Україна – ЄС: нові можливості для "низьковуглецевої" Європи?

Україні потрібно зменшити викиди вуглецю в атмосферу та відповісти на енергетичні виклики. На думку Олександра Романюка, Романа Зінченка та Софії Опацької, поглиблення співпраці з Європейським Союзом у сфері інновацій з "чистих" технологій та підприємництва допоможе Україні модернізувати енергетичний сектор і розбудувати економіку.

Олександр Романюк є координатором Підприємницького форуму чистих технологій "Львів-2014", Роман Зінченко очолює Greencubator – неприбуткову українську ініціативу, спрямовану на екологічний розвиток, а Софія Опацька є генеральним директором Львівської бізнес школи.   

Сьогодні Україні потрібно подолати три дуже нагальні проблеми: економічний застій, нездорову залежність від іноземних енергоресурсів та байдуже ставлення суспільства.  Водночас, багато українців розглядають Угоду про асоціацію з Європейським Союзом  як поштовх до економічних, політичних та соціальних реформ, що покращать якість життя людей.

Площина спільних інтересів ЄС та України є колосальним потенціалом розвитку – це перехід до низьковуглецевого майбутнього через розвиток інновацій та підприємництва.  Європейська спільнота обрала саме цей шлях до економічного процвітання, енергетичної безпеки та активного громадянського суспільства. Українці пожнуть ті ж блага, ставши та цей шлях.  

Колись поставки газу в Європу через загальноєвропейську газотранспортну систему починались саме з України: в 1936 році в Україні вперше у світі до електромережі під’єднали вітрову електростанцію, а у 1980-х – концентровану сонячну енергію.  Основні проблеми енергетичного сектору України сьогодні  це енергоємні промислові підприємства, житловий сектор та занадтно висока залежність від викопного пального. Незважаючи на те, що Україна ратифікувала Договір до Європейської енергетичної хартії, її частка викидів парникових газів і надалі залишається однією з найбільших на континенті. 

Зараз саме час Україні перейти до низьковуглецевої економіки та модернізувати енергетику. Чи можливо зробити цей перехід без інноваційних низьковуглецевих підприємств та підтримки сталого підприємництва? Навряд чи. У той час, як екологічні моделі бізнесу та програми підтримки малих і  середніх підприємств, орієнтованих на "чисті" технології та низьковуглецеве виробництво, є невід’ємною складовою політики ЄС, вони все ще малознані для українського уряду. 

"Чисті" (еко) технології – унікальна можливість для України. Це промисловість, що стрімко розвивається, і може докорінно вирішити проблему марнування енергоресурсів та використання різноманітних джерел енергії. Україна зможе багато досягти, якщо їй вдасться здобути репутацію країни чистих технологій.

Уряд, безперечно, є головним рушієм у напрямку до низьковуглецевого майбутнього.  Водночас бізнес, університети та науково-дослідницькі інститути, міста та громадянське суспільство повинні проявити свою активну позицію. Вагомою підтримкою з боку Європейського Союзу було б відкриття для українських партнерів таких програм, як "Розумна енергія для Європи" (Intelligent Energy Europe), "Горизонт 2020" (Horizon 2020) і "Клімат KIC" (Climate KIC) Європейського інституту інновацій та технологій. Покращення співпраці між ЄС та Україною у галузі освіти, бізнесу, муніципалітетів і громадянського суспільства стане запорукою не тільки зменшення негативного впливу промислових підприємств старого зразка, а й для створення нових, енергоефективних та низьковуглецевих можливостей для бізнесу.

Розвиток інновацій і підприємництва має стати найвищим пріоритетом українського уряду, особливо у таких секторах економіки знань як еко та інформаційні технології.  Українські підприємства повинні освоїти можливості, які пропонує розвиток екотехнологій у світі, та, водночас, підготуватись до впливу низьковуглецевих регуляторних політик на їхні підприємства.  Українські міста, зі свого боку, можуть допомогти, створивши відкритий та динамічний клімат для розвитку підприємництва. 

На щастя, Україна не стояла на місці.  Закон про альтернативні джерела енергії встановив тарифи на підключення до електромережі і став запорукою сталого потоку інвестицій у вітрову та сонячну енергетику.  Україна є домівкою шостої за розміром у світі сонячної електростанції та основною базою третього у світі виробника сонячних батарей.  Сектор вітроенергетики розвивається стрімко і привертає все більшу увагу традиційних комунальних підприємств.  Ряд муніципалітетів перейшли від імпортованого газу на місцеву біомасу, а процвітаючі сількогосподарські підприємства країни досліджують можливості біоенергетики.  Ряд науково-дослідницьких установ починає розробляти інноваційні" чисті" технології.

Українські міста також взялися до справи. Тридцять дев’ять муніципалітетів приєднались до "Угоди мерів", що реалізується за підтримки ЄС і взяли на себе зобов’язання зменшити споживання енергії на 20% та збільшити частку енергії з відновлюваних джерел до 20% до 2020, як і їхні європейські колеги.

Ці позитивні кроки – лише початок, потрібно зробити значно більше.  Коли програми ЄС, скеровані на підтримку інновацій, підприємництва та низьковуглецевої економіки відкриються для України, це стане важливим аргументом з боку ЄС для переходу України до низьковуглецевоїекономіки. І, водночас, сприятиме досягненню цілей ЄС з низьковуглецевого розвитку.