Місто прав людини і бізнес: як налагодити взаємодію? Досвід нідерландського міста Утрехт

26 Лис 2019

«Повага бізнесу до прав людини це не вибір, це відповідальність», зазначив нідерландський соціолог Ганс Саккерс під час відкритої лекції «Львів – місто прав людини. Чому це вигідно для бізнесу?».
Львів готується до вступу у міжнародну мережу Human Rights Cities Network. Тож пан Саккерс, як керівник департаменту європейських та міжнародних відносин у міській раді Утрехта (NL) на зустрічі ділився досвідом, як формат Міста прав людини втілюють в утрехтській мерії, а також, яким чином відбувається взаємодія з місцевим бізнесом. Лекція організована LvBS спільно з Освітнім центром з прав людини у Львові.

У контексті прав людини у бізнесі завжди говорять про Цілі Сталого Розвитку. З іншого боку, для бізнесу найпотужніший внесок у сталий розвиток це впровадження поваги до прав людини в їхньому ланцюжку цінностей. Отож, ці поняття взаємопов’язані і саме Цілі Сталого Розвитку ООН (ЦСР) мають бути основою у роботі підприємств міст, що входять у мережу Human Rights Cities.

«Для бізнесу ми часто організовуємо воркшопи, семінари, круглі столи щодо 17 Цілей Сталого Розвитку, розповідає Ганс Саккерс про роботу мерії міста Утрехт. – Ми просимо компанії обрати хоча б одну Ціль і зосередитися на ній, розповівши свою історію: як вони за допомогою втілення цієї Цілі можуть зробити свій внесок у покращення нашого міста. А, оскільки ЦСР часто пересікаються з правами людини, то ми цікавимося: які рішення підприємці  можуть запропонувати у контексті подолання бідності, покращення системи освіти, налагодження співпраці та партнерства тощо.


На фото – інсталяція, яку ми змонтували у найжвавішому місці Утрехта (біля центрального вокзалу). Куля у вигляді планети Земля, висотою 35 метрів, була оснащена залами, в яких демонструвалися наслідки зміни клімату, що змушувало представників бізнесу (і взагалі всіх відвідувачів) задуматися над цими глобальними викликами. А потім у цій кулі ми почали організовувати бізнес-зустрічі, аби підвищити рівень обізнаності про ЦСР та права людини, також організували численні навчальні програми, щоб спільно шукати рішення щодо цих глобальних викликів. За функціонування цієї інсталяції протягом 4 тижнів ми заплатили 600 тис. євро, адже потрібно було забезпечити охорону вночі, підсвітку, логістику, монтаж тощо. Для фінансування такої дорогої ідеї ми створили спільнокошт, таким чином компанії змогли долучитися до цього проекту і це була одна з перших міських ініціатив, у межах якої бізнес взяв на себе відповідальність. Протягом цих чотирьох тижнів у кулі побувало 20 тисяч відвідувачів, а загалом побачило цю інсталяцію півмільйона людей. Отож, таким чином ми намагалися популяризувати ЦСР, надавши їм місцевого значення», – поділився досвідом Утрехта Ганс Саккерс.

У всіх міжнародних документах і стандартах на тему взаємозв’язків бізнесу і прав людини виділяють такі основні сфери відповідальності: 

  • відповідальність за ланцюг постачання, за продукцію; 
  • працевлаштування і соціальне забезпечення працівників (бізнес до певної міри має бути на варті прав своїх працівників);
  • дотримання прав людей на приватність та законів про захист даних, а також про веб-доступність для людей з інвалідністю, тощо. 

Відповідно до цього можна сформувати чотири способи, як бізнес може підтримувати права людини:

  1. Зосередження на ЦСР у своїй основній підприємницькій діяльності;
  2. Стратегічні соціальні інвестиції та філантропія;
  3. Адвокація та залучення громадськості до вироблення публічних політик;
  4. Партнерство та спільні дії (з громадськістю та владою).

Підсумовуючи, Ганс Саккерс відмітив, що переважно бізнес працює з такими найбільш релевантними Цілями Сталого розвитку:

  • Ціль 8 інклюзивність, гідна праця та економічне зростання.
  • Ціль 12 відповідальне споживання та виробництво.
  • Ціль 17 партнерство заради сталого розвитку.

Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS) працює над обізнаністю українських підприємств щодо ЦСР та їх імплементації у роботі бізнесу. LvBS, у якості національного консультанта, працює над компонентом у секторі бізнесу у важливому проекті: онлайн-курсі «Електронна освіта задля сталого розвитку», який впроваджує Програма Розвитку ООН в Україні, про що розповів Дмитро Шеренговський, експерт LvBS, керівник академічного відділу Українського католицького університету.

Метою проекту є підтримка сталого розвитку України через обмін знаннями, підвищення рівня обізнаності щодо Цілей сталого розвитку та зміцнення потенціалу осіб у бізнес-, державному, громадському секторах. Проект впроваджується ПРООН за фінансової підтримки уряду Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. Про дату релізу онлайн-курсу ми обов’язково повідомимо.