У рамках сесії ShapingDavos, у LvBS відбулась дискусія «Shaping Innovation Ecosystem». Подаємо найцікавіші тези від спікерів.
Богдан Купич, віце-президент KM Core, директор Founders Institute в Україні
Успішні екосистеми світу (такі як Ізраїль, Силіконова долина, Індія) характеризує наявність сильного ланцюга створення доданої цінності, який складається з багатьох елементів. Чим тісніші зв’язки між ланками цього ланцюга, тим успішніша інноваційна екосистема. Серед таких елементів можна виокремити:
– макроекономічна ситуація
– система освіти, яка надає підприємцям інструменти, необхідні для започаткування власної справи чи створення стартапу. Ідеться не лише про теоретичне навчання, а й менторство у формі передачі практичного знання через бізнес-інкубатори та акселератори
– доступ до фінансування (інвестиції бізнес-ангелів, початковий капітал, венчурний капітал)
– доступ до міжнародних ринків, вміння виходити на них
– останнім елементом у цьому ланцюгу є подальший розвиток інновації шляхом формування прибутку, соціального підприємництва або пошуку варіантів її продажу тощо.
Освіта сама може використовувати інновації і бути рушієм змін, яскравим прикладом чого в Україні є Львівська бізнес-школа УКУ. Не можна стати ще одним Гарвардом – потрібно просто бути іншим, інноваційним. У цьому контексті важливими залишаються взаємодія і співпраця з креативними інноваційними особистостями. Щоб забезпечити найкращу освіту, потрібно постійно впроваджувати інновації, брати найкраще з традиційних моделей і надавати доступ до провідних мислителів сьогодення.
We need fashion and passion to become entrepreneurs
Роман Зінченко, координатор мережі енергетичних інновацій greencubator
Україні слід переймати досвід країн, які успішно розвивають дух інновацій і підприємництва. Окрім таких речей, як створення бізнес-інкубаторів, забезпечення доступу до фінансування і фондового ринку, потрібно формувати у суспільстві моду на підприємництво та «пристрасть» до інновацій. Інколи відсутність екосистеми та пов’язані з цим обмеження є кращим рушієм підприємницького духу і стимулом до пошуку інноваційних рішень, аніж наявність добре розвиненої екосистеми. Африканські країни, зокрема Кенія і Нігерія, належать до світових лідерів у сфері мобільного банкінгу та інфраструктури мобільних платежів саме через відсутність екосистеми.
Найважливішим чинником формування інноваційної культури є не тверда інфраструктура (hard infrastructure), а м’яка (soft infrastructure), тобто підприємницький дух, прагнення до інновацій, а в деяких випадках – також наявність обмежень і перешкод, які мотивують людей бути інноваційними.
Візьмемо, до прикладу, iPhone або будь-який інший мобільний телефон. По суті, це інновація, яка була розроблена одразу після Другої світової війни. Скло Gorilla Glass було розроблене Corning ще на початку 1950-х років, але на початку 1960-х його виробництво зупинили через високу вартість. Тобто цей винахід лежав десь на поличці в Патентному відомстві понад 40 років, поки Стів Джобс не зателефонував Corning з пропозицією того, як цей продукт можна продати. Триматися свого коріння, повертатися до наукових основ дуже важливо, але інколи потрібно обрізати ці зв’язки, перебудувати, винайти заново. У цьому і полягає парадокс і одна з важливих характеристик успішної інноваційної екосистеми.
Для творення підривних інновацій важливо розуміти дві речі: по-перше, більшість таких інновацій приходять ззовні, тобто з-поза меж відповідних галузей. Skype придумали не телекомунікаційні компанії. Мобільний додаток Uber створили не самі перевізники, а банки не інвестували в Square. Все це приклади підривних інновацій – аутсайдерів, яких самі галузі терпіти не можуть, бо вони «підривають» їхню маржу та моделі отримання прибутку. І це чудово, адже унеможливлює стагнацію ринку.
По-друге, не варто переоцінювати свою персональну роль у цьому процесі, оскільки багато інновацій з’являються випадково. Наприклад, віагру оригінально створили як серцевий препарат. Це була звичайна помилка, яка зараз приносить компанії-розробнику десятки мільярдів щороку.
Тобто аутсайдери та помилки відіграють важливу роль в інноваційних екосистемах. Внутрішній аналіз і дослідження невдач можуть стати значним чинником вибухового зростання для бізнесу. Якщо компанії хочуть, щоб в основі їхньої діяльності лежали інновації, вони не повинні боятися створювати свого роду «пісочниці» для гри з новими ідеями, результати яких можуть перетворитися на новий бізнес.
Щоб перезапустити освіту, треба залучати бізнес
Андрій Ганкевич, голова наглядової ради Кластера IT-BPO
Рушієм інновацій є співпраця. Інновації – це не продукт однієї людини, а результат роботи в команді. Поодинці інновації не створиш. Кожен учасник екосистеми відіграє свою роль і має своє місце, що і є запорукою успіху.
При творенні інновацій, важливо не зациклюватися на тому, чого ви вже досягнули. Також не бійтеся забути про те, що зробило вас успішними сьогодні. Шукайте нові шляхи, пробуйте щось нове, щоб залишатися успішними в майбутньому. Прислуховуйтесь також до ринку, до своїх клієнтів. Вони можуть дати вам нові ідеї, які стануть для вашої компанії каталізатором інновацій. Завжди наймайте на роботу найкращих, розвивайте дух змагання і конкуренції.
Одним із ключових чинників покращення освіти, її «перезапуску», доведення до рівня, який необхідний, щоб забезпечити зростання та інновації, є залучення бізнесу до її формування. Зокрема залучення бізнесу до розробки навчальних програм і планів, щоб навчальні заклади з перших уст дізнавалися про актуальні потреби тієї чи іншої галузі, і, таким чином, готували відповідних спеціалістів. Інакше освіта й надалі не встигатиме за інноваціями, тенденціями і ринком праці.
Максим Лисак, виконавчий директор Startup Depot, випускник MS in Innovations and Entrepreneurship
Обмеження справді часто змушують нас проявляти креативність. Наведу приклад невеличкої балтійської країни – Естонії. За кількістю населення вона, напевно, прирівнюється до Львівської області, але в цій країні вже присутні такі глобальні компанії, як Skype і Pipedrive. В Естонії немає всіх елементів інноваційної екосистеми, навіть немає власного внутрішнього ринку, але саме це і стимулює естонців мислити глобально. Українським стартапам теж не варто чекати формування внутрішнього ринку, щоб вийти на глобальні ринки, бо це може виступати як перевагою, так і перешкодою. Потрібно бути креативними.
Для створення успішної інноваційної екосистеми в Україні потрібно нарощувати людський капітал шляхом залучення стартапів з усього світу і тісної співпраці з системою освіти на всіх рівнях. Освіта має допомагати молодим людям формувати, скажімо, навички роботи в команді та вміння працювати над спільними проектами. Немає якогось конкретного рецепту зростання чи інноваційності. Треба імпровізувати, пробувати щось нове, оцінювати зроблене та інвестувати свої зусилля в те, що працює.
За підсумками дискусії у рамках сесії Shaping Davos у Львівській бізнес-школі УКУ (LvBS)
Джерело: Delo.ua
