Жіноче лідерство: стати рушієм змін. Мар'яна Возниця

Чим є лідерство та які його ознаки? Чи можна/варто шукати різницю між жіночим та чоловічим лідерством? Чому досі вислів «жінка-лідер» може викликати у нашому суспільстві поблажливу посмішку? Улітку під час програми за участі відомих, активних та професійних жінок з України та США «Успіх. Лідерство. Натхнення» у Львівській бізнес-школі УКУ (LvBS) учасниці обговорювали ці та багато інших важливих запитань та дійшли висновку, що довкола лідерства існує багато шкідливих стереотипів. Чи можна їх зруйнувати і як це зробити? Для пошуку відповіді LvBS започатковує проект «Жіноче лідерство: стати рушієм змін», у межах якого відомі жінки ділитимуться власним досвідом лідерства, розповідатимуть про виклики у своєму професійному і персональному житті, а також розповідатимуть історії успіху.

Maryana Voznytsya

Першим у серії публікацій є блог Мар’яни Возниці, головної лікарки Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ». Далі подаємо текст автора:

«З моменту, коли я вирішила, що готова до відповідальності очолити велику лікарню, мені почали ставити дуже однотипні та подібні запитання:

  • А що думає Ваш чоловік з приводу того, що Ви подаєтеся на конкурс на заміщення посади головного лікаря?
  • А як Ви будете собі давати раду з дітьми?
  • А Ви знаєте, що у Вас буде ненормований робочий день?
  • Для чого Вам це треба?

Наче питання як питання, але чи можете собі уявити, щоб їх ставили чоловікам?

Вже потім, на нарадах, на зустрічах, після того, як стала «шефом»:

  • І що, важко, правда?
  • Вже передумала, пожаліла?
  • Як чоловік це терпить?
  • Діти маму бачать?

Жіноче та чоловіче лідерство різниться навіть в тому, які запитання нам ставлять! Як і у тому, як зустрічають жінку, як з нею вітаються, чого від неї очікують.

У більшості випадків з жінками не вітаються за руку, відповідно просто проходять повз кивнувши головою. Або цілують протягнену для потиску руку (яка просто чекає, щоб її потисли!), або обіймають і цілують, або говорять якийсь комплімент (звісно, ми ж призначаємо зустрічі лише для цього).

Одне з перших великих зібрань, куди я йду в новому рангу. Початок літа. Думаю, проте недовго, що одягнути. Залишаюся задоволеною вибором. Мені ж звертають увагу, що «мав би бути білий верх, чорний низ», спідниця і все таке. І це все на фоні великої кількості сорочок, які розходяться на животі, абсолютного та безвідповідального кежуалу більшості – не зважаючи на дещо інших ранг події.

Колись одна доктор мені розповідала, що головний лікар зобов’язує жінок лікарів бездоганно виглядати на ранкових «п’ятихвилинках», бо чоловікам буде приємніше зайти в зал, де жінки доглянуті та красиві… і це, відповідно, може покращити їх працездатність…

На думку багатьох, лише ображена на увесь світ жінка може мати амбіції. Цьому точно передували «образи» та інші дуже «об’єктивні» причини. Успіх – це обов’язково комусь «помста». Усі щасливі нормальні жінки думають лише про те, як добре влаштувати своє особисте життя, народити багато дітей та чекати свого чоловіка у гарному настрої з роботи…

Maryana VoznytsyaНайголовніше, що я не виключаю, що кожен визначає щастя по-своєму! Проте, якщо жінка захотіла мати активну позицію не лише вдома, тоді чомусь питань значно більше і обов’язково якась «страшна історія».

Часто запитують, а як так вийшло, що ви вирішили для себе такий шлях? Гм … питання генеральне, а коли ж починається і з чого жіноче лідерство?

В дитячому садочку завжди біля виховательки є чемна маленька дівчинка, яка виводить групу на свята, знає слова віршиків усіх дітей, підтримує і лідирує… В школі старостами також переважно є дівчатка, які вміють домовитися з найбільшими хуліганами… Те саме й в університетах, інститутах. Відповідальність жінок переважно вища, їх спроможність на жертовність власним часом та справами теж безумовна…

А далі настає період, коли починається питання «коли заміж?» і багато хто починає активно шукати на нього відповідь. В розумінні багатьох момент лідерства, відповідальності  та побудови родини несумісний. Або, коли треба обирати місце для проживання, то пріоритетним є місце сприятливіше для кар’єри чоловіка. Жінка у цьому часто обирає пасивну роль, бо так прийнято, бо жінка має бути «за чоловіком». А далі секції, дитячі гуртки і т.д. Хто цим займається? Таких щоденних буденних прикладів можна перерахувати безліч. І активна життєва позиція, лідерство залишається на сторінках старих фотоальбомів та на сертифікатах про конференції та школи датованих також минулим…

Хоча, чи не жіноче лідерство тримає сім’ї, виховує дітей та забезпечує затишок в родині? І воно також. Просто має бути вибір. І цей вибір не має нікого дивувати. А ще треба знайти в собі сили не звертати на це увагу, бо можна стати жертвою стереотипів та комплексів суспільства, а відповідно й своїх.

На щастя, таки є зміни у цьому процесі. І жінки стають іншими. І чоловіки. А лідерство визначається рівнем відповідальності за різноманітні процеси у різноманітних сферах.

Бо лідерство – це готовність до відповідальності, і від статі це не залежить».

На наступні матеріали проекту «Жіноче лідерство: стати рушієм змін» чекайте найближчим часом.

Читайте також: Топ-10 тез конференції про жіноче лідерство в LvBS