Тема соціального підприємництва розвивається в Україні стрімко, але суть поняття «соціальний бізнес» ще досі залишається переважно незрозумілою для суспільства. Основним є міф про те, що соціальне підприємництво – це виключно неприбуткова діяльність. Про міфи соціального підприємництва, а також про те, як розвивається такий бізнес у кризу і, які переваги з’явились під час карантину, – читайте в інтерв’ю Артема Корнецького, доктора філософії, співзасновника та керівника освітньої організації School of ME, викладача LvBS.
Які переваги в соціального бізнесу в кризу?
Внутрішньою перевагою соціального підприємництва Артем Корнецький назвав те, що прагнення вирішувати соціальні проблеми дуже об’єднує людей, а тому команди в соціальному бізнесі тісніше співпрацюють. «Команду драйвить зробити щось корисне для суспільства і це дозволяє їм триматись довше, ніж командам у звичайному бізнесі. Такі команди мають більше шансів пережити кризу, бо є додаткова мотивація у вигляді соціального компоненту. Можливо, з меншими грошима і в гірших умовах, але є стимул продовжувати створювати цінність для суспільства», – зазначив Артем Корнецький.
Топ–3 порад для соціальних підприємців
- Звертати увагу на можливості. В Україні вже розпочалася хвиля грантів для соціального підприємництва у вигляді фінансової чи менторської підтримки.
- Створювати нові продукти. «Торік спільно з Центром підприємництва УКУ ми провели акселератор для соціальних підприємств. Команда WoodLike розробила новий продукт – столи-підставки для ноутбуків, щоб можна було комфортно працювати, наприклад, на дивані. Цей продукт, зважаючи на ситуацію, користується попитом», – розповів Артем.
- Діджиталізуватись. Соціальному бізнесу слід виходити онлайн. Навіть такі послуги, які не зовсім пристосовані, можна адаптувати. Наприклад, Бюро подорожей запустили віртуальні тури, на які підписуються, бо немає можливості відвідати цікаві місця вживу.
Які виклики чекають у майбутньому?
Найбільший виклик – це нерозуміння, що буде з попитом після того, як ми відновимо нормальний ритм життя. Зараз складно сказати, чи повернуться об’єми продажу, бо люди змінили підходи, як і що вони купують. «Клієнт дуже змінився і, думаю, що в майбутньому він більше використовуватиме послуги онлайн. Це дуже великий виклик для тих, хто вичікує і сподівається, що все буде як раніше. Тому повторююсь: потрібно йти в онлайн. Не тільки продавати, але і створювати цінність онлайн».
Поширені міфи про соціальне підприємництво
Перший міф полягає у вірі, що соціальне підприємництво – це виключно неприбуткова діяльність. Хоча насправді соціальний бізнес повинен мати і бізнес-модель, і прибуток. Про останню характеристику часто забувають, що парадоксально, адже «соціальний бізнес» – це все-таки історія про підприємництво. Людина створює соціальне підприємство, маючи бізнес-модель і товар чи послугу, за яку отримує певний дохід.
Наступний міф – про стереотипність мислення щодо товарів і послуг, які продає соціальний бізнес. У нашому суспільстві актуальне таке явище, як «соціальний хліб». Це означає, що товар буде неякісний, дешевий і спрямований на вразливу групу населення. Звичайно, цей стереотип заважає. Тобто, часто вважається, що будь–який товар, який продає соціальний бізнес, апріорі є дешевим і неякісним, а це не відповідає дійсності. Дивно так вважати, бо без якості жоден бізнес не буде конкурентним. Але через уявлення про «соціальний хліб», наприклад, мав проблеми «Горіховий дім». Вони називалися спочатку соціальним бізнесом і соціальною пекарнею, але згодом прибрали слово «соціальний».
Третій міф – соціальний бізнес неможливо робити в наших умовах. «Я часто чую, що соціальна бізнес–діяльність – це «щось крейзі». Мовляв, неможливо поєднувати бізнес і щось соціально корисне для суспільства. Ти або робиш щось соціально корисне, займаєшся благодійністю, чи в тебе ГО, або ти вже йдеш у бізнес, і ведеш його виключно, аби щось заробити. Я досліджую цю тему і можу стверджувати, що це – дуже великий міф. Можна одночасно бути корисним суспільству і заробляти на цьому гроші. Будь-який кейс з соціального бізнесу тут є прикладом. Мені дуже подобається «Хеврон» – IT-компанія й IT-академія для сиріт, що мають будинок для сиріт і також мають IT-компанію, що разом працює, як система. Прибуток спрямовується на підтримку їхнього дитячого будинку з освітньою програмою для дітей. Два роки учні навчаються програмуванню, а після завершення навчання отримують роботу в цій компанії», – розповів Артем Корнецький.
Про соціальне підприємництво Артем Корнецький розповідає під час вибіркового курсу для учасників магістерських програм LvBS.
