Стійка, як бабуся: уривок із книжки «Жіноча компанія»

Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS) стала інформаційним партнером книжки-новинки для підприємиць від видавництва ArtHuss «Жіноча компанія. Поради й натхнення від 100 мисткинь і підприємниць». Цією книгою ArtHuss продовжує серію «Менеджмент і креативність». 

Авторка книги Ґрейс Бонні, також підприємниця –12 років, як власниця успішного блогу про дизайн інтер’єру Design*Sponge – написала книгу «Жіноча компанія», щоби спонукати інших не боятися відкривати власну справу. «Це книга і про конкретних жінок, і про силу жінки загалом. І хоча ця тема зараз дуже актуальна – XXI століття навіть називають століттям жінок, – проте часто рольовими моделями для більшості виступають «традиційно» успішні жінки з великими гонорарами та високими статусами: учасниці бізнесу, політики, селебріті, спортсменки, письменниці», – пише в передмові до книжки Ганна Луковкіна, авторка та засновниця проєкту «Всі.Свої» – найбільшої платформи українських брендів. 

Після перекладу книги «Жіноча компанія», видавництво ArtHuss розглядає можливість створення подібного проєкту про українських підприємниць та мисткинь. Цю ідею підтримують і партнери, адже «Всі. Свої» працюють із жінками, які створюють авторський продукт, а Львівська бізнес школа УКУ сприяє професійному зростанню за допомогою освіти. Тож невдовзі можна сформувати список із українських діячок, які надихають і засвідчують собою вдалий приклад для наслідування.

Уривок

«Найважливіший засвоєний урок — маєш бути готовою до довжелезного шляху, до злетів і падінь, але не давай їм визначати твоє власне “Я”».

Карен Янґ

Продакт-дизайнерка, підприємниця, Бруклін, штат Нью-Йорк

Ким ви мріяли стати в дитинстві?

Я захоплювалася аргументуванням і дослідженнями, тому хотіла стати або юристкою, або антропологинею.

Яку найкращу ділову пораду ви отримали на початку бізнес-шляху?

Найкращу пораду я отримала задовго до того, як дізналася, що таке підприємництво взагалі. Мені було сім років, моя бабуся зупинила на мені дуже серйозний погляд і сказала ніжно й спокійно «Ти маєш навчитися стійкості». Вона попросила мене повторити це слово, спочатку цілком, потім по літерах, і запам’ятати визначення. Бабуся тихо й м’яко пояснила, що інколи в житті людина має продовжувати йти, незважаючи на великі труднощі та несприятливі обставини. Не пам’ятаю точно, у якому саме контексті все це говорилося, але запам’ятала я це слово назавжди. Воно було єдиним екіпіруванням, із яким я зайшла на територію підприємництва — усе решта набувалося згодом як вміння і навички, проте над стійкістю я працювала ще до того, як зрозуміла, що саме це слово означає.

Чиї слова надихають і мотивують вас бути собою та робити улюблену справу?

«Те, що шукаєш ти, уже шукає тебе» — Румі.

Чим ви пожертвували на початку чи жертвуєте під час торування бізнес-шляху?

Найбільшою жертвою стали подорожі. Завжди любила подорожувати, проте зростання бізнесу відбирає в мене практично весь час. Кожен етап росту вимагає щоразу нових рівнів енергії та знань — і нових обсягів приділеного часу.

Що для вас означає успіх?

Бізнес змінив моє уявлення про успіх. Замолоду успіх для мене уособлювали матеріальні речі, що їх, як я собі думала, можна буде купувати за власні кревно зароблені гроші. Із віком прийшла мудрість, і мене наразі цікавить час і ті люди, із якими я його проводжу. Тож тепер успіх для мене — це неквапні тривалі вечері з друзями, сміх, час із родиною, стільки подорожей, скільки я зможу втиснути у свій графік. Мій девіз: Враження важливіші за речі.

Який найважливіший урок ви засвоїли у веденні бізнесу?

Мій давній друг принаймні раз на рік повторює таку фразу: миттєвий успіх готують десять років. Думаю, підприємництво надто романтизується й глянцюється. Лише кілька журналів згадують про стійкість, необхідну для того, аби розвивати бізнес, і справжні надскладні завдання й проблеми, із якими стикаєшся після періоду ейфорії «Я це зроблю!». Найважливіший засвоєний урок — маєш бути готовою до довжелезного шляху, злетів і падінь, але не давай їм визначати твоє власне «я».

Чи доводилося вам коли-небудь навчатися на помилках, щоб досягти успіху?

Упродовж багатьох років я тяжко-важко шукала відповіді на запитання про масштабування бізнесу. Спілкувалася з іншими підприємцями, прочитала силу-силенну книг і блогів, проте все одно не розуміла, що робити з власним бізнесом. Усі говорили про зростання бізнесу, проте ніхто не описував детальніше проміжні етапи. Мені здавалося, що я стою перед гладенькою скляною горою — жодних видимих опор для сходження, але є відчуття, що інші ж на неї якось здерлися! Якими інструментами вони користувалися? Які стратегії застосовували? Із якими труднощами стикалися? Я не знайшла певних відповідей — і вирішила масштабувати компанію на свій страх і ризик. Розширила дистрибуцію, створила численні команди з продажу й сама керувала ними, потроїла лінійку продуктів. Я, одна-однісінька підприємниця, узяла на себе стільки, скільки зазвичай бере в роботу невелика команда… і не втримала тягар. Виявилося, що на проміжних етапах потрібен час, терпіння, рівномірний темп, вміння, фінансування, а ще трохи талану. На цих етапах також проявляються гнучкість, здатність дослухатися до думок клієнтів  — і змінюватися. Важливо не забути про залучення допомоги, коли її потребуєш для створення успішного бізнесу. Набутий досвід став основою для багатьох успішних кроків, а також для усвідомлення того, як можна здолати ту страшну, величезну скляну гору. У результаті я переорієнтувала бізнес, зосередилася на вдосконалюванні продукту, створенні повноцінної картини діяльності й розвитку бізнесу в тому темпі, що дозволяє вносити зміни тоді, коли мені це потрібно. Я навчилася будувати бізнес так, як потрібно саме мені, — а не так, як будують усі інші.

Що допомагає триматися на плаву в миті невпевненості в собі чи за несприятливих обставин?

Привчаюся за потреби давати собі передих — п’ять хвилин медитації вранці чи півгодини сміху під час перегляду комедійного телешоу. Бути підприємницею — добровільний вибір і багатостороння напружена діяльність, але я завжди кажу собі, що, хоча мої риси допомагають мені процвітати у підприємництві, моє єство не визначається лише ним.

Якими рисами характеру ви найбільше пишаєтеся?

Своєю винятковою стійкістю.

Без якого інструмента, предмета чи традиції ви б не змогли повноцінно прожити робочий день?

Без чистого аркуша паперу й чорної ручки. Не можу працювати нормально, допоки не побачу перед собою робочий перелік, викреслювати справи з якого — справжнє задоволення.

Що найперше ви робите кожного ранку, аби гарно розпочати день?

Із минулого року почала робити подячний перелік. Кожного дня згадую три речі, які завершила або пережила вчора і за які я вдячна. Суть у тому, щоби міркувати про кожну з трьох у повну силу, не перетворюючи думки на механічне перелічування; для кожної з цих трьох речей я маю визначити, чому я вдячна за неї. Для мене це гарний початок дня й нагадування, що в миті, коли почуваєшся так, ніби ледве курявe пилу здіймаєш, ти насправді зрушуєш гори.

Чого світ потребує більшою мірою? Чого меншою мірою?

Думаю, світ потребує достеменніших, чесніших, відкритіших взаємозв’язків. Як особистість вважаю, що це сприятиме створенню повніших взаємин, а як ділова жінка впевнена, що це умова щирої співпраці між мною та моїми клієнтами. Менше лиску, більше достеменності.