Дослідження є проєктом LvBS, з ціллю отримати дані та проаналізувати досвід управління бізнесом українських підприємців та менеджерів під час економічної кризи. У ході дослідження експерти з’ясують, які рішення для мінімізації ризиків ухвалював бізнес у розрізі індустрій, як компанії взаємодіяли із соціумом та що, на думку власників і менеджерів, слід покращити в їхніх компаніях, щоб підготуватися до схожих ситуацій у майбутньому.
Збір даних триватиме до вересня-жовтня 2020 року: впродовж цього часу аналітики LvBS готуватимуть проміжні опитування, питання яких залежатимуть від розвитку економічної ситуації.
Перший етап дослідження «Бізнес в час кризи», яке проводить Львівська бізнес-школа УКУ тривав з 30 квітня по 10 травня 2020 року. Всього методом онлайн-опитування отримано відповіді від 261-го респондента. Ціллю даного етапу було з’ясувати стартові проблеми бізнесу після входження в період карантину. Всього учасники отримали 29 питань.
Серед респондентів: 42,54% – власники, співвласники, члени правління та CEO;
29,12% – керівники напрямків та філій;
28,35% – спеціалісти та експерти;
Тобто, 71,66% учасників опитування – це особи, які займаються управлінням бізнесу та ухвалюють стратегічні рішення. 77% респондентів віком 26-45 років. Майже половина учасників – представники малого бізнесу (підприємства з кількістю працівників до 50). У 34,48% респондентів є кредитні зобов’язання, які вони вчасно виконують (47,06%) або успішно реструктуризували (30,88%).
Згідно з відповідями на окремі запитання (про планування капітальних інвестицій), бізнес загалом не очікує тривалої стагнації і розраховує на швидке відновлення ділової активності. 28,06% респондентів планують капітальні затрати попри кризу, оскільки це «необхідно для розвитку бізнесу», а ще 31,63% готові розглянути таку можливість впродовж найближчих місяців, «щойно складеться більш сприятлива ситуація». Найбільш болючим ударом кризи для майже половини опитаного бізнесу став відтік клієнтів (43,59%), а на другому місці – зупинка інвестицій (13,33%). Це корелюється із тим, що саме бізнес вважає основними «маяками» про закінчення кризи: майже 60% опитаних зазначили, що «ріст споживчої активності домогосподарств і бізнесу, та повернення замовлень/контрактів на докризовий рівень» є основними показниками повернення до «нормального» життя.
Цікавими є відповіді щодо антикризових рішень у бізнесі. Понад половина опитаних (55%) зазначили, що основним антикризовим кроком у їхньому бізнесі стало скорочення витрат на персонал (відпустки, зменшення окладів тощо). Водночас, 43% підприємців протидіють кризі відкриттям нових можливостей (нові бізнес-моделі, продукти, ринки). Серед основних «антикризових»рішень – скорочення видатків на інші види діяльності (реклама, участь в подіях тощо). Найбільше компанії скоротили рекламні, подієві та адміністративні видатки (ремонт приміщень, зовнішня реклама, участь в подіях, конференціях, сувенірна продукція). Повністю від фінансування участі в подіях відмовилося майже 57% респондентів, від зовнішньої реклами – 50%, від виготовлення сувенірної продукції – 67%.
Водночас, є напрямки, витрати на які не змінилися, або й зросли. Лідером є цифрові канали комунікації (не змінилися видатки для 48,31%, зросли у 23% компаній опитаних). Іншими проектами, де збільшені або незмінні витрати переважають над відмовою або зменшенням, є «програмне забезпечення» та «розробка нових продуктів і послуг».
Згідно з відповідями, більшість компаній, які взяли участь в опитуванні, сповідують ціннісно-орієнтовані методи управління, де важливим аспектом лояльності персоналу є розуміння місії компанії. Так, на запитання «Що найбільше мотивує Вашу команду в час кризи» третина респондентів поставила на перше місце варіант «Усвідомлення місії компанії» (34,69%), а ще 19,26% віддали пріоритет «Потребі приналежності до команди». Сукупно, «антикризова» мотивація, пов’язана з місією компанії та цінністю приналежності до команди є важливою для понад 50% респондентів. Це підтверджують і найбільш популярні в компаніях респондентів моделі прийняття рішень: за усіма сімома параметрами домінує варіант колективної моделі.
Учасники отримали відкрите питання, де їх просили назвати “робочий принцип, вироблений в докризовий період, який допомагає Вам/ компанії більш ефективно працювати в умовах кризи”. У відповідях домінують твердження, пов’язані з командною роботою (понад 18%): “комунікація з командою та колективне прийняття рішень”, “залучення усього розумового потенціалу працівників до вирішення поставлених завдань, це сприяє загальній залученості до процесів, виробляється усвідомлення ролі кожного у команді, віра у перспективу через відкладений попит”, “згуртованість, прозорість у процесах” тощо. Серед інших, важливих для респондентів принципів, є прагнення інновацій (зокрема, автоматизація процесів, використання онлайн-інструментів – майже 7% відповідей), твердження, пов’язані з довірою (6%), комунікація (7%) та клієнтоорієнтованість (6%). Найбільш поширені твердження: пов’язані з командною роботою –18%, інноваційність (зокрема, автоматизація процесів, використання онлайн-інструментів) – 7%, комунікація в команді та з партнерами – 7%, твердження, пов’язані з довірою – 6%, клієнтоорієнтованість – 6%
Майже ⅔ учасників зазначили, що їхні компанії є соціально відповідальними і вже активно допомагають вирішувати проблеми, пов’язані із пандемією COVID-19. Для більшості з них (50%) мотивацією є «неможливість стояти осторонь». Майже 84% розглядає кризу як можливість для їхнього бізнесу. Домінуючою нагодою такі респонденти назвали навчання та отримання нових навичок в умовах кризи (87,59% вже це роблять, а 10% планують використовувати кризу для навчання найближчим часом). На другому місці – нагода оцінити ефективність бізнесу і зрозуміти, де бізнес неефективний (68,31% це вже роблять, 23,24% – планують). Замикає лідерські позиції нагода змінити бізнес-моделі (майже 64% опитаних вже їх змінюють, і 30,54% – планують).
З іншого боку, для 16% опитаних, які не схильні розглядати кризу як можливість, основними перешкодами є «обставини, які він нас не залежать» (25,37%), брак ресурсів (24,44%) та брак знань і навичок (21,64%). Саме знання та навички є основним пріоритетом для бізнесу в плані підготовки до наступних можливих криз. Відповідаючи на питання «Що б ви хотіли змінити у бізнесі, щоб краще підготуватися до наступної кризи?» майже 57% опитаних на перше місце поставили варіант «Навчитися швидко знаходити нові бізнес-моделі та виводити нові продукти/послуги», а далі за важливістю є бажання «отримати більше знань та краще підготувати персонал» (таку опцію як пріоритетну відзначило майже 52% респондентів) та плани покращити фінансову дисципліну й забезпечити резерв (пріоритет для 50%).
Ярина Бойчук, СЕО Львівської бізнес-школи УКУ
Бізнес поки що більш оптимістично налаштований до цієї кризи, і розцінює її як короткотермінову, пов’язану з неочікуваним форс-мажором. Іншим трендами є: прагнення використати кризу як нагоду, соціальна залученість та суттєва роль цінностей компанії. Ми бачимо запит на постійне навчання, покращення навичок. Одна з основних відмінностей поведінки бізнесу під час цієї кризи від того, як це відбувалося в минулому – глобальне мислення. Сучасні лідери українського бізнесу (навіть малого і середнього) намагаються розглядати себе в ширшому, глобальному контексті, впроваджувати інновації та активно реагувати на зовнішні чинники. Тішить той факт, що від попередньої кризи бізнес дуже виріс у своїй усвідомленості та проактивній готовності до змін. А це дає надію, що ми можемо не лише пережити цю кризу, а й використати її для економічного зростання країни загалом.
Роксоляна Вороновська, CEO LvBS Consulting
Результати дослідження свідчать про те, що український бізнес намагається бути гнучким і впроваджувати нові, адаптивні бізнес-моделі для того, щоб вирішувати актуальні проблеми клієнта. Дуже промовистим є той факт, що однією з небагатьох витрат пріоритетних для компаній сьогодні є інвестиції у нові моделі, продукти/послуги – ці кошти не зменшуються, а часто навпаки – зростають. Це ощадність, яка має бути притаманна всім компаніям: різати кошт, де це можливо, але не заради того, щоб просто заощадити. А виключно для того, щоб інвестувати кожну додаткову гривню у вирішення проблем свого клієнта.
Іван Петренко, директор Центру підприємництва УКУ
Загалом, ставлення до кризи схоже на «легко відбулись». Криза не обвалила якісь важливі індустрії чи напрямки в Україні і більшість підприємців дивляться на вихід з кризи доволі оптимістично. Разом із тим, схоже, що український малий та середній бізнес стає все більш глобально орієнтованим і багато компаній розглядають цю кризу як можливість перегрупуватись, переглянути свої витрати і готуватись до повернення на ринок, що зростає. Методології з стартап-індустрії lean та agile стають більш звичними для класичного бізнесу і відкривають нові можливості для розвитку.
Довідка: Центр Етики і Технології LvBS є ініціативою Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS) для дослідження впливу технологій на суспільство та людину, популяризації етичних аспектів технологічного розвитку. Ціллю проекту є започаткувати платформу для комунікації між технологічним бізнесом, суспільством, науковими та дослідницькими інституціями.
