Подобається нам це чи ні, але зараз ми перебуваємо в просторі, де наше співвідношення припущень до знань дуже високе. Люди жахливо ставляться до припущень – або ми забуваємо їх зовсім, або перетворюємо їх на факти у своїй свідомості. Тепер, можливо, було б гарною ідеєю переоцінити припущення, які ми робили… і що ми будемо робити, якщо вони більше не відповідають нашій уяві. Моя сфера не геополітична. Російське вторгнення пройшло на тлі багатьох припущень, які ми робили. Зараз був би гарний час, щоб переглянути деякі з них. Ось мої 10 для роздумів просто зараз, – зазначила Ріта МакГрат у своєму Linkedin, – професор Columbia Business School, авторка бестселерів, лектор.
- BRICS буде цікавим джерелом глобального зростання
Ще в 2001 році головний економіст Goldman Sachs, Джим О’Ніл, передбачив, що чотири країни – Бразилія, Росія, Індія та Китай – забезпечать багату винагороду тим, хто достатньо авантюрний, щоб інвестувати в них. І знаєте що? Він був правий – принаймні на деякий час. Припущення про те, що ці чотири країни будуть все більш багатими та західними, здавалося, справді добре працювало протягом наступного десятиліття. У 2010 році до їх числа було додано Південну Африку, щоб абревіатура перетворилася з BRIC на BRICS. Хоча кінець домінування BRICS деякий час був очевидним (Goldman Sachs закрив свій фонд BRICS у 2015 році), будь-яка застаріла віра в цю ідею зникла назавжди.
- Витрати на електроенергію залишаться досить стабільними
Ще в 2020 році експерти прогнозували досить стабільні, навіть дещо нижчі витрати на електроенергію. Зараз, за прогнозами, ціни на нафту зростуть і у динаміці потенційно різко. Тож чи можемо ми уявити собі підвищення цін у регіоні на 25%, 35% або навіть вище? Вищі ціни на газ дратують споживачів і часто мають політичні наслідки.
- Інфляція? Ось такі 1970-ті
Дивно, але цілі два покоління менеджерів ніколи не знали середовища високої інфляції. Мій колега та співавтор Рам Чаран зазначає, що порядок денний виконавчої влади в економіці, що охоплює інфляцію, різко змінюється. В умовах інфляції готівка є королем, і кожна помилка збільшується. Рам буде презентувати свою дисертацію на віртуальному заході вже 24 березня. Це того варте, якщо ви ніколи не мали досвіду життя в часи інфляції.
- Кібератаки впливають на інших людей
Це вже було неприємним припущенням до 24 лютого (ред, – початок російського вторгнення до України). Але ми можемо з упевненістю передбачити, що здатність створювати хаос, який вже добре розвинений в Росії, буде посилюватися.
- «На мене не впливає дезінформація російського походження»
На жаль, втручання у такі події, як Brexit та російське втручання у вибори в усьому світі, не отримало належної уваги та визнання. Як зауважує репортер Wired, Том Саузерн, «він контролював більшу частину повсякденної розповіді в багатьох країнах за допомогою дезінформації в Інтернеті. І багато хто не здогадувався. Хоча кілька великих подій, як-от вибори в США 2016 року та Brexit у Великобританії, допомогли виявити це втручання. Багато хто не усвідомлював або не бажав визнати, що путінська дезінформаційна машина впливає на них з широкого кола питань. Невеликі групи рішучих активістів намагалися переконати світ, що Кремль проник і маніпулював економікою, політикою та психологією більшої частини земної кулі. Ці попередження здебільшого зустрічали мовчанням або навіть глузуванням».
Хороші новини? Війна росії з Україною зробила людей усвідомленими про маніпуляції та ще більшим бажанням їх зупинити.
- Буде існувати інфраструктура, а зв’язок триватиме
Це один із великих мінусів цифрової революції – як тільки ви створили цифрові системи, які в багатьох відношеннях є чудовими, ви все більше залежите від них. Цифрові системи також призводять до складності. То який ваш план Б, якщо якась життєво важлива частина інфраструктури (водопостачання, енергетика, транспорт) буде порушена або захоплена? Як ви будете спілкуватися, коли стільниковий зв’язок не працює? Що ви будете робити, якщо електроенергія відключається на тривалий період?
- Високооптимізовані ланцюги поставок будуть діяти так, як планувалося
Мені дуже сподобалася книга Крістофера Мімса «Прибуття сьогодні», але вона також є жахливим нагадуванням про те, наскільки ми глибоко взаємозалежні. Крім того, будь-який маленький збій у складних комплексах взаємодій, які приносять товари до наших дверей, може призвести до безладу всю систему. Проблема була погана ще до війни (ред, – війни росії з Україною). Вона не стане набагато кращою через порушення повітряного простору та зв’язку.
- Політика є політикою, а комерція є комерцією
Лідери бізнесу завжди намагалися діяти обережно, коли виникають культурні та політичні проблеми. Більшість дотримуються позиції, що конфлікти з таких питань, як права людини, рівність, верховенство права та інші потенційні політичні проблеми, належать більше до громадськості, ніж до сфери бізнесу. Після того, що часто було роками інвестицій (див. BRICS вище у пункті 1), керівники бізнесу тепер не шкодують слів, щоб висловити своє занепокоєння діями росії, і вирішили вивести свої компанії з цієї країни.
- Країни, які торгують разом, не вступають у війну
Це припущення, яке було з нами протягом надзвичайно довгого часу. Воно використовувалося для виправдання створення комерційних зв’язків, часто навіть після конфліктів. Автор Стівен Пінкер пропонує дещо більш тонке пояснення, а також зазначає, що путін був явним винятком із цієї думки навіть у 2015 році. Ідея «капіталістичного миру» виникла, коли вчені зробили спостереження, що небагато демократично керованих країн вступають у війну з один одному. Серед причин — те, що велика частина цінностей, якими обмінюються ці країни, принаймні в наш час, складається з інтелектуальної власності, знань і даних. За чудовою фразою Еріка Гарцке, це «фактори, які доцільніше залучати, ніж перемагати».
- Ліберальна демократія є нормою
Для багатьох із нас життя у відносно ліберальному суспільстві, навіть з його недосконалостями, схоже на рибу у воді. «Яка вода?» ми могли б запитати. Ми забуваємо, що це не обов’язково даність. Стенфордський історик Френсіс Фукуяма зауважує, що «людям дуже подобається бути в ліберальних суспільствах після того, як вони пройшли через жахливий націоналістичний конфлікт (як у двох світових війнах 20-го століття), або їм довелося жити під авторитарною диктатурою (як люди в Східній Європі та колишній Радянський Союз зробили за часів комунізму). Цей цикл поколінь змінився, і ви маєте ціле покоління людей, які не цінують ліберальну демократію, тому що вони насправді не відчули альтернативи».
Ще більш похмурий прогноз пропонує історик Пітер Турчин, який припускає, що війна (та інші серйозні зриви) часто є каталізатором, який визначає умови, за яких суспільства можуть бути мирними та об’єднаними. Люди, які пережили жахливі конфлікти, та їхні діти мають яскраві спогади про те, якою жахливою була війна – ці спогади згаснуть до того часу, коли їхні діти виростають.
Щось позитивне?
Не багато, але я спробую. Бачити реальність того, що неспровокований напад на мирну країну дійсно може статися в наш час, може заохочувати «Захід» об’єднатися проти спільного ворога. Під час опору вторгненню ми є свідками щоденних актів мужності, героїзму та лідерства. Жінка із насінням соняшника вже стала культовою. Вона проклинала російських солдатів і просила покласти насіння соняшнику в кишені, щоб там щось виросло, коли вони помруть в Україні. Це те, з чого складається фольклор. Президент України Зеленський оволодів лідерством і символікою легенд.
Якщо після 6 січня вони трохи вагалися щодо того, щоб говорити про це, то багато бізнес-лідерів тепер, здається, усвідомлюють, що недемократичні занедбані держави та клептократії не будуть корисними для бізнесу, не кажучи вже про їхніх акціонерів.
Однак ідея, яку я вважаю захоплюючою, походить від економіста Карлоти Перес, яка розробила пояснення технічного прогресу. Для огляду дивіться тут і тут.
Коротко: вона описує капіталістичний технічний прогрес як хвилеподібний розвиток. З’являються нові технології, такі як залізниці або методи масового виробництва. Це ставки з великими шансами і заманюють тим, що вона називає «інвестиційним капіталом», щоб покласти гроші та інші ресурси. Домінує нерівність і з’являються шаленства. Нераціональні інвестиції (з точки зору ймовірності успіху) характеризують цей період.
Під час фази, яку вона називає «поворотною точкою», вона закінчується крахом або якоюсь іншою катастрофою, яка врешті-решт перенаправляє капітал у те, що вона називає «виробничим капіталом», коли встановлюється новий режим, використовуючи надмірні інвестиції в попередній режим. При продуманому керівництві з боку урядів (які відіграють досить героїчну роль у її оповіді) все це може створити потенціал для повністю перебудованої економіки та перспективи нового «золотого віку».
Цікаво, чи може криза на порозі створити умови для руху в цьому напрямку.
І так…Хоча ніхто не знає, як це все буде відбуватися, гарною вправою для себе або зі своєю командою лідерів може бути переглянути кожне з цих припущень і запитати себе, яким буде ваш «План Б», якщо ці припущення більше не є частиною нашої прийнятої як належне реальності.
Джерело: Ріта МакГрат
