Ви колись спали з іншою людиною під однією ковдрою? Знаєте, що трапляється, коли холодно, вас двоє, а ковдра невелика? Правильно, кожен починає натягувати її на себе. І що відбувається в результаті? Конфлікт, обоє змерзли і ненавидять один одного. Цей приклад начебто не стосується ділового життя, але насправді саме так дуже часто відбувається в бізнесі.
Я почала працювати у 18 років, і моїм першим керівником була дуже конкурентна людина. Я навіть не уявляла, що так можна конкурувати зі своїм босом, як це робили ми. «Натягування ковдри» на себе всіма членами команди продовжилося пізніше і на інших роботах. Пам’ятаю момент, коли я вже була топ-менеджером в одній компанії і, сидячи на нараді, мої колеги змагалися між собою в гостроті висловлювань та нападках один на одного, вигукуючи: «Один – один!», якщо їм вдалося зачепити чи образити когось. Взаємні змагання за те, хто кого випередить продовжувалися і в інших компаніях, де я працювала чи якими керувала,доки одного дня це все не припинилося. На одному з тренінгів ми грали в ділову гру. Саме там до мене прийшло розуміння, що конкурувати, сидячи в одному човні, не можна. Це розхитує човен і він не може плисти далі. А може і взагалі перевернутися.
То чому ж люди конкурують між собою там, де мали би співпрацювати? Думаю, причина криється в невпевненості в собі, меншовартості та менталітеті, сформованому в умовах постійної нестачі. Коли люди впевнені в собі, тоді відпадає потреба щось у когось забирати, з кимось конкурувати і підвищувати свою самооцінку, знижуючи чиюсь.
Конкурувати цілком прийнятно у спорті чи в політиці. Але з бізнес-партнерами, працівниками, членами родини – це дуже і дуже погана ідея. Човен із дуже великою імовірністю перевернеться. З людьми, з якими в нас є взаємна залежність, набагато ефективніше співпрацювати. Це можливо тоді, коли бачиш цінність інших людей у своєму житті. Лише тоді, у співпраці, можна збудувати щось більше, ніж самотужки.
Отже, перший крок на шляху до співпраці – це бачити цінність інших людей, хотіти з ними співпрацювати, ставитися до них із повагою та думати і про свій виграш від співпраці, і про виграш інших людей.
Але цього замало. Потрібно вміти спілкуватися. А таке вміння складається як мінімум із 2-х базових вмінь:
– слухати;
– висловити свою думку так, щоб не образити іншу людину.
Слухаючи, ми часто грішимо тим, що відразу робимо «заготовки» наших відповідей співрозмовникові, котрі б допомогли нам знову самоствердитися і показати, які в нас блискучі думки. Натомість за всіма правилами ефективної комунікації слухати потрібно так, щоби зрозуміти співрозмовника. Не лише думки, які він висловлює, але й почуття, які переживає. Якщо коротко, то саме це і називають емоційним інтелектом. Слухання – це не для того, щоби відповісти, запропонувати, порадити, вирішити. Слухання – це для того, щоби зрозуміти співрозмовника.
А висловлюватися варто так, щоб нікого не образити. Це справді мистецтво. Тут варто завжди пам’ятати про найчутливіший людський орган – его. Буває ж таке: сказав щось, нехотячи образити, а людину ці слова зранили й вона закрилася.
Отже, другий крок на шляху до співпраці – це вміння спілкуватися: слухати, розуміти почуття інших і висловлюватися так, щоб не «зачепити» чуже его.
Що ж буде, якщо дотримуватися цих простих рекомендацій? Результат. Креативна співпраця, або, як її ще називають, синергія.
Синергія – це дуже конкретна річ, основа стабільних організацій та здорових стосунків, це прибуток фірм, який збільшується через творчу співпрацю. І її цілком реально досягнути.
Зазвичай, коли люди взаємодіють між собою, вони згодні на компроміс: зробімо так, щоби було не «по-твоєму» і не «по-моєму», а десь «посередині». Якщо б компроміс можна записати формулою, то він виглядав би так: 1+1=1½. Але при компромісі обидві сторони втрачають.
Є ще один підхід до співпраці: «Зробімо так, щоб ми всі отримали більше, ніж те, що кожен із нас має зараз». Тобто «зростімо» пиріг так, щоб кожній стороні дістався більший шматок. Щоби «зростити пиріг», потрібно навчитися цінувати відмінності між людьми та натренувати себе і свою команду на пошук альтернативи – ідеї або рішення, яке лежить поза «твоїм» чи «моїм» баченням; краще за якістю рішення, ніж кожен із людей міг самостійно придумати.
Отже, третій крок на шляху до співпраці – це цінування відмінностей між людьми та пошук кращої альтернативи.
Найцінніше у творчій співпраці – це не просто досягнення мети чи підрахунок зароблених грошей. Найцінніше – зміни в учасниках процесу.
Як зрозуміти, що Ви досягли синергії? Є декілька індикаторів:
– ви відчули, що змінилися
– ви відчули нову енергію, радість і захоплення
– побачили речі по-новому
– змінили свої стосунки з людьми
– знайшли найкраще рішення (альтернативу).
Синергія – це продукт
Мене часто запитують: «Що я одержую, навчаючись на магістерській програмі Master of Science in Technology Management у Львівській бізнес-школі УКУ?». Одна з головних речей, в яку команда бізнес-школи вкладає багато зусиль, – це створення умов для того, щоб учасники програми могли досягнути синергії. Для досягнення цієї мети ми додали у програму декілька тренінгів, спрямованих на розвиток характеру і м’яких навичок учасників: досягати взаємного виграшу, вміння спілкуватися та вміння досягати синергії.
Стипендії задля синергії
Восени 2016 р., коли ми майже закінчили відбір кандидатів у 5-ту групу програми Master of Science in Technology Management, ми побачили, що з 25 осіб лише 4 жінки. Ми відчували, що групі потрібно більше іншої енергії та вмінь, часто притаманних жінкам, як-от: вміння слухати, примиряти людей у стані конфлікту, співпрацювати, інтегрувати різні погляди тощо.
Ми звернулися до Western NIS Enterprise Fund із проханням надати часткові стипендії для 2-х додаткових жінок-представниць IT-галузі в Україні з дуже чіткими вимогами для кандидаток, знову-таки задля синергії. Western NIS Enterprise Fund погодився, і у стислі терміни нам вдалося провести відбір та знайти 2-х переможниць стипендій.
Кількість жінок у групі зросла, і переваги цього були відчутні вже з першого модуля програми.
Чи шукатимемо ми стипендії для жінок у наступному наборі, восени 2017 р.? Цілком можливо, що починаючи з наступного року для збільшення diversity та відповідно синергії ми відкриємо набір на програму для кандидатів із сусідніх країн, як, наприклад, Польща, і цілком реально, що пропонуватимемо часткові стипендії для них, щоб заохотити навчатися в Україні. Для учасників з України присутність іноземних представників багато дасть. Отже, синергія для нас – це чіткий орієнтир для дій.
Анастасія Маркуц, академічний директор програми Master of Science in Technology Management Львівської бізнес-школи УКУ, сертифікований фасилітатор «Franklin Covey»
Прочитати цю статтю, а також багато інших актуальних матеріалів про тенденції у бізнесі, освіту, життя LvBS та історії успіху наших випускників, можна у другому номері бізнес-видання «Insight LvBS Inside». Отримати свій примірник журналу ви можете на подіях Школи або ж просто завітавши до нас на рецепцію: Львівська бізнес-школа УКУ, вул. Козельницька, 2а, ІІІ поверх. Приємного вам читання та нових інсайтів!
Читайте також: Володимир Гаразд: «Безпека, комфортне проживання та увага до деталей – ось три складові, на яких ми стоїмо»
