Остап Вихопень – співзасновник та CTO компанії Mantis Analytics, випускник програми «Управління технологіями» (Master in Technology Management 2024) Бізнес-школи УКУ. Маючи понад 20 років досвіду в IT-аутсорсингу, Остап пройшов шлях від створення волонтерської ініціативи для допомоги РНБО на початку повномасштабного вторгнення до побудови глобального deep-tech стартапу, що сьогодні співпрацює з НАТО StratCom, Міністерствами оборони країн Східної Європи та НАТО та провідними університетами США.
Як трансформувати волонтерський марафон у сталу бізнес-модель, перетворити сервісне мислення на продуктове та залучити інвестиції завдяки екосистемі Бізнес-школи УКУ – читайте в інтерв’ю з Остапом Вихопнем.
Від допомоги державі до усвідомлення бізнес-потенціалу
– Остапе, Mantis Analytics з’явився у березні 2022 року як волонтерська відповідь на виклики війни. Як відбувся цей перехід від «марафону допомоги» РНБО до розуміння, що це має бути бізнес?
– Це відбувалося органічно, але дуже стрімко. У 2022 році я вступив до Бізнес-школи УКУ, і для мене це рішення було схожим на вступ до фізмат-ліцею у 90-х: підготовка до світу, який тільки-но народжувався. Саме під час навчання зі мною зв’язався мій майбутній партнер Максим Терещенко. Ми зрозуміли, що волонтерська ініціатива з боротьби з дезінформацією має величезний потенціал. Вже наприкінці весни 2023 року ми сіли, підписали фаундерську угоду і вирішили переводити проєкт на рейки бізнесу.
– Ви понад 20 років працювали в аутсорсингу. Наскільки навчання в Бізнес-школі УКУ допомогло змінити цей «сервісний» підхід на продуктовий?
– Кардинально. До бізнес-школи моє мислення було орієнтоване на делівері: мені приводили клієнта, і я мав якнайкраще виконати завдання. Бізнес-школа УКУ показала мені весь процес ведення бізнесу від «А» до «Я». Це дало рамку, середовище та мислення для роботи, яку ми фактично створювали з нуля. Я зрозумів, що в стартапі ти маєш сам створювати цінність, бачити імпакт і бути набагато амбітнішим.
Як структурувати хаос
– У своїй магістерській роботі ви детально описали трансформацію Mantis Analytics. Які саме знання з програми стали тими «гвинтами», що допомогли навести лад у процесах?
– Спочатку в нас був «волонтерський хаос»: 20 людей, кожен з яких робив щось своє у своєму графіку. Щоб побудувати бізнес, потрібно було зрозуміти, який продукт ми створюємо, хто за що відповідає та яка наша модель.
Дуже допомогли конкретні курси: IT-стратегія від Алекса Шегди, модулі з R&D та Product Management. Наприклад, курси Валерія Пекаря допомогли систематизувати бачення того, що світ став нестабільним і що нам потрібно адаптуватися до цих змін.
– Ви також впровадили в компанії методологію OKR (Objectives and Key Results). Це також результат навчання?
– Можна сказати, що навчання заклало мій фундамент знань. Я знав про OKR раніше, але саме в УКУ зрозумів, як правильно їх застосовувати. Зараз ми ставимо стратегічні цілі на місяць і квартал, проводимо регулярні сесії планування – це те, що тримає нас у фокусі.
Спільнота як головний актив
– Ви часто згадуєте, що головний інструмент Бізнес-школи УКУ – це не лише лекції, а й спільнота. Як екосистема УКУ підтримала вас на старті?
– Спільнота – це «прихований інструмент» Бізнес-школи. Це люди, якими ти надихаєшся. Наш перший інвестор – Адріан Сливоцький, людина-візіонер для всієї бізнес-школи. Його віра в нас стала величезним кроком. Це сталося після пітчингу на майданчику IT Arena: нам оголосили про інвестицію у 50 000 доларів, і це стало сигналом для інших венчурних фондів, що в Mantis Analytics можна і треба інвестувати.
Навіть після випуску ми підтримуємо зв’язок. Я досі раз на місяць спілкуюся зі своїм дипломним керівником. Ми маємо неформальні зустрічі з одногрупниками та активний чат випускників. Це мережа порад і підтримки, що працює постійно.
Від України до глобального ринку
Сьогодні Mantis Analytics – це вже не просто інструмент проти дезінформації, а ШІ-платформа для симуляції впливу геополітичних ризиків. Хто ваші клієнти зараз?
Ми допомагаємо організаціям наперед прораховувати стратегічні рішення, що стосуються ланцюгів постачання. На професійному жаргоні це називають «симуляціями». ШІ дає змогу побачити, як та чи інша подія – тарифна ескалація, війна, політична криза або дезінформаційна кампанія – впливає на доступність критичних для компанії ресурсів, надійність постачальників – стан активів. Усе це можна прорахувати, причому на кількох рівнях: від стратегічного, де акторами є держави, до локальних представництв і конкретних постачальників.
Серед тих, хто працює з нами, – велика канадська оборонна компанія, постачальники безпекових послуг зі США та Великої Британії, Міністерство оборони однієї з країн НАТО, а також аналітичні центри Європи та США. Особливо тісно ми співпрацюємо з нашим партнером New Lines Institute, який має безцінну галузеву експертизу. У Sam Houston State University (США) наша платформа стала невід’ємною частиною навчального курсу. З університетами ми також маємо співпрацю, наприклад, з Johns Hopkins SAIS і Georgetown. Час від часу проводимо тренувальні сесії та воркшопи – зокрема, разом із NATO StratCom та Institute for War and Peace Reporting.
Що б ви порадили студентам Бізнес-школи УКУ, які зараз намагаються перетворити свої волонтерські ініціативи на сталий бізнес?
– Моя головна порада: знайдіть першого платного клієнта раніше ніж першого інвестора. Клієнт без інвестицій – це доказ того, що ваша обіцянка ринку реальна. І друге – робіть те, що любите, постійно вчіться та будьте готові адаптуватися, бо старий світ стабільності вже в минулому.
