Війна Росії нищить українців з нашою спадщиною швидше, ніж це робив Радянський Союз, який залишив недієздатною систему управління. Без реєстрів спадщини – що ми насправді зберігаємо? Без інфраструктури даних – як ми можемо керувати тоннами даних із польових експедицій, щоб зробити доступним для консерваторів чи кримінальних проваджень? Кількість руйнувань зростає, як і ініціативи, які по-своєму їх документують і утворюють хаотичне накопичення без метаданих.
Потрібен інфраструктурний підхід; відсутні базові реєстри спадщини з державних авторитетних наборів даних; відсутні політики, стандарти роботи з даними від держави; надзвичайно низька спроможність державних органів щодо моніторингу спадщини; відсутні інструменти для широкого збору інформації про втрату спадщини із залученням активістів та суспільства.
Ми створюємо HeMo, лабораторію моніторингу. HeMo збирає актуальні дані про спадщину, прив’язує їх до реєстру і поміщає його в базу даних відповідно до стандартів та інфраструктурного підходу, і робить доступним для бенефіціарів – для міністерства, для регіональних адміністрацій, для донорів, консерваторів і спеціальних служб. Цілі – реставрація об’єктів; повернення викрадених артефактів; кримінальне провадження проти росії; презентація, популяризація спадщини; управління спадщиною Також ми залучаємо та навчаємо експертів та активістів використовувати інструменти моніторингу та масштабуватись у регіонах, створюючи мережу. Після війни HeMo lab стане інструментом громадянського суспільства для громадського моніторингу стану спадщини та збереження, як важеля, на стійкій основі.
Чому це потрібно зробити зараз? Війна триває. Збитки зростають. Висока динаміка, великі масштаби та обсяги інформації. Інформація збирається та організовується безсистемно, вона швидко втрачає сенс. Криза системи спадщини , відсутність системних рішень на державному рівні, відсутність досвіду на всіх рівнях. Процеси відновлення запускаються без урахування спадщини. Багато ініціатив працюють на одних і тих же об’єктах одночасно, не контактуючи між собою.
Ми — мультидисциплінарна команда. У нас є архітектори та IT-спеціалісти, мистецтвознавці та юристи, всі – хранителі спадщини. Ми зробили 3D-моделі, оцінку збитків та криміналістичне документування руйнувань спадщини. Ми створюємо інфраструктуру даних і ГІС для перевірки та зберігання інформації; здатні до масштабування.
Розбудувати спроможність, мінімізувати втрати і підготуватися до відновлення – наші перші цілі.
Війна породжує посттравматичний розлад. Але також може стати поштовхом до посттравматичного зростання. Ця війна росії – проти нашої ідентичності, історії, надбання, війна за спадщину. Тому велика ціль – це нова роль і розуміння спадщини в суспільстві, і дбайливе управління нею. У нас є можливість зберегти і відкрити загрожений всесвіт нашої спадщини для наших дітей і всіх людей.
У такому горизонті планування важливо подивитися на фінансову сталість як незворотність розвитку. Фінансова модель НеМо сьогодні – донори і гранти. Це ще не сталість. Тому завдання в рамках дипломного проекту сформулювати і протестувати бізнес-модель НеМо як підприємства – соціального, з великим суспільним впливом – але водночас спроможного і незалежного як бізнес.
Чого навчила бізнес-школа? По-перше, розсунула обрій: стратегічний маркетинг від О. Мальцевої, асиметричне мислення від А.Сливоцького, менеджмент за Шептицьким від С.Опацької, корпоративне управління, управління майбутнім, психічне здоров’я і резильєнтність – це все у НеМо. По-друге – управління на щодень: оперативний менеджмент, моделювання процесів, управління змінами, дизайн-мислення, клієнтський сервіс. Проте найбільше впливає сама діяльність бізнес-школи УКУ – цінності, етична рамка, віра в безмежні можливості людини (коли з Богом), і гідність, яка народжується із синергії співпраці через довіру і win-win та спроможності забезпечити себе, сім’ю, команду. Ці інгредієнти здатні оздоровити ментальні моделі в підходах до культурної спадщини, сформовані радянським союзом та імперською росією.
Автор Василь Рожко
Науковий керівник Артем Корнецький
