Управління медично-стоматологічних бізнесом в умовах військового стану вимагає від керівників та співробітників вдосконалення навичок менеджменту та резилієнтності, як для підтримання власної стійкості, так і для створення резилієнтної інституції (підприємства) вцілому. Тому вивчення та аналіз діяльності та структури медичних організацій, яким вдалося вистояти після початку широкомаштабного вторгнення в 2022 році та які продовжують працювати досі в Україні (а деяким навіть вдалось маштабувати свій бізнес), може стати важливим джерелом інформації та натхнення для підприємців, керівників бізнесів, які у майбутньому можуть зіштовхнутись з подібними викликами.
Під час проходження навчання на модулі Road to Recovery мене зацікавила робота над темою: “Building Resilient Institutions” під керівництвом prof. Clemens Sedmak. Під час модуля ми проводили аналіз літератури, робили інтерв’ю у лідерів резилієнтних інституцій: університетів та державних медичних закладів. Після аналізу отриманих результатів, розробляли висновки та рекомендації для лідерів інших інституцій. У своїй дипломній роботі мені б хотілось продовжити вивчати цю тему сфокусувавшись саме на медичних інституціях, а також залучити додатково до дослідження медичні заклади більше з приватного сектору.
Як приклад структури для дипломної роботи, хочу використати документ “Посібник для інституційний лідерів” (що став результатом нашої роботи на модулі Road to Recovery):
Приклад структури:
Building Resilient Institutions
A Manual for Institutional Leaders
I Introduction: Resilience
II Resilience in Conflict Settings
III Resilient Institutions
IV Case Studies
V Recommendations
За рекомендаціями наукового керівника Юрія Заярного також планую опиратись на приклад структури книги Джима Колінза “ВІД ХОРОШОГО ДО ВЕЛИЧНОГО. Чому одні компанії прориваються, а інші ні”, 6-те видання, 2023р. (Jim Collins “GOOD TO GREAT. Why Some Companies Make the Leap… and Others Don’t” Random House. Business Books)
Проводячи рефлексію на тему “чому навчився”, можу однозначно виділити: покращення у підтриманні балансу між роботою та особистим життям, віднайшов для себе право “відключатися” (right to disconnect), більшу особисту організованість та резилієнтність у роботі, покращення навичок комунікації та командотворення, а також співпраці і кооперації з колегами з інших підприємств та інституцій.
Автор: Дмитро Лучинський
