, де інші їх не бачать.
Без чого неможливо виростити сад?
Ще в ХVI столітті Олів’є де Сер, підприємець, успішний фермер сімейного господарства, яке існувало три покоління, детально пояснив не лише ключову роль підприємця у створенні компанії, але й умови для її успішного розвитку, стверджуючи, що “ведення успішного бізнесу залежить від здатності підприємця поєднати знання, бажання та силу”. Без знань неможливо виростити сад.
Для підприємця є вкрай важливим оволодіти стратегічно важливим інструментарієм моделювання бізнесу, фінансового управління, навичками продажів і знаннями в маркетингу. І особливо значима компетентність, необхідна для забезпечення успіху підприємницької ініціативи у довгостроковій перспективі є лідерство та вміння управляти. На управлінській природі підприємця наголошував ще Жан-Батіст Сей два століття тому. Однак часто потреба розвиватися як менеджер залишається поза усвідомленням підприємців. Підприємець первинно асоціюється з амбітністю, ідейністю і готовністю ризикувати. І все це справді важливе. І, допоки бізнес на старті, підприємцям може вистачати лідерського запалу, а управлінські некомпетентність і помилки можуть не мати серйозних наслідків. У перспективі розвитку бізнесу можливе розділення відповідальності і передача управлінських обов’язків партнерам із відповідними компетенціями чи найм професійних менеджерів, але якщо власник залишається в управлінні компанією, то хибно сподіватися на інтуїцію і навчання на досвіді. Потенціал організації прямо пов’язаний з потенціалом її лідера, тож його розкриття має бути безперервним процесом на шляху професійного зростання підприємця.
Стійкі бізнеси потребують системного підходу та етичного, відповідального лідерства. Як і садівники, які розуміють важливість бережливого ставлення до землі, аби зрощувати на ній здорові плоди знову і знову, так і все більше підприємців усвідомлюють важливість екологічності своєї діяльності, суб’єктність бізнесу у вирішення соціальних викликів як запоруку стійкості бізнесу у довгостроковій перспективі. Все більше підприємців інтегровують концепцію 3P (People, Planet, Profit) у свої бізнес-стратегії, реагуючи на глобальні виклики сьогодення і очікування споживачів, не протиставляючи прибуток та результати впливу на середовище і суспільство, а усвідомлюючи їхній взаємозв’язок для стійкого, довготермінового успіху.
