На всесвітньому економічному форумі, що відбувся у лютому 2019 року в Давосі (Швейцарія), через певні причини, не було так багато ключових політичних фігур, як у попередні роки. А відтак велика увага на головних дискусійних майданчиках приділялася «незвичним» темам. Про це йдеться у статті «The Davos of Value Change: Some New Topics Take Center Stage», опублікованої на Knowledge@Wharton.
На всесвітньому економічному форумі в Давосі цього року обговорювали питання протидії світовому економічному спадові (особливо у Китаї), сповільнення економічного росту, зокрема на фоні торговельного протистояння, що набирає загрозливих масштабів, та економічної кризи у Венесуелі. Проблема захисту особистих даних в епоху соціальних мереж також отримала належну увагу та стала ще однією важливою темою. Генеральний директор Microsoft Сатья Наделла високо оцінив упровадження Загального Регламенту Захисту Даних – новий Європейський стандарт захисту даних, – висловивши сподівання, що США й інші держави також послідують цьому прикладові.
Всесвітній економічний форум заснував німецький інженер Краус Шваб у 1971 році для об’єднання світових лідерів політики, економіки та громадської думки задля спільного обговорення та вирішення актуальних політичних та економічних проблем. Цього року він дещо відрізнявся, у зв’язку з відсутністю кількох державних лідерів, які зайняті вирішенням внутрішніх проблем у своїх країнах. Увага британської прем’єрки Терези Мей цілком присвячена загрозі зриву Brexit і надзвичайно нестійкому становищу, в якому опинився її уряд; президент США, Дональд Трамп, переймається призупиненням роботи свого уряду; французький президент Еммануель Макрон приділяє увесь час приборканню протестів «жовтих жилетів» у своїй країні.
Оскільки менше провідних політичних лідерів мали змогу запропонувати питання для обговорення, то привернути до себе увагу змогли неочікувані проблеми. Зокрема британський телеведучий та історик-натураліст Девід Атенборо акцентував на руйнуванні довкілля та зменшенні розмаїття видів; британський принц Вільям звернув увагу на нагальну потребу дестигматизувати ставлення до психічнохворих; 16-літня шведська школярка на ім’я Грета Тунберг висловила припущення, що лідерам усього світу варто більше перейматися проблемою зміни клімату на планеті. Ще однією високопоставленою спікеркою була прем’єрка Нової Зеландії Джасінда Ардерн, яка разом із принцом Вільямом порушила питання психічного здоров’я.
The Knowledge@Wharton радіошоу запросили двох експертів, щоби вони поділилися своїми думками на деякі з тем, піднятих на цьогорічному форумі: Регіну Абрамі (старшу наукову співробітницю відділу управління Уортон, директорку Глобальної програми Інституту Лаудера) та Ніну Холл (доцентку кафедри міжнародних відносин школи міжнародних відносин при університеті Джона Хопкінса у Болоньї (Італія)).
Абрамі назвала Всесвітній економічний форум 2019 «Зустріч зміни цінностей у Давосі». «Теми, висунуті для обговорення – психічне здоров’я, нерівність і зміна клімату, – а також персоналії, які змогли акцентувати на цих проблемах, ймовірно не мали б такої можливості, якби були присутніми глави держав, адже саме вони формують порядок денний», – вона наголосила, що «ці зустрічі спонукали учасників до роздумів над темою “що таке, власне, глобалізація”» Під час обговорень виникало відчуття необхідності «переглянути чинні правила, адже це ніколи не зашкодить».
Боротьба проти змін у кліматі
Надія на те, що «Людина – це істота, яка вирішує проблеми» наскрізно звучала в доповідях Атенборо, присвячених змінам клімату. Тинейджерка Тунберг була, мабуть, найвизначнішою юною активісткою в боротьбі з глобальним потеплінням, – зазначила Холл. «Вона приїхала потягом зі Швеції, і саме вона щоп’ятниці протягом двох місяців очолює протест, аби змусити уряд докладати більше зусиль, спрямованих на захист довкілля. Вона поводила себе дуже рішуче перед лідерами з бізнес сфери. Звернулася до них зі словами: “Я не хочу вселяти у вас надію. Я хочу, щоб ви забили тривогу, так, ніби ваш будинок охопила пожежа”. Вона вимагає дій зараз і зробить усе від неї залежне, щоби досягнути мети».
У той час, як міжнародна співпраця є вкрай необхідною для досягнення припинення глобального потепління, два найбільших забрудника, США та Китай, трохи відстають від усього світу. «Китай пішов далі від США і не лише визнав цю проблему, а й визнає її набагато активніше, ніж США. Останнім часом Китай демонструє бажання вести діалог із цих питань, а також мати право голосу при встановленні обмежувальних стандартів – щось схоже відбувається у сфері інтелектуальних прав, щодо дозволу іноземним компаніям оперувати на власних ринках. Ми пам’ятаємо, як на Олімпійських Іграх лижники Пекіна з’явилися в яскраво-синіх кольорах. Отже, це не питання чи брати участь у цьому. Це питання на яких умовах брати участь».
«Усі уряди побоюються цих молодих активістів», – Регіна Абрамі
На думку Регіни Абрамі лише активні й очевидні зміни на земній поверхні можуть змусити уряди до дій щодо запобігання глобальному потеплінню. «У Китаї всі кроки, спрямовані на усунення наслідків глобального потепління, зроблені лише тоді, коли почалися протести, в основному проти індустріальних відходів. Усі уряди побоюються молодих активістів, як і старших, зрештою, адже ті чітко вказують на два моменти. По-перше, неспроможність уряду контролювати ситуацію. По-друге, жодні реформи не допоможуть, якщо заперечувати наукові докази, що означатиме підтримку забруднення довкілля, а визнати це уряди теж не можуть».
Критичний погляд на нерівність
«Нерівність стала головною проблемою в глобальній політиці», – каже Холл. Вона зазначає, що недержавні неприбуткові організації використовують платформу Давоса, щоби заявити про нерівність. Наприклад, Оксфам за день до зустрічі у Давосі, висловив доповідь не тему глобальної нерівності, в якій зазначено «вбивчі статистичні дані» щодо нерівності. Зокрема, зазначено, що 26 найбагатших мільярдерів світу володіють таким же статком, як і половина населення Землі. І це вже підтверджено статистикою.
Ще одним неочікуваним спікером на Давоському форумі була прем’єрка Нової Зеландії Джасінда Адерн, яка розповіла про новий підхід свого уряду до проблеми нерівності та запроваджені шляхи управління економікою. Одним з них є те, що уряд Нової Зеландії шукає способи змінити показники, за якими визначається прогрес країни, наприклад, відійти від показників ВВП, зазначила Холл, яка теж родом із цієї країни.
Ардерн уважає, що Нова Зеландія може стати прикладом для наслідування у питанні вимірювання економічного росту більш всесторонньо, ніж зараз це робить більшість країн. У Давосі Ардерн висловила думку, що, якщо спиратися на «загальний добробут» у цьому питанні, то це давало б зрозумілішу картину. У новий бюджет Нової Зеландії будуть закладені індикатори, котрі визначатимуть не лише економічний ріст, а й психічне здоров’я громадян, рівень бідності серед дитячого населення (що на сьогодні є проблемою для Нової Зеландії), рівень зміни клімату, над яким зараз працює уряд, намагаючись провести закон, за яким Нова Зеландія має відмовитися від викидів вуглецю.
Проблеми психічного здоров’я
«Набагато легше лікувати поламану ногу чи руку, ніж мати справу з депресією чи панічними атаками», – Ніна Холл
Ардерн, разом із принцом Вільямом, виголосила у Давосі емоційну промову на тему психічного здоров’я. Холл зазначила, що рівень юнацьких самогубств є найвищим у Новій Зеландії. «З багатьох міжнародних досліджень ми знаємо, що кожен четвертий у своєму житті стикається з психічним розладом і, за попередніми оцінками, це коштуватиме світовій економіці 6 трильйонів американських доларів до 2030 року. Легше лікувати зламану руку чи ногу, проте набагато складніше зцілити того, хто страждає від важких депресивних розладів чи панічних атак».
«Варто зняти капелюхи перед Джасіндою Ардерн за те, що вона підняла цю тему на такому рівні, хоча, зазначу, що принц Вільям разом зі своїм братом принцом Гаррі також приділили увагу цим питанням», – сказала Абрамі. Тема психічного здоров’я стоїть поруч із проблемою опіатів у США, додаючи, що багато людей не отримують належного лікування. «Це стане однією з ключових тез на наступних американських виборах»
Knowledge@Wharton – онлайн-журнал Школи Вортон (The Wharton School) Пенсильванського університету, тематикою якого є аналіз бізнес-трендів, інтерв’ю з лідерами індустрій та компаній, дослідження у сфері економіки та підприємництва. Львівська бізнес-школа УКУ володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію матеріалів Knowledge@Wharton. Копіювання публікації або її частини заборонене!
