Війна – це мистецтво обману: якщо перехитриш, то виграєш


Сергій Лесняк
, історик філософії Сходу, викладач з міжнародного бізнесу Львівської бізнес-школи УКУ, підприємець

Твір "Мистецтво війни" китайського стратега Сунь-дзи – світовий бестселер.Це підручна книга з управління у багатьох компаніях світу та державних структурах. Що таке стратегічна сила, як і навіщо використовувати ресурси ворога, як перемагати ще до початку битви і мати стратегічну перевагу?

Метафора сили та міці

Щоб пояснити твір, слід перш за все розуміти такі категорії як сила, міць, стратегічна перевага. Метафори у книжці мають велике значення, вони пояснюють окремі аспекти певних понять. Ось наприклад, якщо ідеться про силу. Сунь-дзи порівнює силу до каменя, яке розбиває яйце. У більшості перекладів ви побачите буквальне тлумачення.

Насправді, для позначення яйця у творі використаний ієрогліф, який позначає яйце ще в зародку, яке є м’яким. Це означає, що сила повинна бути сконцентрованою і у момент нападу вразити найменш захищене місце ворога.

Ще дві метафори води, які зустрічаються у творі і пояснюють поняття сили, – водоспад і вода, яка проникає усюди.

Справа в тому, що китайське стратегічне планування побудоване на інструментахпристосування до умов, які склалися. Тобто ти повинен навчитися пристосовуватися до будь-якої ситуації так як це робить вода, наповнюючи собою нові форми, щілини тощо.

Метафора водоспаду, який прорвав греблю означає акумуляцію сили. Коли сила сконцентрована вона наскільки потужна, що прориває греблю – це таке природне розривання перепон.

До слова, використання принципу води (яка є гнучкою і пристосовується до різних форм) – активно застосовує компанія Toyota. Компанія про це активно наголошує. У них діє гнучка система пристосування виробничого процесу до сучасних умов, вони швидко змінюються.

Компанія відкрита: охочим вони показують як працюють і як налагоджені їхні процеси, але цього ніхто не можете відтворити, бо культуру скопіювати неможливо, і саме у цій відкритості їхня сила.

Метафора хижої птиці, яка розриває жертву. За Сунь-дзи, хижа птиця обирає найвдаліший момент, "пірнає" і розриває жертву. Так автор трактує елемент вчасності.

Метафора арбалету означає, що сила має бути як стріла натягнута з арбалету і вивільнена у найвідповідніший момент, так що ніхто навіть не відчує звідки прилетіла стріла. Тобто сила має бути також таємничою і невидимою. Якщо немає таємничості – немає сили.

Презентація Сунь-дзи у Львові, у LvBS
Метафора валунів, які котяться з гори означає, що полководець має 
створити такі умови, щоб його воїни були, як валуни, що котяться згори і щоб їх ніщо не могло зупинити.Отож, за Сунь-дзи сила має бути акумульованою, руйнівною, вчасною, несподіваною і таємничою.  

Сунь-дзи каже, що ми не можна вимагати надмірного від воїнів, якщо для них не створені відповідні умови.

Структура думок Сунь-дзи така: він створює умови, певну конфігурацію і все іде у дуже природній спосіб до вирішення ситуації на його користь.

Ще один інструмент Сунь-дзи в управлінні людськими ресурсами – поставити людей у ситуацію без вибору, де у них є лише одне рішення.

До цього інструменту він застосовує метафору драбини і моделює ситуацію – людей треба висадити на дах будинку і забрати драбину, тоді у них не буде іншого виходу як боротися.

Обрубати усі кінці і залишити тільки один – поставити їх у так звану зону смерті, коли відступ назад уже неможливий і усі мости спалені.

Як перехитрити ворога?

"Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни; той, хто не знає ворога, але знає себе, інколи виграє, а інколи програє; той, хто не знає ні себе, ні ворога, програє кожну баталію", – Сунь-дзи.

Згідно Сунь-дзи ти повинен на 100% знати себе і ворога, і таким чином перемагати ще до початку бою.

Абсолютне володіння інформацією про себе і про ворога зумовлює стовідсоткову перемогу до початку битви.

Сергій Лесняк

Поряд із тим, полководець має створити поле, де відсутня конкуренція. Сучасною мовою це можна назвати стратегію блакитного океану, тобто створити місце сили, де ворог не зможе атакувати тебе.

Управлінець/полководець повинен володіти стратегічними інструментами, які готують його до непередбачуваних речей і, які не залежать від попереднього досвіду.

З одного боку, ти повинен вивчати супротивника, а з іншого – бути гнучким, щоб, як вода, заповнювати прогалини, вміти пристосуватись до ворога, як вода бути без форми і не бути залежним від попереднього досвіду.

Це у поведінковій економіці ми називаємо уникненням попередніх якорів, які зумовлюють наше мислення.


Слово пропаганда у теперішньому Китаї має дуже позитивне значення. Коли працює пропаганда – не потрібно воювати.Найважливіший принцип Сунь-дзи – не руйнувати, а захопити серця і помисли людей. Це те, чого бракує Україні.

Міць та сила досягається у єдності володаря і народу, саме народ є генератором цієї сили. Ти не можеш володіти стратегічною силою, якщо твій народ не діє в унісон володарем, і не співдіє між собою.

Так само держава не може бути непереможною, якщо у неї немає міці народу.

Тому стратеги давнього Китаю намагались скоротити ієрархічну дистанцію між генералами і воїнами, щоб сформувати єдину цілість. Це така якість як простота, скромність духу. Є така японська приказка, що зрілий, доспілий рис завжди схиляє свою голову і стає нижчим від інших.  

Ідея прямого і непрямого

"Війна – це мистецтво брехні. Тому, якщо ти вправний, придурюйся невмілим. Якщо ти діяльний – корч із себе млявого. Якщо ти близько – вдавай, що далеко, а якщо далеко – вдавай, що близько. Якщо ворог жадібний – спокуси його жаданим об’єктом. Якщо хаотичний – захопи його", – Сунь-дзи.

Філософ каже, що ми воюємо у прямий спосіб, але виграємо війну у непрямий.

Немає нічого складнішого за воєнні змагання. І складність цих змагань та маневрів полягає в тому, що потрібно перетворити пряме на непряме, а несприятливі обставини – на сприятливе.

Війна – це мистецтво обману, якщо ти обманюєш, то виграєш. Бій треба вести начебто прямо, але водночас, перехитрити ворога.

Ворог до кінця не повинен знати про, що ти думаєш. Проте стратегічно ти завжди повинен бути правдивим, за тобою має бути блага ціль. Інакше уся ця система не працює, якщо ти немає вищої світлої мети.

Сунь-дзи також наголошує, що довга війна виснажує країну. Своїх цілей досягати треба швидко, бо якщо ми щось робимо повільно – програємо, а війна витягує усі ресурси.

Тому філософ завжди уточнює, що ресурси ворога цінніші від власних. Одна одиниця ресурсу ворога дорівнює 10-м твоїм.

Сергій Лесняк

Директор компанії "RR Commodities" (Shanghai). Викладач з міжнародного бізнесу Львівської бізнес-школи УКУ. Закінчив гуманітарний факультет НаУКМА та EMBA CEIBS, де є членом Ради випускників.

Сфери зацікавлень: бізнес, економіка, культура Далекосхідного регіону. Має ряд публікацій у різних виданнях на ділову тематику та з історії Китаю. Один із ініціаторів створення спільноти українців Шанхаю. Член Шанхайської Асоціації Тайцзи (Чень).

12 років тому Лесняк залишив Україну і поїхав робити бізнес у країну, якою захоплювався ще з підліткового віку. У Шанхаї він з нуля заснував дві успішні компанії, що є одними з кращих у своїй галузі.

З 2003 по 2007 рік був представником компанії "Ферекспо" у Китаї.

Планує повернутися в Україну, однак переконаний, що чим більше українців працюють закордоном, тим краще для країни, тож наразі бачить своє місце в Китаї, де зосереджені його персональні цілі та цілі бізнесу.

Джерело: Українська правда. Життя