Львівська бізнес-школа пропонує серію публікацій, в яких випускники програм LvBS діляться здобутим досвідом та управлінськими висновками після навчання. Що означає бути успішним підприємцем, яку роль у побудові бізнесу відіграє команда, з якими ідеями варто приходити на навчання в бізнес-школу? Про інновації в глобальному світі, появу нових трендів та вплив середовища на особистісний розвиток у нашій черговій розмові – на цей раз з випускником Програми інновацій та підприємницва (MSIE). Втілюємо разом місію LvBS: ріст компанії через розвиток особистостей.
Степан Веселовський, співзасновник “Startup Depot. Lviv Business Incubator”, виконавчий директор Lviv IT-BPO Cluster
Випускник програми інновацій та підприємництва (MSIE) LvBS’2014
Вік – 26 років
Дипломний проект: “Підтримка технологічного підприємництва через створення бізнес-інкубатора “Startup Depot”
Глобальна мета проекту: зробити зі Львова через 10 років стартап столицю України
“Startup Depot” – це процес запуску коворкінгу (середовища для підприємців та фрілансерів у сфері ІТ) та бізнес-інкубатора (механізму стимулювання розвитку ІТ підприємництва, навчання та залучення інвестицій).
Про причини навчатися на програмі з інновацій та підприємництва (MSIE)
Було три речі, чому я хотів піти навчатися у Львівську бізнес-школу. По-перше, я працював в “Інституті міста” керівником програми міжнародної діяльності. У мене вже був підприємливий напрям роботи і мені це подобалось. Та в один момент забракло певних знань, бо здебільшого вчився методом проб і помилок. Тому й захотів піти в бізнес-школу, щоб отримати практичні знання, які потім можна використовувати. Другий мотив, я мріяв проектом “Startup Depot”. Взагалі, це вже потім він став так називатись. І тут була співзвучність з програмою, бо в мене проект спрямований теж на інновації та підприємництво. Відповідно воно десь пересікається. Мені цікаво було отримати знання та досвід в цій сфері. Ну і третє, бізнес-школа – це звучить круто, тому чому б ні? Бізнес-освіта дає додатковий статус.
Про найсуттєвіше в процесі навчання
Що мені справді сподобалось на програмі – це викладачі. З деякими у мене хороші зв’язки, переписуємося весь час. Наприклад, Любомир Тарновський (керівник фінансового відділу УКУ, викладач LvBS – авт.), який мені дуже багато допоміг своїми консультаціями. Він сидів зі мною і розбирався в моєму проекті, за що я йому вельми вдячний. Звичайно, це – середовище, люди, які мислять подібно як ти. Це дуже важливо. Якщо дивитися в загальному, що подобається, що не подобається, то можна багато говорити. Якщо ж комплексно глянути, то найсуттєвіше – це середовище, викладачі та контент.
Про здійснення сподівань
Павло Шеремета говорить: “Expect nothing. Blame nobody. Do something” (з анг. “Не очікуй нічого. Не звинувачуй нікого. Дій” – авт.). Перед навчанням у мене не було спеціальних очікувань до програми MSIE. Наприклад про те, що я закінчу бізнес-школу і буду супер крутим чуваком, що все в мене в житті буде набагато успішніше, ніж було до того. Я реаліст, прагматична людина. В LvBS я йшов за конкретними знаннями, за нетворком. Я їх отримав, тому очікування виправдались. Я задоволений – це ж був цікавий досвід. На випускному думав, що буде бракувати звичних регулярних зустрічей в команді в цьому середовищі. Адже воно стало рідне за цей час. А з іншої сторони розумієш, що час це вже якось імплементовувати, робити різні проекти і будувати себе.
Про власний проект та його трансформацію
На навчання я чітко йшов з ідеєю створення бізнес-інкубатора разом з моїми друзями Максимом Лисаком та Іваном Дмитрасевичем. Фактично, ми троє є засновниками “Startup Depot”. Проект трансформувався кілька разів, адже навчання дало своє. Звісно, цих півтори року не було так, що я постійно вчився і нічого більше не робив (сміється). Були конференції і ми їздили по світу дивилися як воно там працює. Все формувалось в комплексі, а проект й досі змінюється. Також пробуємо запускати в рамках існуючого інші проекти. Дивимося, що працює, а що ні. Спочатку була ідея робити класичний інкубатор, але ми зрозуміли, що у нас немає достатньої кількості необхідних засобів, ресурсів. Відповідно вирішили йти методом коворкінгу плюс інкубатор. Стартували з коворкінгу, бо це швидше, легше, потребує менших інвестицій. Перше завдання, яке стояло перед нами – збудувати підприємливе середовище, де люди будуть кожного дня приходити і робити свій бізнес. І вже на основі цього розбудовувати наступну складову.
Перша менторська програма, яку ми запускаємо, відбудеться за місяць до конференції “Lviv ІТ Arena” (жовтнень 2014-го – авт.). Власне, з другого вересня вона стартує. Зараз проводиться набір стартапів, які можна зареєструвати на сайті “Startup Depot” (http://innovateinlviv.com/deal-g/). Домовляємось також з різними менторами. Будемо пробувати запускати, коли запустимо, подивимось як воно працює, що потрібно “пофіксити” і вже далі розвиватимемо на циклічній основі. Це і є перший рівень акселераційної програми, яка розрахована на людей, які хочуть робити власний стартап, але не знають з чого почати. Наше завдання: за короткий двомісячний курс дати людям необхідні інструменти та розуміння як це зробити. Також потрібно буде знайти першого клієнта. Якщо це запрацює, значить ми рухаємося далі. Плануємо запустити повноцінну програму з інвестиціями, але це стане реальним не раніше ніж у 2015-2016 роках.
Про Львів як майбутню стартап столицю країни
Це не є ціль, яку можна легко виміряти, це “vision” (з анг. бачення – авт.). Ми хочемо, щоб коли згадували слово стартап в Україні, то зразу говорили про Львів. Якщо б згадували ІТ, щоб це асоціювалось зі Львовом. Окрім “Startup Depot” у мене є ще кілька проектів, які пов’язані з ІТ. Все це питання середовища. Потрібно робити різні проекти, які формують це середовище. Треба, щоб з шкільної, університетської парт молоді люди задумались над тим, що це реально почати колись власну справу – технологічний стартап. Їм для цього необхідна екосистема, ресурси і місце, куди можна прийти і сказати: в мене є ідея, яку я хочу робити. Що далі? І звичайно, в перспективі ми б хотіли бачити львівські стартапи глобального рівня. Але чи це відбудеться саме тут, в цьому приміщенні (“Startup Depot” знаходиться в будинку по вул. Весняній, 4 – авт.), чи вже десь в іншому місці для нас теж плюс, тому що ми є частинкою екосистеми, яка будується у Львові. Ми не претендуємо бути центром всесвіту. Є наші колеги, друзі, які запускають подібні проекти. Ми одні одного підтримуємо. Це все єдине, бо ми одні тут нічого не зробимо.
Про те, кого можна вважати успішним підприємцем та роль команди в побудові власного бізнесу
Якщо є успішний бізнес, який працює і розвивається, то людину можна назвати успішним підприємцем. А якщо бізнес не розвивається, то відповідно. Тут все просто. Є, звісно, якісь філософські речі, але я б їх обминув. Чи можна успішний бізнес зробити самому? Ніколи. Це нереально. Бізнес – це перш за все командна робота. Починати бізнес одному я б не відважився ніколи. Воно й без сенсу, бо ти не можеш перекрити всі компетенції необхідні для старту. Тобі в будь-якому випадку потрібен партнер. Як ти з ним домовишся: чи це буде частка компанії, чи це буде зарплата, то вже твоя стратегія. Команда перш за все. В мене по кількох проектах є різні команди і я розумію, що без них я просто нічого не вартий.
Про баланс “креатив/важка праця”
Я дуже прагматичний. Всі тести, які я проходив показували, що з креативністю в мене все зле (сміється). Я не вважаю себе супер креативною людиною, але мені подобається придумувати проекти, запускати їх. Мені вже менш цікавіше стає на подальшому етапі. Найбільший кайф в роботі, який є, запускати щось нове, а потім будувати команду. Найбільше зусиль іде на запуск, набагато важче запустити, ніж підтримувати. Але питання в тому, що стає нудно, ти хочеш щось постійно нове. Придумувати важче, але ідея нічого не коштує, ідея коштує нуль. Впроваджена ідея коштує гроші. Тому одне без іншого неможливо. Тому я десь так посередині. Мені цікаві складні проекти, коли постійно є виклики. Хоча інколи думаєш, Боже навіщо мені все? Я б собі спокійно сидів, працював і горя не знав, так? Все що ти придумаєш собі на голову – це суцільні проблеми, бо стикаєшся з опором, браком ресурсів.
Про робочий день
О восьмій я вже в офісі, додому повертаюсь десь о 21- й. Тринадцять годин – це мій стандартний робочий день. Буває, що й довше. Кожна субота в мене теж повноцінно робоча. І не тому, що в мене все погано з тайм-менеджментом. Я люблю працювати в суботу, бо всі тоді вихідні і є час подумати. Я приходжу в офіс, коли тут нікого немає, сиджу, працюю, мені ніхто не заважає. Моє хобі дизайн, тож можу трохи подизайнити.
Про особистісні зміни після навчання
Бізнес-школа багато чого змінює в підходах. Ти отримуєш знання, стараєшся їх використовувати. Починаєш змінюватися сам, змінювати організацію, підходи до роботи, розумієш, що в тебе багато помилок. Півтори року – це великий відрізок життя. Можна сказати, що я подорослішав за цей час. Адже навчання займало достатньо багато часу, відіграло важливу роль і має свій вплив.
Про життєві цінності
Я не терплю корупції. Будь-які прояви корупції в мою сторону я зразу публікую на фейсбуці. Я страшно цього не люблю, бо знаю, що корупція в країні починається з кожного з нас. І якщо ми дамо слабинку…
Найбільше ціную відповідальність. І цього принципу дотримувався, коли формував собі команду. Я не люблю безвідповідальних людей. Якщо ти сказав, що ти зробиш, значить ти зробиш. Якщо ти мене раз обманув, я більше з тобою працювати не буду.
Львівська бізнес-школа – це…
Спільнота. Це слово, яке я найчастіше чув в LvBS. Гарне слово, воно мені подобається. Наступне, just do it. Візьми і зроби! Гасло на воротах УКУ, яке завжди бачив. І третє, власне бізнес-освіта. Насправді, найважливішим є середовище. Коли прийшов в бізнес-школу зрозумів, що середовище це прикольно, але думав, що це нескладно. А коли починаєш будувати його сам (в мене в проекті є теж складова “комюніті”) розумієш, наскільки важко це побудувати, завоювати довіру людей. Спільнота LvBS – це велика титанічна праця. Бізнес-школі вдалося її створити і це класно.
Поради наступним учасникам програми MSIE
В бізнес-школу треба іти з проектом, бо під час програми це дуже складно. Коли ти заходиш з ідеєю, ти починаєш її робити. Диплом має бути твоєю інструкцією, за якою ти впроваджуєш проект. Він не має пилом на полиці припадати. Цей час навчання повинен бути максимально продуктивним. Бо якщо ти будеш навчатися просто як студент традиційного ВНЗ, потім напишеш диплом на полицю, то ти просто надарма витратив час. І тобі не буде наскільки цікаво. Коли ти робитимеш проект – буде натхнення. Тому перша порада, придумати собі до часу навчання проект. Бо ідучи з ідеєю на програму, ти зразу починаєш над нею працювати.
Про інновації в глобальному світі
Зараз важко сказати, що є інновацією. В глобальному світі, коли ти задумаєш якусь річ, загугливши її бачиш, що вже таке існує. Щось кардинально нове придумати важко. Єдиний варіант – дивитись, що є на існуючому ринку і шукати можливості якось покращити це для клієнтів, бо клієнтам покращення сподобається. Інновація повинна вирішувати проблему. Це єдиний її варіант, який я зараз бачу. А створювати щось кардинально нове – галузь, яка потребує величезних інвестицій.
Про нові тренди
Все дуже швидко та динамічно змінюється. Далі може бути багато “імпрувментів” або повна деградація. Можемо просто дійти до точки, коли цього всього (дівайсів, інформації) стане просто забагато. Наступні тренди, які я бачу в цьому всьому – в змінах, в повсякденному житті. Зараз ми стараємось зробити легким доступ до інформації. Мабуть, скоро будуть цінуватися речі, які ховають, фільтрують інформацію або подають тільки те, що справді важливо. Тому що всі дівайси перенасичують інформацією. І як вирішити цю проблему перенасичення поки що неясно, але це цікаво.
Підготувала Роксолана Кравчук
