Мистецтво HR: баланс між інтересами бізнесу і людей

2 Сер 2016

З часу, коли Олена Скляренко розпочинала кар’єру тренера, відбулося багато змін як на ринку, так і в її персональній історії успіху. Останні два з половиною роки Олена працює в компанії «Imperial Tobacco», де трансформує HR-підрозділ із функціонального відділу у статус бізнес-партнера. Про переваги та ризики такого проекту, особливості професії «ейчара» в Україні, про визначальні чинники для розвитку компаній – в розмові з учасницею програми MA in Human Resources and Organization Development LvBS.

Випускниця MAHROD Олена Скляренко

В Україні HR-фахівець – це не стандартизована професія. Тут компетенції розписані «на коліні». Більшість компаній впроваджують власні практики зі свого досвіду. У міжнародних компаніях функції HR встановлює головний офіс. Сьогодні HR-фахівцю важко самому оцінити свою компетентність. Звісно, можна відвідати десяток HR-форумів, але хіба це вирішить проблему?

Комплексного HR-навчання в мене не було, тому й постало питання: де здобути потрібну освіту? Я обрала Львівську бізнес-школу через низку переваг. По-перше, склад викладачів, багато з яких залучені з Європи, з великих міжнародних університетів. Для мене це дуже серйозний показник, адже так можна пізнавати досвід інших країн. По-друге, важлива складова – це спілкування між учасниками програми. Ми завжди ділимося досвідом про процеси, які відбуваються в наших компаніях. Розуміння того, як у різних бізнесах працює одна і та сама схема або в якому бізнесі вона потрібна, а де ні, додає компетенції.

Про професію HR-фахівця

HR-фахівець повинен вміти балансувати між інтересами бізнесу й інтересами людей. Працівники хочуть мати якомога менше турбот і більше грошей, тоді як бізнесу потрібно, щоб люди працювали дуже багато і щоб за це треба було якомога менше платити. Знайти межу, де і в бізнесу хороший результат, і людям комфортно, буває нелегко. Але часто для цього непотрібно змінювати якісь процеси в компанії. Достатньо донести до людей, що ці процеси означають. Цього виявляється достатньо, щоб люди могли працювати і любили свою роботу. Це, що стосується комунікативної функції “ейчара”. Водночас ми завжди можемо взяти певний інструмент і застосувати його в конкретній ситуації. Це і є полем для креативу в нашій професії. Тому часто кажуть, що професія “ейчара” досить творча. Але насправді за нею стоїть дуже багато розрахунків та вміння управляти бізнес-процесами. HR-фахівцеві недостатньо бути обізнаним лише у своїй сфері. Він має комплексно розуміти, як працює бізнес і відбувається кожен крок у бізнес-процесах. Для чого? Та просто тому, що більшість конфліктів і проблем в організації вирішуються, якщо вчасно виявити, яка ланка в бізнес-процесах працює неправильно, та налагодити її.

Про важливість людського капіталу для розвитку компанії

Якщо в компанії є певний запас «міцності», то вона може дозволити собі повільний розвиток. Проте навіть велика й багата компанія має змінюватися, інакше вже не зможе залишатись такою завтра. Зараз маємо тенденцію до швидких змін у бізнесі. І часто-густо буває, що немає відповідних кадрів, які були б готові працювати в такій динаміці. Повірте, сьогодні в Україні дуже багато запитів на професіоналів, зокрема на високі посади, які передбачають активну залученість у робочі процеси 24/7. Але більшість людей звикли працювати з 9:00 до 18:00. У результаті маємо кандидатів без роботи і компанії без людей. До мене все частіше звертаються рекрутингові агенції в пошуках працівників, які готові працювати на всіх фронтах водночас і робити доволі багато роботи. Вони розуміють, що віддані люди – це головний двигун компанії.

Для чого потрібен у компанії “ейчар”

Професіонали хочуть працювати у справедливих компаніях. Їм потрібно знати, що до них ставляться так, як і до інших. І для цього потрібна відповідна політика в компанії. Доки директор чи власник може зберігати цю позицію у всіх процесах, які хвилюють працівників, доти компанія може жити без HR-фахівця. Якщо ж виникає ситуація, коли менеджери дуже зайняті, а працівників багато, то хтось має робити цю роботу і впроваджувати однаково справедливі умови для всіх. Для людей це ознака того, що вони працюють у відповідальному бізнесі. Люди мають відчувати, що компанія, в якій вони працюють, ставиться до них добре і справедливо, бо інакше рано чи пізно покинуть її.

Переваги та ризики трансформації функціонального HR-відділу в бізнес-партнера компанії

Проект, над яким я працюю в компанії «Imperial Tobacco», водночас є моїм дипломним проектом у LvBS. Трансформація HR-відділу – це складова повної зміни операційної моделі, адже зараз компанія перегруповується між країнами. До нашого кластеру входять Україна, Азербайджан, Вірменія, Грузія і Молдова. Київська команда відповідає за представництва в усіх п’яти країнах. Компанія змінює всі бізнес-процеси та процеси комунікації. Логіка змін така: три основні функції – маркетинг, продажі й виробництво – залишаються максимально ефективними у своїх ролях, а всі інші операційні функції переходять на систему бізнес-партнерства, що передбачає наявність відповідальної особи, яка глибоко розуміє бізнес та спроможна консультувати щодо використання HR або фінансових інструментів із метою підвищення ефективності бізнесу.

HR бізнес-партнер може адаптувати інструменти, які вже є в компанії, під той департамент чи тих людей, з якими він працює. Він має повноваження внести потрібні зміни, щоби процес якнайбільше підходив для певної функції. При моделі бізнес-партнерства для HR буде більше повноважень, а для функцій – більше уваги. Бо при функціональному HR-відділі є одна політика на всю компанію. HR бізнес-партнер не просто уповноважений, він зобов’язаний знати, що відбувається «в полях», з людьми, і чи справді ті інструменти, які він надає, – ефективні. Є процеси, які для працівників дуже незручні, а є ті, яких вони потребують, але їх немає, бо їм не приділили достатньо уваги. Тому така система дає HR-у можливість створювати оптимальні інструменти. Звичайно, тут є і ризики. Адже HR бізнес-партнер має бути дуже добре обізнаним у всьому. Натомість багато працівників нашої сфері вузькоспеціалізовані. Потрібно багато часу, щоб їх навчити, але перевага – комплексний підхід до всієї компанії.

Розмовляла Роксолана Кравчук