«Колись у світі існуватиме тільки соціальне підприємництво. Вже зараз нам приємно думати про бізнес, який водночас і вирішує соціальну проблему, і дозволяє заробляти гроші. Соціальне підприємництво – це еволюція бізнесу в щось більше і про це треба поговорити».
Артем Корнецький
Соціальне підприємництво – уже не новий тренд. Воно працює та впевнено ламає стереотипи щодо соціального бізнесу в усьому світі. В Україні успішних кейсів соціального бізнесу щороку стає усе більше. Не меншає і викликів: відсутність зрозумілих правил та преференцій для соціального підприємництва, а, разом з тим, невпинне виникнення нових проблем, які треба вирішувати. Саме тому, аби обговорити реалії та виклики цієї галузі, у Львівській бізнес-школі УКУ зібралися українські та міжнародні експерти та підприємці у межах проекту Intro Talk.
Зустріч розпочалась з відеозвернення про світовий досвід соціального підприємництва, інструменти, виклики та переваги цього бізнесу – ексклюзивно від міжнародного експерта Ендрю Мейна Вілсона. Спеціально для учасників IntroTalk голова організації PRME (Принципи відповідальної управлінської освіти) та CEO AMBA (Association of MBAs) розповів про важливість соціального бізнесу та можливості його розвитку в Україні.
«Як соціальне підприємництво змінює бізнес?» – ключове запитання, яке обговорювали учасники події: Юрій Лопатинський, засновник соціальної пекарні «Горіховий дім», випускник KEMBA LvBS (Львів); Ольга Корабльова, програмний координатор ГО «Дивовижні» (Київ); Артем Корнецький, доцент Університету митної справи та фінансів, бізнес-консультант (Дніпро); Андрій Гринчук, адвокат, викладач курсу «Правові аспекти ведення бізнесу» в LvBS.
Еволюція
Артем Корнецький був стипендіатом Fulbright Faculty Development Program (DePaul University, Chicago) та займався дослідженням соціального підприємництва. На його думку, воно є втіленням закономірної та неминучої еволюції бізнесу. «Як навчали нас класики, про бізнес ми говоримо з точки зору прибутку. Соціальний бізнес руйнує цю парадигму. Соціальні підприємці не розмірковують категоріями прибутку. Прибуток важливий, та не основний для соціальних підприємців. Це – зсув парадигми, який можна зрозуміти і осягнути лише на практиці». Ключовою натомість є місія та проблема, яку має вирішити той чи інший соціальний бізнес.
Місія
Прибуток, отриманий з продажу солодощів, випечених у «Горіховому домі», скеровується на фінансування потреб жіночого центру та іншу діяльність благодійної організації «Фонд Горіховий Дім», який надає соціальні послуги жінкам, які опинилися у складних життєвих обставинах. Засновник проекту Юрій Лопатинський розповідає, що питання місії для його соціального бізнесу навіть не потребувало обговорення, адже було очевидним. «Від старту діяльності «Горіхового дому», коли це були тільки пекарня, ми були об’єднані тим, що допомагали іншим. Місія – те, на чому базуються всі інші потреби бізнесу. Це хороший інструмент, який може і має працювати. Вона застосовується у формуванні цінностей. Вона – стержень, на який наносяться усі інші речі: робота з персоналом, спілкування з клієнтами, формування продукту. Соціальне підприємництво – це певна модель, коли ефективні у бізнесі інструменти використовуються для вирішення соціальних проблем». Саме наявність місії та її виконання й дали «Горіховому дому» можливість розвиватися і продовжувати свій ріст упродовж років.
Бізнес-модель
Андрій Гринчук, адвокат та викладач LvBS наголосив, що, хоча з юридичної точки зору соціальне підприємництво відрізняється від класичного бізнесу своїм фокусом на творення суспільного блага, в Україні немає чіткої законодавчої різниці. У світі є багато прикладів спеціального законодавства щодо цього виду бізнесу, втім, переймаючи добрий іноземний досвід, треба розуміти український контекст та бути обережним, аби спеціальне регулювання не стало штучним важелем для сприяння бізнесам, які є соціальними тільки за назвою.
Ольга Корабльова, програмний координатор ГО «Дивовижні», розповідає, що її проект – це і громадська організація, і соціальне підприємство, що навчає соціальній відповідальності бізнесу. «На початку діяльності ми зрозуміли, що неправильно позиціонуємо свій продукт та формуємо ціну, довелося переосмислити усе і змінити бізнес-модель. Розвиваючи соціальний бізнес, необхідно пам’ятати про підприємницьку складову, адже це те, що дає вам стійкість, аби виконувати ваші цілі. Та й, зрозуміло, усі хочуть бути більш незалежними від своїх донорів. Тому важливий здоровий баланс місії та розуміння, яку проблему вирішуєте, куди скеруєте свій соціальний вплив та скільки це буде коштувати. З цього приводу чула гарну думку: що було б, якби Мати Тереза та Річард Бренсон працювали разом? Соціальне підприємництво!».
Довідка: Intro Talk відбулася у межах підготовки до щорічної візійної конференції Intro2017. Запрошуємо відвідати її 23 березня та разом з експертами обговорити тему «Людина майбутнього: об’єднати зусилля заради сталого розвитку». Організатор – Візійний центр LvBS.
