Яким буде світ після локдауну 2020 і що ми можемо робити на місцях

6 Жов 2020

Не у всіх країнах, де найвищий рівень ВВП, найвищий рівень індексу щастя, часто ці показники не пов’язані. Про циклічність економіки, а також яким буде майбутнє після пандемії, LvBS дізнавались від топового економіста зі світовим рейтингом Романа Шеремети.  Коротка лекція відбулась у Львові перед панельною дискусією «Взаємодія міст: глобальні цілі та критичні аспекти».

Світ змінюється, але що глобально це означає для економічної системи, яким буде світ опісля?

Роман Шеремета виділяє такі зміни:

  • у міжнародних відносинах (деглобалізація, національно орієнтоване виробиництво, глобальна співпраця у питаннях екології);
  • структурні зміни на ринку товарів та послуг (зміна стуктури попиту, товари та послуги через інетрнет);
  • структурні зміни на ринку праці (більш регульована економіка, дистанційна робота, онлайн-освіта);
  • фінансові зміни (збільшення державного боргу країн, поширення політики “вертолітних грошей”, посилення економічної нерівності);
  • поведінкові зміни у сфері відноносин (менш ризикована поведінка, оцінка майбутнього, постійна соціальна дистанція).

А хто ж виграє у результаті від таких змін?

  • ІТ;
  • елктронна комерція;
  • безкоштовна доставка;
  • роботи;
  • 3D-виробництво;
  • цифрові платежі;
  • онлайн-навчання;
  • відеоконференції;
  • автономні транспортні засоби;
  • монітринг здоров’я;
  • екологічно чисте життя;
  • Socially responsible business.

Аби відчувати себе щасливою нацією, не обов’язково бути найбагатшими чи найуспішнішими, часто ці поняття не пов’язані (на 2020 рік найвищий рівень щастя у Фінляндії, Данії та Швейцарії, Україна за цим показником 123-тя).

«До індексу щастя (англ. Happy Planet Index) входять базові поняття, які дозволяють особі відчути себе захищеною, так як: доступна медицина, відкритий доступ до влади, доступні соціальні ліфти, кількість виданих газет та книг та душу населення та ін. Очевидно, що у кожному місті ці показники відрізняються і це нормально», – резюмує Роман.

Присутні на заході спікери висловили свої думки щодо того, як ми всі по містах можемо акумулювати свої сили для покращення рівня життя на місцях:

«Після всіх випробувань, які нам підкинуло життя (йдеться не лише про локдаун, а й про національнотворчі процеси в Україні до нього), ми точно стали сильнішими і тепер можемо більше. Потрібно продовжувати проявляти ініціативу у різних галузях, вибудовувати стосунки із владою і комунікувати про свій досвід. Спільно з іншими успішними містами будувати майданчик для творення ідей, аналізувати й творити своє майбутнє. Ми як бізнес-школа всіляко підтримаємо таку ініціативу», – вважає CEO LvBS Ярина Бойчук.

«Також вважаю, що не потрібно дублювати щось, що вже зробили добре інші, правильно співіснувати та робити кожен те, що у нього виходить найкраще. Якщо прорахувати креативний коефіцієнт кожного з міст ми можемо не лише визначити у кого кращий потенціал у конкретній сфері, а й завдяки такому мапінгу зустрічатись та ділитись досвідом, розвивати найкраще й вистрілювати якісними ідеями та реалізацією», – переконаний виконавчий директор та ініціатор проєкту Промприлад.Реновація, засновник та керівник платформи «Тепле Місто» Юрій Филюк.

«Коли ми починали в 2007 році з Криївки, багато хто дивився на нас скептично. Ще більш скептичними були погляди, коли ми вирішили дислокуватись тут, на околиці Львова,(!FESTrepublic знаходиться на вул. Старознесенській). Станом на 2020 рік ми виросли і можемо сказати, що все робили правильно, і коли переїздили сюди, і коли зробили ставку на освіту. Зараз ми активно працюємо над проектом Школа вільних та небайдужих, відкрили кілька закладів нового освітнього зразка, а у наших амбітних цілях відкрити 100 таких шкіл з прогресивними поглядами на життя по всій Україні», – розповів співвласник та співзасновник Холдингу емоцій «!FEST» Андрій Худо.

Дискусія «Взаємодія міст: глобальні цілі та критичні аспекти» стала першою відкритою офлайн-подією LvBS від початку карантину.