У Львівській бізнес-школі УКУ у рамках програми MA in HR&OD (управління персоналом та організаційного розвитку) відбувся курс з соціального підприємництва. Ділюсь своїми нотатками з курсу.
Що таке соціальне підприємництво?
Основоположним у філософії соціального підприємництва є правило 3P: Planet, People, Profit.
- Planet – своєю діяльністю ми покращуємо життя на планеті;
- People – діяльність відбувається з повагою до людей – як працівників так і клієнтів;
- Profit – підприємство отримує прибуток через свою діяльність.
Визначення соціального підприємництва варіюються залежно від частини світу, на курсі ми розглядали європейський варіант. Отже, підприємство є соціальним, якщо:
- Є рентабельним, використовує бізнес-підходи у своїй діяльності. Існування організації не залежить від грантових, фондових чи доброчинних надходжень.
- Має чітко визначені соціальні цілі. Підприємство створили, щоб досягати цих соціальних цілей, вони прописані у статуті організації.
- Прибуток реінвестується у розширення діяльності абоі спрямовується на соціальні цілі. Важливим моментом у діяльності організації є розуміння коли саме починати спрямовувати частину прибутку на соціальні цілі. На початку існування підприємства важливо збудувати організацію, яка буде спроможною заробляти гроші, тому важливо розвивати діяльність шляхом реінвестування прибутків. Проте, коли організація досить стабільна, тоді можна направляти частину прибутку на соціальні цілі, не ставлячи цим самим під загрозу існування організації.
- Демократичне управління, яке на практиці означає прозорість у співпраці з зацікавленими сторонами (як відомо, зацікавленими сторонами будь-якого підприємства є і споживачі, клієнти, користувачі, і працівники, і партнери та ін.)
Для себе я зрозуміла два основні критерії:
- У соціальному підприємстві бізнес-підхід та бізнес-діяльність завжди йдуть за соціальними цілями. Варто зрозуміти відповідь на питання – для чого створився бізнес?
- Що компанія робить з прибутком? Чи він розподіляється між власникамиакціонерами? Чи його частина реінвестується у діяльність, а інша- у вирішення соціальної проблеми?
Що не є соціальним підприємством
– Корпоративна соціальні відповідальність (CSR) компаній. CSR – це добровільна справа, це спосіб компанії показати свою відповідальність за свої дії та долучитись до вирішення соціальних проблем. Проте, активна соціально-відповідальна діяльність компанії не робить її соцпідприємством, адже компанія не задумувалась для вирішення конкретної соціальної потреби.
– Бізнес у соціальній сфері
– Благодійність
– Виробництво соціально-важливих продуктів комерційними організаціями
– Соціальні агенції, які пропонують платні послуги
Українські приклади підприємств та чому вони соціальні
PanChocolatier (м.Миколаїв) – «Покупая наши изделия, Вы помогаете собрать средства для детей-сирот и для детей больных ДЦП и Аутизмом в Николаеве и Николаевской области. Средства от продажи каждой третьей конфеты мы отдаем детям»
Соціальна пекарня «Горіховий дім» (м.Львів) «Прибуток, отриманий внаслідок продажу наших виробів (печива та булочок), скеровується на фінансування потреб жіночого Центру та іншу діяльність громадської організації Народна допомога, пов’язані із наданням соціальних послуг потребуючим особам». Про жінок Центру можна почитати тут.
Фото: Богдан Ємець
Благодійний магазин Laska (м.Київ) «Идея благотворительного магазина проста и широко распространена во всем развитом мире — одни люди безвозмездно приносят что-то в магазин, другие это что-то покупают. Вырученные деньги, за вычетом расходов на содержание магазина, идут на благотворительность и социальное благоустройство города»
Urban Space 100 (м. Івано-Франківськ) «Ідея проекту – створити громадський ресторан в Івано-Франківську, що стане успішним прикладом об’єднання громади навколо спільної ідеї. Унікальність проекту в тому, що прибуток ресторану направляється виключно на реалізацію громадських проектів міста. Засновниками є 100 соціально активних людей, яких об’єднує ідея якісного розвитку міського простору.»
Фото: Inspired.com.ua
Pizza Veterano (м.Київ). Піцерія працевлаштовує чоловіків, що повернулись з АТО, а також допомагає пораненим, або тим, хто ще на фронті, за допомогою «підвішених» піц. «Люди замовляють якусь піцу, оплачують її, потім страву готують і передають бійцям – у військові шпиталі Києва та Ірпеня або у волонтерський пункт на столичному залізничному вокзалі».
Про них писала газета «День» та «The New York Times»
Фото: газета “День”
Майстерня добрих справ «Емаус-Оселя» (м.Львів) «Зараз у Винниках функціонує Спільнота, де разом живуть і працюють 25 осіб. Основна праця полягає у зборі речей від мешканців міста. В «Оселі» їх ремонтують, відновлюють та реалізують у благодійній крамничці. Тут можуть за невелику пожертву придбати одяг, меблі, посуд люди, для яких звичайні магазини є занадто дорогими та ті, які хочуть підтримати діяльність Спільноти. «Оселя» має на меті надавати допомогу у віднайденні сенсу життя людям, що з різних причин опинилися на маргінесі суспільства (убогим, бездомним, неповносправним, залежним тощо) та пропагувати в Україні ідею солідарності та взаємодопомоги»
Мене окрилюють люди, які знаходять (чи створюють) діяльність, що має більш глибокий сенс. Мені подобається вчитись від людей, які знаходять себе у служінні.
Дякую Василь Назарук за цікавий курс та Юрій Лопатинський, що мали можливість працювати над “Горіховим домом” як кейсом.
Більше дізнатись про соцпідприємництво – спільнота Дія в Україні, Stanford Social Innovation Review, курс від Warton по соціальному підприємництву на Coursera.
Автор: Дзвінка Завалій
