Володимир Турчиновський викладає у Львівської бізнес школі, а також є директором Міжнародного інституту етики та проблем сучасності УКУ. Platfor.ma поговорила з ним про те, як у сучасному світі поєднуються мораль і бізнес, чи можуть бути підприємці чесними, та які моральні виклики сучасного бізнесмена.
– Які виклики, пов’язані з людським сумлінням, зустрічає сьогодні підприємець в Україні?
Звісно, є ряд інших викликів, які розбурхують сумління бізнесменів. Наприклад, відносини роботодавця і працівників: наскільки оплата праці є відповідною до кваліфікації працівників, ринку, потреб сімей? Чи дивлюся я на моїх працівників лише як на інструменти та ресурс? Можна поставити собі запитання і складнішого порядку, яке стосується того, наскільки праця та корпоративна атмосфера у компанії сприяє особистому зростанню та реалізації моїх співробітників? Звісно, що можливість заробити певні кошти, щоб профінансувати себе і своїх близьких, є необхідністю для працівника, але на цьому місія роботодавця не закінчується: праця в компанії повинна мати творчий характер і бути життєстверджуючою. Чи я, як бізнесмен, дбаю про це?
До сумління підприємця апелюють питання і такого характеру: чи якісний продукт, заплачені податки та робочі місця вичерпують мою відповідальність як бізнесмена? Бо ж погодьмося, що ці три успішно реалізовані речі вже є неабияким досягненням. Чи повинен я відкривати і реалізовувати нові виміри моєї підприємницької відповідальності, скажімо, у стосунку до довкілля і екологічних викликів? Наскільки мене цікавить життя локальної спільноти, до якої міри я відчуваю і повинен відчувати себе відповідальним за розвиток і підтримку громадського, культурного, освітнього рівня у моїй країні?
– Який взаємозв’язок між мораллю і підприємництвом?
– Я думаю, що ці речі дуже тісно і фундаментально пов’язані. І якщо цей зв’язок іноді не відчутний або рветься, – це виклик і проблема не лише в Україні, а й у світі. Якщо поглянути з християнської точки зору, то від самих початків Бог подарував людині світ і, фактично, найбільш автентичною та належною відповіддю на цей дар є праця людини, завдяки якій вона реалізовує свій творчий, інтелектуальний та інноваційний потенціал, збагачуючи світ і людську спільноту своїм служінням іншому. Якщо розуміти бізнес у широкому значенні слова, то його суспільна роль і цінність полягає у творенні та поширенні «структур продуктивності та обміну», які уможливлюють доступ десятків мільйонів людей до праці, а отже, і можливість реалізувати себе і своє покликання. Це надзвичайно важливе завдання бізнесу слід сприймати у дусі концепції спільного блага, яка інтегрує індивідуальні зусилля кожного у простір солідарної праці. Праця є одним із фундаментальних людських благ і не тільки тому, що вона є продуктивною «назовні» для інших, а й тому, що праця є чинником особистого розвитку та росту.
Ще один важливий момент зв’язку бізнесу і моралі у тому, що бізнес глибоко і виразно входить у простір людських стосунків. А це вже, так би мовити, «моральні матерії». Тому ми добре розуміємо, що чиєїсь злої волі може цілком вистачити для того, щоб працю, яка могла б стати благом для людини, перетворити на джерело страждань, страху та приниження для одних і, водночас, на фактор казкового збагачення та самозадоволення власного его для інших.
На жаль, прикладів праці, яка гнобить, уярмлює та деформує людське начало не бракує ані в Україні, ані у світі. Якщо говорити, наприклад, про добре знану нам корупцію, то вона якраз і є злом, яке поступово нищить, руйнує, шматує і розриває простір комунікації та співпраці. Тут розростається велика проблема: праця, яка мала б надихати, натомість стає чинником взаємної недовіри, байдужості та нечутливості до світу моральних цінностей.
– Чи можливо в Україні вести свій бізнес чесно?
– Завжди, навіть серед найважчих обставин, людина може залишаться вільною, незрадливою та вірною. Зрештою, ми ж не питаємо себе, чи можна бути водночас моральною особою і чесним лікарем, вчителем, танкістом, артистом, журналістом, студентом, космонавтом, письменником, сантехніком тощо.
Звичайно, що хтось може системно і послідовно лукавити з самим собою та культивувати сліпоту і байдужість до моральних орієнтирів та цінностей, працюючи, скажімо, в медицині, освіті, бізнесі чи державному управлінні. Але може бути духовна динаміка і радикально іншого характеру: хтось є моральною особою у тому розумінні, що помиляється, падає, але знову і знову прислухається до власної совісті, піднімається, встає і простує магістральною дорогою цінностей.
Стереотип, про який я говорю, ігнорує ще один важливий аспект, а саме – покликання бути бізнесменом. Якщо наше життя є даром, то відчути своє покликання означає також збагнути, для чого даний мені цей дар, як його прийняти і поділитися з іншими. Покликання стати бізнесменом може бути настільки ж глибоким, як і покликання стати вихователем чи вченим. Відповідаючи щиро на це покликання, людина відкривається і на моральний вимір, з усіма його сумнівами, випробовуваннями, зреченнями та наверненнями. Легко з цим не буває і не буде. А хто ж із нас хотів би, щоб його покликання було дрібним, копійчаним?
В Україні фактично підростає лише перше покоління бізнесменів. Перше, а не третє чи тринадцяте. Це перше покоління сантиметр за сантиметром витягує нас із в’язкого клею недавнього ще тоталітаризму, комунізму та патерналізму. Кожен, хто започатковує власну справу, рано чи пізно зустрічається з викликом відповідальності за її успіх і за всіх, хто інвестував в цей успіх (працівники, інвестори, клієнти та партнери). Чи у цьому процесі є місце для спокус, моральних невдач і нечесності? Так, звісно, але також не бракує простору для гартування морального характеру і духовної зрілості.
Часто виклики, з якими зустрічаються бізнесмени, є дуже непростими. Наприклад, ти маєш власну компанію, найманих працівників, які годують свої сім’ї. Водночас, тобі доводиться вирішувати, як захистити свій бізнес від зазіхань і тиску корумпованої держави.
І Помаранчева революція, і Революція гідності виразно засвідчили чуттєвість та сприйнятливість українських бізнесменів до моральних викликів і готовність діяти рішуче і відповідально. Важко прогнозувати, якими були б ці два майдани, якби бізнес тримався осторонь.
Нам потрібно знайти спосіб підтримати моральне лідерство у бізнесі і в післямайданний час, коли ми приймаємо виклик серйозних і тривалих реформ. Наш тактичний виграш у протистоянні з корумпованою системою влади під час Майдану повинен підготувати нас до тривалої та системної праці, яка б транслювала цінності та солідарність Майдану у новий суспільний договір та нову якість повсякденної праці і спілкування. Бізнес у цьому процесі зможе відігравати провідну роль. І робитиме це чесно та з ентузіазмом.
– Що ви побажаєте українським підприємцям для кращого ведення бізнесу?
– Творіть простір служіння та натхненної праці. І робіть це інноваційно і творчо, з любов’ю та повагою до інших людей. Запалюйте інших своєю ідеєю та місією, робіть їх співробітниками, співтворцями та партнерами свого бізнесу. Будьте відважними, плекайте в собі хист до морального лідерства. Щоб ваш бізнес мав перспективу, потрібно, як не парадоксально це звучить, вийти поза ваш бізнес і там знайти його сенс: не покинути його, не зневіритися, але стати зрілим духовно і морально, відкривши сенс та призначення вашого бізнесу у просторі поза ним самим.
Це й буде запорукою успіху, незалежно від того, чи на вашому підприємстві працює п’ять працівників, чи ви розбудовуєте велику компанію, де працевлаштовані півтори-дві тисячі людей. Формула служіння, творчості, інноваційності, пошани до іншого та відкритості до світу цінностей працює безвідмовно і, окрім гарантованої в поті чола щоденної праці, дарує ще й миті щастя.
Джерело: Platfor.ma