«Усі ми долучені до боротьби за незалежність нашої держави, кожен на своєму фронті. Особливо велика подяка захисникам України, які в цей час ведуть боротьбу за незалежність ціною свого життя, і завдяки яким ми з вами можемо думати про те, що буде далі. Як відповідально ми поставимося до нашої перемоги і подумаємо про подальшу безпеку та сталість країн?», – говорить Ярина Бойчук, СЕО Бізнес-школи УКУ під час панельної дискусії про лідерство в економічному відновленні України на Brave Summit в Івано-Франківську.
У дискусії взяли участь: Павло Шеремета — економіст, засновник Києво-могилянської бізнес-школи, Наталія Шаповал, – керівниця KSE Institute та Тарас Лукачук, – експрезидент JDE в регіоні EEMEA. Модерувала цю дискусію Ярина Бойчук. Під час цієї зустрічі ми обговорили теперішні та майбутні проблеми української економіки та хто ж задасть напрям на шляху її відновлення.
Коли ми говоримо про економіку України, продовжила Ярина, та її стан зараз, то зазвичай кажемо, що наші економічні втрати є вражаючими і одразу заходить мова про план Маршала. Важливо розуміти, що насправді тут відбувається. Велика подяка Київській школі економіки, які вже розпочали підрахунки втрат України в режимі реального часу. Рекомендуємо завантажити їхній звіт про стан економіки на сьогоднішній момент, вивчити його та знайти саме те, що стосується особисто вас.
Що відбувається зараз в нашій економіці і які втрати ми несемо?
Наталія Шаповал, – керівниця KSE Institute розповіла більше: «Ще на початку війни, ми почали підраховувати, які збитки наносить росія. Спершу ми думали, що це буде маленький сайт, де люди зможуть подати інформацію про втрати. Та згодом ми зрозуміла, що обсяги цих втрат дуже великі і для цього потрібен інший формат.
За нашими підрахунками, загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктури складає $110.4 млрд. Це близько 24 тис. км доріг, понад 900 медичних закладів, понад 388 бізнес-об’єктів, проте це ще далеко не всі. А загальні економічні втрати станом на сьогодні ми оцінюємо у $750 млрд. Ці цифри є доволі великими і рано чи пізно нам доведеться все це відновлювати. Я вважаю, що саме у цьому полягає лідерська роль малого та середнього бізнесу і сьогодні вона працює. Сьогодні наші підприємці, є також героями, які кожного дня придумують, як трансформуватись, жити за новими реаліями та відповідати на виклики сьогодення для того, щоб підтримувати нашу економіку.»
Що зараз нам варто обрати: відбудову, відновлення, модернізацію чи якесь інше поняття того, що ми маємо зробити стратегічно?
Павло Шеремета, який зараз викладає, консультує, працює з бізнесом загалом, а в минулому очолював Міністерство економіки України поділився своїми думками щодо вектора руху в економіці:
Якщо коротко, то відбудовувати нам багато не потрібно, але ми повинні сильно модернізовуватися. І перш за все, я маю на увазі ментальну модернізацію і тоді вона потягне за собою все решта. Коли ж ми говоримо про первинний та найбільш успішний план Маршалла 1948-1952 років, то варто розглянутий цей кейс ретельніше.
Вага грошей плану Маршалла тих років у ВВП 15 країн, які їх отримали складала всього 2,6 %. Згідно з даними, які наводить Financial times, за перші пів року Україна вже отримала близько $13 млрд допомоги, які фактично можна прирівнювати до 4 первинних плани Маршалла. Himars, Javelin, бюджетна допомога вже тут! Іншим питанням є традиційні витрати на інвестиції у світі, що складають близько 25%. І це говорить про те, що швидше за все, за ці 4 роки в 10 разів більше було приватних інвестицій. Тож, як на мене, план Маршалла у цій історії був радше вишенькою на торті, коли ж тортом є ми з вами, зокрема малий і середній бізнес. І ментальна модернізація має починатися з того, що після перемоги у війні кожен українець собі скаже: пенсія – це моя особиста справа, добробут це моя особиста справа, моє здоров’я, освіта – це моя особиста справа і я мушу на це заощаджувати кошти. І коли ми нарешті покажемо дієвий фондовий ринок в Україні, вишенька буде. Але торт – це наша з вами справа.
«За роки незалежності та роки Радянського союзу ми вже довели, що є чемпіонами у виживанні, але також хотілось би стати чемпіонами у процвітанні», – Ярина Бойчук.
Тарас Лукачук, інвестор та член наглядової ради Промприлад.Реновація додав: Продовжуючи тему майбутнього плану Маршалла, спробуймо уявити – що далі. Надмірне поширення позитивних новин щодо цього може містити велику небезпеку, адже це фактично змушує українське суспільство думати, що хтось за нас розв’яже наші проблеми. І це також створює відчуття, наче нам хтось щось винен і він обов’язково прийде це зробити.
Уявімо, що день перемоги вже настав і нам потрібно самим це зробити. Реалізація нашої можливості щось робити відбувається 2-ма шляхами:
- Якщо ми працюємо в державній і відносно централізованій системі, то нам треба говорити через наше виборче право.
- Якщо ми працюємо в максимально децентралізованій системі, де значно більше самоврядування, то нам потрібні інші речі.
Яка домашня робота зараз стоїть перед бізнесом?
Наталія поділилася своїми думками: В нас зараз є конкретні потреби, зокрема підготовка до зими. Завдання бізнесу – знаходити рішення. Наприклад, як зараз можна опалювати будинки чи зайнятись пошуком альтернативних джерел енергії. Іншою важливою проблемою сьогодні є зруйноване житло і тут бізнес вже приходить з рішеннями. Наприклад, модульні будинки чи інші варіанти недорогого житла. Таких питань зараз є багато і навіть малий та мікробізнес може знаходити певні рішення, які будуть задовольняти ринок.
Павло Шеремета додав, що ще одним завданням для бізнесу є експорт, пошук нових можливостей в цьому напрямку та вивчення інших ринків.
Тарас Лукачук розповідає: Людській психології властиво проєктувати плани на майбутнє з огляду на попередній досвід. І коли в бізнесі все добре, люди вкладають у свої прогнози, що так буде ще довго. І коли відбувається те, що зараз, це починає створювати відчуття, що ще довго буде погано, а може і гірше. Від такого способу мислення буде тільки негативний результат, адже він стримує ділову ініціативність та багато рішень.
Я пропоную наступне домашнє завдання: помріяти про той день, коли буде перемога і рік-два опісля. Як тоді буде виглядати майбутнє? Де моє місце в цьому майбутньому? Яка модель буде працювати і як я можу її масштабувати?
Ярина Бойчук додає, що ще одним і не менш важливим домашнім завданням буде позбутися нашого комплексу меншовартості. Адже саме зараз час насмілитись, вийти і заявити про себе.
Тож на даному етапі ми маємо для вас 2 новини: 1 хороша і 1 погана. Погана новина полягає в тому, що все це ми повинні зробити самі, ну а хороша – прекрасно, що це можемо зробити ми і ніхто крім нас.
За підтримки Бізнес-школи УКУ, міської ради Івано-Франківська та проєкту ПРООН «Підтримка підприємства та засобів до існування» відбувся Brave Sumit в Івано-Франківську, який було реалізовано в рамках проєкту Save Business Now від Promprylad.Renovation у партнерстві з Програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Вже наступна подія Brave Summit відбудеться у Львові. Слідкуйте за новинами Бізнес-школи УКУ та не проґавте можливість взяти участь у масштабній бізнес-конференції з профільними експертами для обміну досвідом.
