Думати, творити, змінювати. У Львівській бізнес-школі відбулась надихаюча програма для лідерів reflexio. Протягом трьох днів управлінці мали унікальну нагоду зупинитися, щоб задуматися над завжди актуальними питаннями цінностей, моралі, куди і як ми інвестуємо своє життя.
Програма розпочалась із молитви і натхненного сніданку з ректором Українського католицького університету о. Богданом Прахом: «Ланцюжок добра треба запускати щодня, якщо ти цього дня не запустив цей ланцюжок, то змарнував день. А, якщо протягом життя ти не запустив ланцюжок добра, то змарнував життя. 30 років священства і досвід спілкування з різними людьми і у різних форматах навчив мене – непотрібне залишати, а цінним – дорожити і надихати до цього інших», – звернувся він до управлінців.
Перший день reflexio продовжили відвертою розмовою з відомим правозахисником, дисидентом, колишнім політв’язнем Мирославом Мариновичем. Проректор УКУ поділився своїм досвідом та життєвими уроками, які він здобув за 7 років таборів суворого режиму і 3 роки заслання. «Після 20-денної голодівки у таборі на Уралі мене відправили на етап, а на етапі дають на день півбуханця хліба і оселедець. Можете уявити, як це після 20 днів голодівки – хліб і оселедець. Але все ж їм, потихеньку, по шматочку… За годину в мене вже цього немає, а я далі їсти хочу. Мене привезли до в’язниці, завели у камеру, де сидять троє кримінальних злочинців. Я привітався, поклав наплічник, присів. Вони подивилися на мене, мовчки полізли у свої мішки, витягли свої хлібини і поклали переді мною. Це було приголомшливо… Мені просто сльози виступили в очах. І ось я сиджу, жую цей хліб і прошу у Бога, аби простив їм усе, за цей хліб, що вони мені дали. Це був для мене урок на все життя, який показав у кожній людині, навіть у злочинцях є іскра Божа, її просто треба видобути», – розповів він.
Ще один урок, яким Мирослав Маринович поділився з учасниками, – не дратуватися, якщо чогось не розумієш. «Якщо воно тобі потрібне, – то з часом прийде. Розуміння цього дало мені відчуття спокою. Бо світ має власну еволюцію і рух, а тобі просто треба робити свою справу, і роби її добре, а Бог відкриє тобі те, що потрібно у потрібний момент».
По обіді учасники програми відвідали майстер-клас з іконопису від іконописної школи УКУ «Радруж» та галерею сучасного сакрального мистецтва «IconArt», і зустрілись із її засновником та керівником Костянтином Шумським, випускником KEMBA.
Другий день програми reflexio проходив у монастирі святого Герарда у Гніздичеві, неподалік Львова. День роздумів і тиші супроводжував владика-номінант Володимир Груца: «Ми тут, щоб знайти час для себе», – розпочав свої науки священик.
Він закликав управлінців не забувати наповнювати своє життя Господом, і як ілюстрацію розповів таку історію: «Якось на будівництві помітили чоловіка, який весь час їздив з пункту А у пункт В з порожнім візком. Коли, його запитали, чому він їздить з порожнім возиком, той відповів “У нас такий високий темп будівництва, що я не маю часу його навантажувати”. Суть в тому, аби не забути у свій «візок» життя запросити Бога. Життя вимагає від нас темпу, швидкості, а душа навпаки – спокою. Цей день для того, аби ви запитали себе, де є Бог у моєму житті? За що я вдячний Богові? Що вмію прийняти, а що ні?».
Креативний, третій день #reflexio розпочали з натхненного сніданку з Лідією Білас, засновницею Креативної міжнародної дитячої школи: «Креативність – це, коли ти не боїшся вийти за рамки дозволеного, сказати не те слово. Ми маємо ставити перед собою високі цілі, можливо, на перший погляд, недосяжні, випробовувати себе, щоб розвивати творчість, мати особистий Еверест». День продовжили майстер-класом від акторів театру ім. Леся Курбаса «Відкрий себе: відчуй мову тіла та надай нового звучання голосу». «Найважливіше для актора залишатися собою. Попри всі ролі, які ви б не грали в театрі», – подівся з учасниками Микола Береза, директор театру.
Вперше в Україні авторський курс про самопізнання управлінці мали нагоду по практикувати з отцем Арнальдо Панґрацці, професором Міжнародного богословського інституту душпастирства у сфері охорони здоров’я «Камілліанум» (Італія) та о. Ігорем Бойком, доктором морального богослов’я, ректором Львівської духовної семінарії. На курсі «Пізнай себе» ми говорили про 5 вимірів людської особистості: фізичний, розумовий, соціальний, емоційний, духовний.
«Цінності – це хребет нашого життя, це внесок, який ми робимо у розвиток суспільства, вони дають напрям нашому життю. Світ потребує етики і духовності. Якщо ці дві речі у вашому житті будуть впорядкованим – усе решта вам буде вдаватися», – наголосив о. Арнальдо Панґрацці.
Один із інструментів для самопізнання вікно Джоарі.
Кожен з нас вікно, розділене на 4 частини:
– відкрита сфера – те, що ми про себе знаємо та інші знають про нас
– темна сфера – те, що ми не знаємо про себе, але є очевидним для інших
– прихована сфера – те, що ми знаємо про себе (наші таємниці), але інші не знають
– невідома сфера – те, що залишається невідомим для нас і для інших (несвідоме).
Насамкінець курсу о. Арнальдо запропонував управлінцям замислитися над чотирма важливими дієсловами у здійсненні власної справи:
– зробити – що я можу зробити для споживача чи суспільства?
– сказати – що я можу сказати споживачеві чи суспільству?
– бути – ким я можу бути для свого клієнта чи суспільства?
– навчитися – чого я можу навчитися від споживача або суспільства?
Дякуємо учасникам за ці три незабутні дні і бажаємо ніколи не зупинятися у пізнанні себе та світу!
