Основні кроки для розвитку стартап-екосистеми України

Глобальні корпорації програють малим командам стартапів, без інновацій важко втримати конкурентну перевагу. Все це — нова економічна реальність, тому важливо зрозуміти, якими повинні бути наші дії, щоб Україна була присутня на цьому новому ринку інновацій. 

Про розвиток стартап-екосистеми України розповідає Іван Петренко, CEO Центру підприємництва УКУ.

Мислити глобально

Раніше наші команди стартапів знаходили рішення для локальних ринків, а зараз розвивають у собі глобальніше мислення. Все більше людей їдуть за кордон і бачать інші культури, молоді люди працюють в міжнародних компаніях і отримують досвід спілкування з іноземцями. 

Молодь починає доволі швидко працювати в ІТ, і це теж дає можливість зануритися в ділову сферу, отримати досвід та зрозуміти потреби стартапу в майбутньому. Коли ти краще починаєш розуміти іноземні ринки — зникає страх виходити на цю територію зі своїм продуктом. Тоді ми вже не боїмось бути присутніми на глобальному рівні. 

Український ринок дуже маленький, і ми можемо порівнювати себе з Ізраїлем. Але наш ринок дуже обмежений, натомість в Ізраїлі студентів навчають підприємництва і відразу закладають патерн про «мислити глобально». 

Теоретичні знання легко застосовувати до будь-якої ідеї

У нас є певний стереотип, що стартап — це обов’язково про і для працівників IT. Для того, щоби розробити ідею, не обов’язково мати технологічний досвід. Набагато важливішим є підприємницьке мислення.

Ми у Центрі підприємництва УКУ розвиваємо якраз підприємницькі навички, щоби розуміти, що таке підприємництво, як воно працює, які правила гри там існують. Ми ставимо собі за ціль, аби максимальна кількість молодих людей після наших програм розуміла, що таке бути підприємцем. 

Багато молодих команд стартапів, які приходять до нас, не вважають, що їм потрібна теорія, а одразу хочуть отримати перші продажі. Але майже на старті, коли ми починаємо давати їм перші теоретичні знання, виявляється, що саме тієї інформації їм не вистачало на початкових стадіях. 

Якщо говорити про customer development, то всі розуміють важливість інтерв’ю. І тільки під час дводенного модулю, коли ми занурюємося у це все (як провалідувати ідею, де шукати клієнта, як зрозуміти, чи він «ваш», як опрацьовувати інформацію і впроваджувати ітерацію в свою ідею), дуже швидко команди розуміють, що їм потрібна ця теорія. 

Звісно, що теоретичні знання повинні бути поєднані з практичним втіленням. Також всі теоретичні модулі проводять підприємці, власники бізнесів чи стартапів. Ми даємо можливість командам провести час із менторами та досягати успіху. Ми можемо робити це без теорії, але тоді йтиметься про удачу. Але удача не завжди має повторюваність, а хороші теоретичні знання легко застосовувати до будь-якої ідеї. 

Акселератори в Україні

Екосистема в Україні розвивається, але потрібно розуміти, що зараз ми далеко позаду навіть від найближчих сусідів. Для акселератора необхідні три складові: 

  • наявність венчурного капіталу, підтримка урядовими грантами; 
  • потужні ментори, які можуть ділитись історіями успіху; 
  • потік команд.

Ми бачимо порожні місця в Україні. Лиш нещодавно відкрили Український фонд стартапів, де відбирають команди та інвестують від 10 до 30 тис доларів у їхню діяльність. 

У Центрі підприємництва УКУ ми формуємо базу контактів менторів, адже з’являються команди, яким вдається залучати інвестиції, і вони стають успішними. Дехто в Україні, хтось одразу їде за кордон, тому що там є ринки. Це люди нової формації, які готові ділитись своїми знаннями, і всі акселератори намагаються залучати таких людей менторами. Центр підприємництва йде шляхом, де ми пропонуємо програми роботи з практиками. У нас збільшується база наших випускників та менторів. Дуже важлива частина навчання — коли люди діляться своїми знаннями.

Із кожним роком стає все більше команд, молоді люди отримують більше інформації про стартап-індустрію та починають ставати сміливішими у своїх ідеях. Ми бачимо, що більшість акселераторів переформатовуються у корпоративні, адже в корпоративному  секторі є більша вірогідність знайти кошти. Натомість класичний акселератор передбачає витрати на роботу команд.

Зараз працюємо над створенням університетського акселератора з потужними менторами та експертизою. В УКУ є міжнародні зв’язки, і ми постійно залучаємо їх. Також працюємо над тим, щоби мати можливість вкладати гроші в наші команди. Ми вболіватимемо за них та допомагатимемо. Також міркуємо над моделлю акселератора, адже УКУ є невеликим університетом, тому лише студентів УКУ буде недостатньо. Тож ми відкриті і до учасників з інших університетів, дозволимо студентам УКУ залучати інших учасників до команд. 

Як має розвиватись стартап-екосистема України

Зараз ми бачимо багато ініціатив у сфері розвитку стартап-екосистеми України, і є розуміння, що саме в співпраці — синергія і кращі результати. З’являються урядові ініціативи, але чимало залежатиме від профільних міністерств. Дедалі більше ми цікавимось інноваціями, тому багато має бути зроблено у сфері оподаткування, щоб інвестори заходили на ринок частіше. 

Ми бачимо, що на американському та китайському ринках настільки багато стартапів, що їм там стає тісно. Відтак венчурні інвестори шукають для себе нові ринки. Чому б нам не стати таким новим ринком? 

Україна — це країна з ґрунтовним технічним бекграундом, але мало уваги звертають на маркетинг і продажі. Гроші навколо є, але вони чекають на потужні ідеї. Найбільша робота зараз стоїть за всіма стейкхолдерами, особливо з урядового сектора, щоби дозволити цій екосистемі активно рости. 

Ми ж працюємо для того, щоби була критично велика кількість стартапів на ранніх стадіях, які хочуть пробувати, помилятися, далі розвиватись і виходити на глобальний ринок. Статистика не бреше:  90% стартапів помирають. Проте якщо ми матимемо 100 стартапів — буде 2-3 успішні, якщо 1000 — то цифра успішних стартапів стане більшою в рази.

*Більше статей четвертого номеру бізнес-видання «Insight Inside» від #LvBS шукайте тут.