Нова зустріч Книжкового клубу випускників Бізнес-школи УКУ, яка відбулася 24 лютого, проходила у форматі презентації книги Пітера Бутнєва «Арво Пярт: З тиші».
Ідея цієї зустрічі зародилась в клубі ще у серпні 2023, коли учасники отримали запрошення на презентацію та обговорення від Олега Чагарина, який переклав цю книгу. Олег – керівник відділу Advisory у PwC Lviv SDC, викладач УКУ та Бізнес-школи УКУ, випускник програми з Інновацій та підприємництва 2018 року.
Арво Пярт – композитор, який створює тишу своєю музикою. З 2011 по 2018 рр., а також у 2022-му він був найбільш виконуваним композитором у світі з нині живих.
Слухачі часто говорять про те, як Арво Пярт пробуджує духовність своєю музикою, наче про певне таїнство, але досі ніхто уважно не придивлявся до того, як саме він це робить. Книга «Арво Пярт: З тиші» досліджує сильний взаємозв’язок між музикою Пярта та глибоким духовним корінням композитора в православній вірі – відносинах, які принесли багато творчих плодів і завоювали серця незліченних слухачів по всьому світу.
Чому саме ця книга?
Арво Пярт один з найулюбленіших композиторів Олега. В Естонії є центр Арво Пярта, відкритий у 2019 році. Він розташований у лісі на березі Балтійського моря, довкола величезні сосни, а до самого Центру від автостоянки треба пройтись пішки. Перед війною Олег їздив туди і набрався натхнення. Там і зародилась ідея перекласти книгу українською. Спільно із видавництвом Дух і Літера почалась підготовка до перекладу, та з початком війни перекладачка не змогла працювати над книгою. Тоді, в травні 2022, Олег спробував перекладати сам. Це був гарний досвід, і зараз Олег вже працює над книгою Роберта Шиллера.
«Чому саме ця книжка? Вона про те, що я люблю і те, що я роблю. Тиша – це найперше. Друге – те, що в будь-якій печалі можна знайти радість. Як в богослов’ї про це говориться».
Автор книги Пітер Бутнєв написав у книзі:«Коли я спілкувався з Олегом Чагарином, перекладачем цієї книги, він сказав мені, що відчуває, що людям в Україні за цих трагічних часів потрібна ця книга. Тоді ми обидва скоригували це твердження: українці можуть черпати сили не так із цієї маленької книжки, як з музики, яку вона з любов’ю досліджує. Частина дива творчості Арво Пярта полягає в тому, наскільки глибоко вона говорить про страждання. Його музика не прагне підбадьорити нас чи «зробити все кращим». Вона, радше, якось прислухається до людей, до їхнього болю. Вона йде поруч із ними. Вона запевняє їх, що вони не самі у своїй спустошеності. І, наче цього дарунку не достатньо, їй вдається передати відчуття надії.»
Цікава історія самого перекладу, Олег звертався до фахівців з різних сфер, зокрема теологів. Видавнича сторона проєкту теж з викликом, адже придбати права можна тільки через видавництво. Сам дизайн книги мав випромінювати аскезу, а IP права на фотографії це тривалий процес, бо із кожним домовляєшся про кожне зображення.
Що найбільше вразило: можна більше наслухатися, зрозуміти тексти і пізнати його більше. Багато відкриває про раннє богослов’я текстів.
Я вважаю, що нам зараз бракує тиші, передовсім внутрішньої. Люди не можуть заспокоїтись. Друге, розуміння, що в будь-якій печалі можна побачити радість і розраду.
«Ви вже подякували Богові за цю невдачу?» Ці несподівані слова були сказані маленькою дівчинкою.
Я точно пам’ятаю: це було 25 липня 1976 р. Я сидів на монастирському подвір’ї на лавці в тіні кущів із моїм щоденником.
«Що Ви там пишете?», – запитала мене дівчинка, якій було близько десяти.
«Я пробую писати музику, але у мене виходить недобре», – сказав.
І тоді почув від неї несподівані слова: «Ви вже подякували Богові за цю невдачу?» – улюблена цитата Олега з цієї книжки.
Ще кілька рефлексій та думок із зустрічі:
- Аспект, який ми обговорювали, – це те, що через нашу історичну ізоляцію ми пропустили багато і зараз маємо це виправляти. Ми не можемо не відбудовувати ті сенси та події, які домінували у світі поза нашою участю. Ми маємо ставати європейцями не лише за бажанням добробуту, але і за проробленою роботою та нашою освіченістю. Бачимо, що духовність може бути джерелом творчості і джерелом для будь-чого.
- Ми включаємося до європейського аспекту, але абсолютно не знаємо, наприклад, про таке явище, як київський авангард. У той час діяли Грабовський, Сильвестров і багато інших композиторів, які творили в цих стилях.
- У нас повинна бути спільна цінність. Ми розуміємо, що наша культура була колонізована і ми ще не пройшли процес деколонізації. У мене є безліч пояснень, чому це трапилося, чому ми не знаємо наших музикантів. Наразі це виклик для нас самих. Можливо, почати з квартирників, і центр Сильвестрова (за прикладом центру Арво Пярта) з’явиться пізніше.
Пригадаємо, що мета клубу – об’єднати випускників та учасників магістерських програм Бізнес-школи УКУ довкола читання і рефлексій, передусім, бізнес-літератури, але не лише її, із залученням експертів і в клубному форматі Alumni LvBS. Це також можливість спілкуватись у спільноті Alumni, lifelong learning, особистісний розвиток. Книжковий клуб діє на постійній основі, зустрічі відбуваються раз у півтора місяці. Книжки обираються учасниками клубу з переліку, який формуватиметься за рекомендаціями самих випускників, викладачів школи, світових бестселерів, топ-книг із різних напрямків. Місце проведення зустрічей – компанії випускників LvBS, ми поєднуємо формат з Alumni company visit. Членами клубу можуть стати випускники магістерських програм LvBS, гостями можуть бути учасники магістерських програм LvBS та запрошені експерти.
Як відбуваються зустрічі Клубу, дивіться у Меморандумі. Ми раді отримати пропозиції локацій для наступних зустрічей Клубу від вас, наші випускники, у цій формі. Запрошуємо усіх випускників та учасників магістерських програм Бізнес-школи УКУ приєднуватись.
Фото Богдана Ємця.
