Львівська бізнес-школа продовжує серію публікацій, в яких випускники програм LvBS діляться здобутим досвідом та управлінськими висновками після навчання. Що означає бути успішним, навіщо вчитися, якщо бізнес працює добре, як отримані знання ефективно застосовувати в щоденній практиці? Про розширення світоглядних горизонтів, глибину ментальних змін, непорушні життєві принципи – у рефлексіях наших випускників. Втілюємо разом місію LvBS: ріст компанії через розвиток особистостей.
Андрій Вишневський, екс-директор департаменту IT ПАТ «Концерн Галнафтогаз»Випускник Key Executive MBA LvBS’2014
Вік − 35 років
Бізнес-проект: «Створення та модифікація бізнес-процесів в мережі АЗС “ОККО” з метою забезпечення повернення скляної тари через мережу АЗС».
Мета проекту: додатковий унікальний сервіс для споживачів з подальшим використанням частини виручених коштів на благочинні проекти.
Про цілі навчання на програмі KEMBA
На початку конкретних «намацальних» цілей не було. Головний мотив, чому я пішов навчатись у бізнес-школу, − прагнення зрозуміти бізнес зсередини. Я працюю в ІТ – це технологічна галузь, але вона також передбачає обслуговування, сервіс. У мене було багато різних знань, які отримав, займаючись самоосвітою, з прочитаних книжок, корпоративних тренінгів. Проте ці знання не були структурованими, створювали певний mess (з анг. безлад – авт.). І те, що справді дала бізнес-освіта – це структурування всіх набутих знань. Звісно, авторитет LvBS і людей, які в ній працюють, зіграли свою роль при виборі бізнес-школи.
Про найважливіші складові навчання
Найважливіше в процесі навчання – це середовище, в якому перебуваєш. Важливим є те, що по-перше, ти вириваєшся з корпоративного середовища, по-друге, − з професійного. В бізнес-школі потрапляєш в оточення людей, які точно не працюють у твоїй компанії та фактично не працюють в твоїй галузі. І тоді ти все починаєш бачити по-іншому. Це helicopter view (дослівно з анг. вид з гелікоптера – авт.), коли бачиш вже масштабно, а не вузькопрофільно. Бо ж, якщо перебуваєш лише в якомусь корпоративному середовищі, то твої думки, погляди збігаються з поглядами більшості колег. Коли ти вириваєшся з цього «акваріуму», то спочатку інші думки для тебе бувають просто дикими. З часом сам змінюєшся і змінюєш чиюсь думку, впливаєш на своє оточення, воно впливає на тебе. Це рівноцінний процес, тому середовище – це найважливіше.
Також вагомою складовою навчання була поїздка в Азію (Китай та Гонконг – авт.). Якщо порівнювати мої поїздки за кордон, то азійський регіон та США були найбільш переломні, бо навіть Західна Європа не дає такого повного враження про світ, як ці країни. Це своєрідні полюси, коли розумієш, що ми не такі, як американці, і не такі, як азіати. Ми десь – посередині. На Азію, Америку важко рівнятися, бо в нас дещо інша систем координат. Рівнятись можна хіба на певну картинку, але не на суть. Культурно, етнічно ми інші навіть із Європою. Проте, як писав Тарас Шевченко: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Азійський тур – це був політ на іншу планету і, водночас, дуже цінний досвід.
Про власний проект
Коли йшов навчатися на MBA, проекту насправді не мав, тричі змінював ідею. А потім був ніби проблиск. Я бачив подібні речі на АЗС в Європі, тоді як в Україні аналогів не було. На разі впровадження проекту ще не відбувається (через приватні обставини та економічно-політичну ситуацію в країні), але гадаю, в найближчому майбутньому він буде втілений компанією. Зокрема багато речей вже пропагуються і впроваджуються в компанії (наприклад, соціальна відповідальність, благодійність, екоспрямованість). Для мене захист проекту був одним з main point (з анг. − головний пункт). І після KEMBA я вирішив більш кардинально змінити свою професійну кар’єру, тому тепер (серпень 2014 – авт.) я в пошуку нових можливостей. Можна сказати, що написання проекту стало ще одним з мотиваційних факторів, чому я зараз, як і багато випускників MBA, готовий змінити роботу.
Про взаємозв’язок цінностей компанії та мотивацію працівників
Такий взаємозв’язок працює і його варто просувати. Цінності компанії – це важливо, тому що саме вони є свого роду системою координат. І, якщо існує така система координат (навіть доволі аморфна, але спільна у всіх), то вектор руху всієї компанії є більш визначений. Цінності – це свого роду ірраціональний кістяк, від якого рухаються всі процеси в компанії. Очевидно, що мотивація працівників напряму пов’язана з цінностями компанії. Бо ж в принципі, що таке компанія? Товариство, яке зібралося зі спільними інтересами для досягнення певної мети, де є свої визначені цінності та конкретна мотивація.
Про життєві орієнтири
Цілеспрямованість, гнучкість, засадничі основи лідерства − такими є мої орієнтири. Будь-яке рішення, яке не піддається логічному обґрунтуванню, мені надзвичайно важко прийняти. Я вважаю, що у прийнятті рішень 95% має відігравати логіка. Цінності, які ти пропагуєш, мають іти зсередини, а не бути грою на публіку. Потрібно прагнути до того, щоб особисті внутрішні цінності та переконання максимально співпадали із задекларованими, адже абсолюту в житті не існує.
До чого треба бути готовим, йдучи навчатись у Львівську бізнес-школу?
Рішення здобути бізнес-освіту має бути особистим переконанням, не нав’язаним зі сторони, не скопійованим. Це не та освіта, куди йдеш, бо треба. Якщо це робиться просто для відмітки, очевидно, треба або іншу освіту, або точно іншу бізнес-школу.
Треба бути готовим, щоб взагалі відкинути стереотипи про навчання. Я чув від моїх колег, що деякі курси були дуже важкі, проте я не можу сказати, що мені було надзвичайно важко навчатися. Але учасникам програми точно доведеться робити щось самим руками і головою. Однозначно − вчитися доведеться, тут від оцінки не «відмажешся» (сміється). LvBS дає якісну бізнес-освіту.
До чого ще треба бути готовим, то це до змін. Я в цьому році захистився і перестав палити, чого не зміг зробити протягом двадцяти років. Це такі дві пам’ятні дати в 2014-му (сміється). Якщо серйозно, то змін відбулось справді багато. Я став більш відкритим, не боюсь задавати питання, відповідати на виклики. Дуже вдало на випускних урочистостях сказав владика Борис Ґудзяк про необхідність бути борзими підприємцями. Мені подобається ця думка і я гадаю, що KEMBA LvBS вчить цієї борзості. Адже, середовище бізнес-школи – це товариство, яке не просто формально підібране, тут реально цікаво. Я і по закінченні навчання продовжую приходити на різні події та заходи LvBS. Ностальгія приходить дуже швидко. Дух, який тут відчувається, важко описати, це речі, які ти не зрозумієш, поки сам не відчуєш.
Підготувала Роксолана Кравчук
