Сьогодні поговоримо про маркетинг в Україні в умовах війни. Яка ж ситуація в цій сфері і наскільки глибокою є теперішня криза для галузі? Коли потенційно український бізнес відновить маркетинг-активності, і де та як спеціалістам шукати іноземних клієнтів? Про це та інше ми говорили з Тарасом Василишином, співзасновником Діджитал-агенції Panem, яка знаходиться у Львові. До війни тут працювало близько 70 людей і це було найбільше діджитал-агентство на заході України.
Тарас закінчив декілька програм в LvBS, зокрема Менеджмент для лідерів та Soft Skills марафон. Також викладає на магістерських програмах з маркетингу та медіакомунікацій в УКУ та програмах управлінського розвитку в LvBS.
Тарасе, розкажіть, будь ласка, більше про вашу компанію Panem і напрями, в яких ви працюєте?
Ми найбільше діджитал-агентство на заході України і надаємо повний спектр послуг з інтернет-маркетингу: це і просування сайтів, і контекстна реклама (ми офіційний партнер Google), і таргетована реклама, і реклама в Тік-Ток. Ми намагаємося закрити для клієнта всі можливі канали діджитал-маркетингу, які йому необхідні. До війни ми старалися комплексно вирішувати проблеми і шукати рішення для клієнтів.
45-50% наших клієнтів були з України, з деякими компаніями ми вже працюємо багато років, це і Ла п’єц, Інтергалбуд, багато львівського місцевого бізнесу. А решта компаній з інших країн – це і США, і країни Скандинавії. Ми стараємося доволі глобально будувати бізнес, тому регіональна складова для клієнта, зазвичай, не була для нас перепоною.
Що відбулося після 24 лютого 2022 року? З якими викликами ви зіштовхнулися?
Ми вже мали кейс виходу з кризи, коли трапився Covid-19 і багато клієнтів тоді просто припинили роботу, адже більшість з них були зі сфери туризму. Тому певний досвід як діяти у нас був. Але відмінність теперішньої ситуації і попередньої є значною, адже під час коронакризи були індустрії, які зупинилися, в той же час були індустрії, які вистрілили. До того ж змінилася поведінка середньостатистичного споживача, і в онлайн пішли ті індустрії, які ніколи там не були. З того часу і до сьогодні нам вдалося масштабувати нашу компанію втричі.
Ранок 24 лютого насправді почався доволі панічно, адже саме так зреагувало більшість людей.
Весь день нам надходили повідомлення від українських клієнтів, що вони зупиняють роботи, і це стосувалося абсолютно всіх напрямків.
Багато клієнтів зупинили не лише роботи, вони зупинили також оплату, що фінансово для сервісного бізнесу доволі складно.
Ми, зі свого боку, доволі активно проаналізували зайнятість проектів та людей, ще раз склали план роботи на місяць вперед, щоб зрозуміти, яка буде зайнятість команд. Першого тижня, відверто, більшість працівників були в прострації, мова про роботу взагалі не йшла, багато пішло у волонтерство чи іншу діяльність, і десь через тиждень ми вирішили, що потрібно повертатися до роботи. Завданням було зрозуміти, яка ситуація з проектами та людьми, скласти більш детальний план дій, що робити щодня, аби, з одного боку – втримати компанію на плаву та забезпечити людей заробітною платою, з іншого – частину зусиль скерувати на маркетингову діяльність нашої компанії та забезпечити майбутнє масштабування.
Можливо, за цей місяць від початку війни частина українських компаній все-таки відновили роботу та маркетингові активності, чи ні?
Невеликий відсоток клієнтів, можливо 20%, вже повернулися і, я гадаю, що у квітні повернеться ще більше. Глобально всі зрозуміли, що економіка – це надійний фундамент і, якщо не буде економіки, не буде армії, не буде чим допомагати волонтерам чи людям в біді.
Мені здається, що для всіх, хто в тилу, наше зобов’язання перед усією країною – продовжувати активну економічну діяльність.
Водночас, яка зараз ситуація з іноземними клієнтами, чи не з’явилося в них певного упередження, що українці не впораються з роботою, або ж навпаки ви відчули більше підтримки з їхньої сторони?
Я б тут відзначив два напрямки. Перший – це існуючі клієнти, і це не лише наша ситуація, а й всього сервісного бізнесу, адже ми активно співпрацюємо з ІТ-компаніями і глобально розуміємо з чим зіштовхнулися вони. У нас серед клієнтів близько 25 ІТ-компаній, і більшість з них продовжили роботу фактично нон-стоп, окрім декількох, які мали офіси в Харкові чи Києві, вони на місяць припинили маркетингову діяльність і зробили акцент на релокації працівників.
Щодо іноземних клієнтів, то 99% з них пропонували допомогу, питали, чи ми в безпеці, донейтили на армію, на інші благодійні організації. Загалом ми бачимо велику прихильність іноземних клієнтів до нашої компанії, до українців і загалом до України.
Щодо нових клієнтів, то ситуація не така райдужна, адже все-таки новий потенційний клієнт, який з нами ще не працював, або не працював з Україною взагалі, для нього це зона великого ризику – укладати контракти з країною, в якій йде війна. Тому вони трохи з острахом до цього відносяться. І це ситуація не лише в нас, а й серед дизайнерів, програмістів і всіх людей, які працюють інтелектуально на іноземні ринки.
Наскільки, на вашу думку, зараз українському бізнесу, особливо зі сфери маркетингу, цифрового маркетингу, піару вдасться переорієнтуватися на іноземний ринок? Чи реально буде знайти клієнтів?
З одного боку, до українців зараз дуже приязний світ, ми дещо змінили формат нашого маркетингу, всі говорять, які ми хоробрі й молодці.
З іншого боку, насправді доволі непросто виходити на іноземні ринки: потрібні кейси, референси, потрібно бути до цього готовими.
Тут я б також звернув увагу на рівень володіння іноземними мовами. Але це хороший поштовх для маркетингових агенцій та діджитал-агенцій, адже, конкуруючи на глобальному ринку, ви видаєте кращий продукт і результат.
Як трансформувалася ваша компанія, можливо, з’явилися нові проекти, зокрема, пов’язані з інформаційною війною, допомогою армії?
Трансформації звичайно відбулися. У нас діяла стратегія на рік уперед, тепер ми перейшли до ручного управління. Кожних два дні у нас зідзвон з менеджмент-командою, де ми обговорюємо, які залучили проекти, що зі зайнятістю команди, що в нас з грошима.
Щодо інших ініціатив, то в перший день війни наша колега Наталія поїхала до Німеччини, де ми розпочали збір коштів серед наших клієнтів, партнерів. Усі долучилися до пошуку ліків, бронежилетів, тепловізорів, комунікуємо з військовими, що конкретно потрібно, будуємо логістику як це все довезти. Також велика кількість наших людей долучилася до діджитал-ініціатив, розробки сайтів, де йде збір коштів на армію, на благодійні ініціативи.
Частину ресурсів ми запустили на таргетовану рекламу в соцмережі та контекстну рекламу в Google та YouTube. Ми працюємо на кілька фронтів: на одному з них пробували доносити мешканцям Росії, Білорусі про ситуацію, яка відбувається, щоб вони розуміли і будували причинно-наслідкові зв’язки. На іншому: таргетуємо рекламу на Великобританію, США, країни Західної Європи, щоб вони донейтили на українську армію, йшли до своїх посольств та влади із закликом допомагати Україні. Я думаю, що в цьому плані дуже багато країн підтримує Україну, і це також буде допомогою для українського бізнесу, який планує змінювати вектор діяльності на інші ринки.
Читайте також: Місія Львова тепер – працювати над економікою, – Арсен Шлапак, співвласник KREDENS CAFE
Загалом, на вашу думку, наскільки Україна зараз виграє цю інформаційну війну у світі і в боротьбі з фейками?
Мені складно це оцінити, але зараз виглядає на те, що такої консолідованої підтримки в світі у нас ще ніколи не було і, можливо, це шанс для України також трансформуватися і вийти на новий рівень, хоча безперечно, що наші втрати катастрофічні і це величезна трагедія.
Якщо говорити про ваших працівників, як вдається зберегти команду і яка ситуація в компанії з виплатами?
Одним з антикризових рішень для нашої компанії було перейти з лютого на 0,8 ставки. Це означає, що навіть, якщо в людини є недостатня кількість відпрацьованих годин, в когось більше, в когось менше, але команда підтримала таке рішення – перейти всім на 0,8 ставки. В той же час ми відкрито сказали працівникам: якщо вони мають змогу перейти в інші компанії, де їм забезпечать заробітну плату на 100%, то ми не будемо перешкоджати в цьому. Якщо ви зможете допомагати своїй сім’ї, компанії, країні, то кожен має робити все, що може на сьогодні.
На вашу думку, сфера маркетингу станом на зараз опинилася в дуже глибокій кризі? Що потрібно для збереження її життєздатності?
Так, безперечно, йде мова про глибоку кризу. Це глобальна комплексна проблема. Адже багато інтернет-магазинів мають проблему з логістикою, вони не можуть доставити свій товар. А, якщо вони не можуть цього зробити, то банально їм немає сенсу підключати контекстну рекламу. Тому, мені видається, якщо кожен малий чи великий підприємець буде активніше діяти, буде старатися допомогти розворушити економіку, то це може зрушити з місця. Станом на зараз багато маркетингових активностей в Україні на нулі.
І багато компаній з якими я спілкуюся зазначають, що вони нон-профіт організації і в них дві цілі, як і в нас – закрити людям заробітні плати в першу чергу, решта – максимально допомагати армії, волонтерам.
Ми для себе з другим співзасновником агенції Павлом Лисим (викладачем LvBS, – ред.) прийняли таке рішення і вже довнесли кошти в компанію, докапіталізували її, аби забезпечити стабільність і мати можливість максимально втримати людей.
Тим часом, чи об’єднуєтесь якось в професійній спільноті, допомагаючи один одному, можливо, з’явилися нові ініціативи?
Наприклад, ми маємо багато партнерів-розробників, дизайнерів, з якими співпрацюємо, і попросили нас зареференсити перед партнерами, які нас не знають. В такому форматі це краще працює: ми просимо нас рекомендувати, рекомендуємо також їх нашим іноземним партнерам, і так воно ефективніше.
Багато наших іноземних клієнтів виставляють в себе на сайті сторінки з підтримки України і певний відсоток з виручки скеровують на підтримку України, або поширюють інформацію про фонди, які допомагають Україні. І це насправді надзвичайно круто, ми дуже вдячні їм і розуміємо, що саме з такими людьми зможемо будувати довготермінове партнерство.
За вашими прогнозами, коли маркетингу вдасться вийти з цієї кризи і стати знову затребуваним для українського бізнесу?
Важко сказати, адже не знаємо скільки часу продовжуватимуться воєнні дії. Мені здається, що тим і ситуація з коронавірусом була простіша, бо глобальна ситуація по країні була однорідною, і всі були в однакових умовах. Якщо говорити про теперішню ситуацію, то багато логістики було зав’язано на Києві, Харкові. Тому, як тільки припиняться військові дії і нам вдасться відсунути супротивника за межі наших кордонів, думаю, що український бізнес активно повернеться в маркетинг і все буде добре!
Що вам особисто зараз допомагає залишатися оптимістом?
У першу чергу, це люди навколо, які не перестають бути активними, волонтерять, закуповують ліки, амуніцію. Видається, що 99% людей до цього залучені і я розумію, що таку країну просто не можна перемогти. Це історична подія і українці, як нація, зміцнюються. У такі часи дуже багато людей пропонують допомогу, ми стали згуртованіші, сильніші, тому це все вселяє позитив і допомагає рухатися далі.
Розмовляла Олена Янковська
