Про важливість сегментування, а головне – про небезпеку узагальнень і необхідність розуміння аудиторії – ділиться у своєму блозі учасник групи MSIE5 магістерської програми з інновацій та підприємництва Львівської бізнес-школи УКУ Тарас Прокопишин, після прослуханого курсу лекцій.
«Як на мене, ми занадто часто узагальнюємо. Часто ми чуємо про те, що всі українці — ліниві, часто бачимо на вулиці статусний автомобіль і одразу прокручуємо в голові усі ймовірні нечесні способи, завдяки яким молодий власник купив це авто, часто після вечірньої «Фейсбук-сесії» розуміємо, що усі наші френди, до думки яких ми прислухаємося, голосуватимуть за Партію Х і також приймаємо рішення віддати їй свій голос на виборах.
Але вже незабаром ми доходимо до висновку, що, дійсно, навколо є багато лінивих людей, але працьовитих — набагато більше (і схожа ситуація що у США, що у Гватемалі). З’ясовуємо, що власник статусного автомобіля — один із найуспішніших молодих українських підприємців. І дізнаємося, Партія Х посіла на виборах всього лиш 17 місце.
Дізнатися більше: Програма з інновацій та підприємництва – єдина та унікальна програма магістерського рівня в Україні
Неправильні рішення щодня корегують наші дії та впливають на ймовірність досягнення бажаного. Щоб бути ефективнішими ми мусимо вміти сегментувати.
Сегментування у підприємництві — особливо важливе. Наш кожен клієнт чи користувач — інший. Тож щоби правильно комунікувати з аудиторією (і, відповідно, заробляти більше) ми мусимо розрізняти сегменти. Одна справа, коли вашу аплікацію купує київський школяр, і зовсім інша — коли молодий вчитель з села не Херсонщині. Одна справа, коли працюємо для досвідченої працівниці сфери ІТ, і зовсім інша — коли ми розуміємо, що наш клієнт — молодий фізик.
Сегменти користувачів — це об’єднання користувачів зі схожими соціально-демографічними, ціннісними та поведінковими характеристиками. До представників кожного сегменту потрібно шукати інші підходи, комунікувати і працювати з ними по-іншому. На масових ринках можна виокремлювати сегменти по географії (місто, регіон), демографії (стать, вік сімейний стан), психографії (тип особистості, образ життя), поведінці (стиль поведінки, статут, інтенсивність споживання, ставлення до товару) тощо.
Ми повинні усвідомлювати, що навіть найякісніший і найдорожчий рекламний відеоролик, який ми створили задля підвищення brand awareness компанії та транслюємо його на національному телебаченні, може зовсім не принести користі. Бо, по-перше, молодь, яка є вашою ключовою цільовою аудиторією, загалом не дивиться телебачення, а друга найбільша група — активні люди середнього віку — це переважно жителі міст, тому також не дуже активно переглядають телебачення. А ті, що переглядають — не розуміють цієї реклами й описують її «занадто молодіжною».
Читайте також: Блог інноваторів: Advertising is what you pay for, publicity is what you pray for
Чітко розрізняючи ключові сегменти нашої аудиторії, ми розуміємо як саме з ними працювати. Розуміємо, що молодь треба ангажувати через віральні ролики у Фейсбук, а активних людей середнього віку — через контентні спецпроекти на тематичних нішевих онлайн-платформах. Але щоб прийняти такі рішення, ми мусимо знати для кого ми працюємо. І це точно не «середньостатистичний користувач». Це декілька стандартних типажів, які є уособленнями представників кожного із сегментів».
