Про культурні особливості ведення бізнесу у різних країнах

Манміт Сігх — підприємець, який мешкав у дев"яти країнах на чотирьох континентах, громадянин Індії. Венчурний партнер New Access Capital, викладач Шанхайської бізнес-школи EMLYON та Львівської бізнес-школи розповів Delo.UA про універсальні бізнес-інструменти та культурні особливості ведення підприємництва у різних країнах.

Якщо говорити суто про бізнес, то інструменти, які ми використовуємо — доволі універсальні. Тобто можна здобути ступінь MBA у будь-якій країні світу, поїхати в будь-яку іншу країну і започаткувати там власний бізнес на основі однакових інструментів. Ідеться насамперед про інструменти, пов"язані з управлінням бізнесом, оцінкою ефективності діяльності, фінансовими показниками, управлінням кадрами, маркетингом тощо.

З іншого боку, сам бізнес, фактично, базується на відносинах. Звичайно ж, у підсумку, все зводиться до бізнес-операцій, але проводять їх і управляють ними люди. А люди потрапляють під вплив тих культур, у яких вони працюють, у яких народилися і виросли. Тому, якщо подивитися на бізнес у різних культурах, інструменти чи набір інструментів можуть бути одні й ті, але саме їх застосування, швидше за все, відрізнятиметься залежно від культури.

 

Наведу простий приклад — проблема корупції, яка є болючою і в Україні, і в Індії, і в Китаї. Корупція є реалією життя у цих країнах. Натомість у інших країнах, зокрема в деяких західних економіках, корупція набагато менше виражена, її не толерують. Відповідно, вести бізнес, ухвалювати рішення, співпрацювати з різними зацікавленими сторонами, партнерами, владою і чиновниками у цих країнах ви будете по-різному через культурні відмінності. Але, якщо вам треба визначити вплив корупції на фінансову сторону вашого бізнесу, то ви будете використовувати однакові інструменти, незалежно від того, чи це американська компанія в США чи українська в Китаї. Тобто підходи до оцінки окупності інвестицій з урахуванням корупції та кінцевого впливу на чистий прибуток, а також фінансової доцільності та прийнятності ведення бізнесу будуть однаковими. Я не враховую етичної складової цього питання, оскільки в нашій роботі це те, що ти або приймаєш і готовий зробити, або повністю відкидаєш як щось неприйнятне, пам"ятаючи про наслідки.

Ще один аспект, який варто розглянути в цьому контексті, — це питання взаємодії з працівниками, з вашою командою і як ви нею керуєте. У різних культурах, звичайно ж, є свої особливості міжособистісних стосунків, які відіграють важливу роль з точки зору внутрішніх процесів і корпоративної культури компанії: як ви керуєте, мотивуєте і надихаєте свою команду, щоб отримати від неї очікуваний результат. Наприклад, в Індії непунктуальність — все ще звичне і досить прийнятне явище, чого точно не скажеш про Японію чи Китай. Тобто такі культурні нюанси чи відмінності теж впливають на те, як ви будете поводитися.

Під час зустрічі чи то з індійським, чи з китайським, чи з американським колегою суть бізнес-розмови буде незмінною: я керуватимуся тими ж базовими бізнес-принципами, щоб донести свої очікування і досягнути поставлених цілей. Але те, як я налагоджуватиму взаємодію, стосунки зі своїм співрозмовником, як буду вести переговори — значною мірою залежатиме від культури. Якщо я працюю з японцями, то повинен враховувати, що на налагодження відносин піде певний час. При цьому з ними важливо регулярно зустрічатися, обмінюватися думками, ближче знайомитися, щоб заслужити їхню довіру. І тоді з часом настане момент, коли ми зможемо домовитися про якусь форму бізнес-співпраці чи партнерства. Коли цей етап вже пройдено, то японці, як правило, стають довготерміновими партнерами, але такий результат вимагає спочатку певної праці та інвестицій з вашого боку. Якщо розглянути такий самий сценарій для індійців, то в більшості випадків (не в усіх, звичайно), як мені видається, після декількох зустрічей і обговорень вони будуть досить швидко готові прийняти рішення про співпрацю з вами, яке визначатиметься суто вашою ціннісною пропозицією. Для індійців налагодження відносин теж є важливим, але їм не потрібно так багато часу аби започаткувати ділові відносини. У Китаї міжособистісні стосунки відіграють вагому роль у веденні бізнесу. Точніше, ведення бізнесу можливе саме завдяки міжособистісним стосункам, які формуються протягом тривалого часу. І лише згодом починають давати плоди. Хоча останнім часом ведення бізнесу в Китаї стає все менше орієнтованим на відносини і все більше ґрунтується суто на бізнес-фактах і показниках.

У цьому, на мою думку, і полягає найбільша і найвагоміша відмінність. Потрібно розрізняти інструменти, які ми використовуємо в бізнесі (а ці інструменти є відносно однаковими) і те, як ми використовуємо ці інструменти у різних культурних контекстах. І саме ця культурна складова, яка визначається людьми — є, мабуть, найважливішим елементом бізнесу у багатьох аспектах, вона додає кольорів до однорідної бізнес-палітри. Тут вже потрібно розуміти культурні реалії ринку, на якому ви працюєте, культурні особливості людей, з якими працюєте, чи партнерів і клієнтів, з якими взаємодієте, і, відповідно, підлаштовувати свій базовий набір інструментів, щоб отримати бажаний результат.

Джерело: Delo.ua