“Управління бізнес-кризами у воєнний час: інсайти з України”
Як лідери реагують на непередбачувані обставини й події та керують ними? Яка роль лідерства та перевага внутрішніх комунікацій у воєнному часі?
Відповіді на ці запитання можна віднайти у дослідженні, яке провели міжнародні експерти Вінні Йогансен, Адам Гордон спільно з декан-засновницею Бізнес-школи УКУ Софією Опацькою. Також долучились до опитування представники 20 українських компаній, які представляли різні сектори економіки (ІТ, виробництво, інвестиції, HORECA, сільське господарство, логістика), а також різні регіони України. Усіх респондентів об’єднувало те, що всі вони працювали в умовах високого рівня неоднозначності та невизначеності в умовах воєнного часу.
Якщо стисло, то майже кожен з опитаних сказав, що неможливо подумки підготуватися до війни. Один менеджер додав: «Деякі компанії зробили всі можливі приготування, але, звичайно, це все одно було певним шоком. Незалежно від того, наскільки ви впевнені, що це може статися, важко повірити, коли це насправді стається».
Тут зібрано головні інсайти за результатами проведеного дослідження:
- Планування ризиків і забезпечення безперервності бізнесу існувало лише у половини компаній, зазвичай у тих, що дотримуються міжнародних стандартів (переважно ІТ-компанії). Багато респондентів, які брали участь в опитуванні зазначали, що війну можна розглядати як екзистенційну кризу, до якої заздалегідь було важко підготуватися.
- Основним для бізнесу на час воєнного стану було: безпека працівників, евакуація, психологічна і матеріальна підтримка.
- Вирішальною для керівників компаній та їхніх команд стала швидкість прийняття рішень, адже обставини змінювались постійно.
- Комунікація: важливою була емоційна підтримка всередині команд, чесність та прозорість у наданні інформації, як зовнішньої, так і внутрішньої.
- Формування позитивного лідерства: чуйність та віра, що допомагало співробітниками триматись й працювати й надалі попри все нові виклики війни.
- Розвиток волонтерство всередині бізнесу, допомога армії, свідоме включення в державний сектор.
- Хронічність кризи: відсутність чіткої кінцевої точки, що створює тривалий стрес і необхідність «жити в кризі» на довшу перспективу — стратегія виживання та підтримки нормальної роботи.
- Масштабування бізнесу: орієнтація на міжнародні ринки, експорт, розвиток партнерств, відкриття за кордоном.
- Швидка модернізації, виробництва з доданою вартістю, сталого бізнесу.
Ознайомитись з повною версією дослідження Business crisis management in wartime: Insights from Ukraine можна за посиланням.
