Асоціація з Європейським Союзом принесе українському бізнесу зміни, пов’язані із масштабами конкуренції на українському та європейському ринку, а також гармонізацію українського законодавства відповідно до законодавства ЄС. Які ще зміни очікують на український бізнес при виході на європейський ринок і як утриматись “на плаву” в цій ситуації?
“З одного боку – це відкриття європейського ринку для українських товарів, тобто мова йде про скасування імпортних мит та деяких інших обмежень. Це відбуватиметься в асиметричний спосіб – Україна також буде знімати деякі обмеження, але ЄС це буде робити швидко. Таким чином, якщо для деяких товарів імпортне мито було принциповим бар’єром, то воно буде скасоване досить швидко і це розширює можливість для тих бізнесів, які вже присутні в ЄС і створює нові можливості для тих, хто хотів би вийти на цей ринок.
З іншого боку ясно, що скасування відповідних обмежень з українського боку призведе до однозначного посилення конкуренції на внутрішньому ринку. І якщо, скажімо, сьогодні українські виробники в режимі вільної торгівлі конкурують, наприклад, з товарами з Росії, Білорусі, Казахстану та інших країн СНД, то тепер в цей режим вільної торгівлі впишуться 28 країн Європейського союзу з усіма відповідними наслідками”, – розповів Ігор Бураковський.
Однак є й друга частина, в якій Україна зобов‘язалася значною мірою гармонізувати українське законодавство з європейським законодавством.
“Угода містить перелік приблизно з 350 різного роду законодавчих документів ЄС і якщо це буде імплементовано у відповідний спосіб, ми отримаємо зміну регуляторного клімату в плані полегшення, прозорості, меншої корумпованості в Україні, а з іншого боку – для того, щоб пристосуватись до нових умов і державі, і бізнесу треба понести певні витрати. Держава має створити систему різного роду лабораторій та інших технічних засобів, які будуть перевіряти якість і відповідність товарів європейським вимогам, а з іншого боку зрозуміло, що ті технології, які можна використовувати в Україні є абсолютно неприйнятними на європейському ринку. Наприклад, українські хімічні підприємства, які хочуть експортувати свої товари в ЄС мають зареєструвати свій товар за системою REACH – це система реєстрації речовин, що використовуються для виробництва товарів, які споживають в ЄС, і які мають мутагенний, канцерогенний і патогенний характер, тобто негативно впливають на здоров’я людини. Якщо ви не зареєстровані у цій базі даних, ви просто не зможете вийти на цей ринок. Це стосується не тільки хіміків, є певні обмеження по інших видах товарів”, – пояснив економіст.
Аби втримати свій бізнес “на плаву” в цих умовах, слід зрозуміти, що без якості і відповідної ціни завоювати нікого неможливо.
“Зміни виглядають дуже складно і незрозуміло, але будь-який бізнес, який хоче розвиватися, повинен вкладати кошти в якість своїх товарів. Сьогодні без якості і відповідної ціни завоювати нікого неможливо. Навряд чи ми будемо купувати м’ясо, яке продається на стихійних ринках, бо ми не знаємо як воно зберігалось і які це може мати наслідки. І якщо є людина, яка хоче продати це м’ясо, вона повинна забезпечити йому відповідну обгортку, пакування і все, що з цим пов’язано. Так і тут: для будь-якого бізнесу, якщо він хоче продавати свій товар – клієнт або споживач є основним його контрагентом – custоmer is a king. В цьому сенсі, якщо я хочу продавати, я буду виконувати всі вимоги свого контрагента, якщо я не хочу продавати – це моє власне рішення, але рано чи пізно мені доведеться з ринку піти”, – резюмує Ігор Бураковський.
Додамо, що 3 липня Львівська бізнес-школа УКУ у партнерстві з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій провела семінар «Всесвітня торгівельна система: сучасна діяльність СОТ та її вплив на бізнес».
Теми та доповідачі семінару:
– Переваги та виклики для бізнесу розповість Ігор Бураковський, керівник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій
– Механізми захисту бізнес-інтересів у системі СОТ − Вероніка Мовчан, керівник Центру економічних досліджень
– Прозорість та передбачуваність торговельної політики −Олена Бучка, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
– Вплив торговельної політики на діловий клімат: що змінилося після вступу України до СОТ (за результатами опитування ІЕД «Ділова думка») − Оксана Кузяків, керівник Центру досліджень сучасного суспільства
Джерело: Твоє місто