Що буде з українським проектом марсоходу, який переміг на конкурсі NASA.
Наприкінці травня українські винахідники перемогли у конкурсі NASA у номінації «Вибір аудиторії» з проектом літака – «стрибунця» для дослідження Марса. Апарат рухатиметься поверхнею Червоної планети стрибками, кожен з яких триватиме по кілька хвилин. Після приземлення «стрибунець» черпатиме сухий лід, який і буде його пальним. Цей конкурс іще називають «Космічним Євробаченням», оскільки найкращий проект обирають голосуванням.
Минулого тижня команда Mars Hopper відвідала Львів в рамках презентації оновленої програми для ІТ-управлінців Львівської бізнес-школи УКУ – Master of Science in Technology Management. Три винахідники команди – Олександр Буткалюк, Ілля Рубінський та В’ячеслав Осауленко – розповіли ZAXID.NET як народилася ідея космічного стрибунця, чим небезпечно влаштовувати пусковий майданчик на кухні і чому важливо читати Рея Бредбері і Станіслава Лема.
Усе почалося з того, що на початку квітня киянин Олександр Буткалюк разом із одинадцятирічною донькою Софією планували вихідні. Після кількох варіантів вони зупинилися на тренувальній зустрічі хакатону, де вирішують реальні завдання NASA. Це був перший етап щорічного всесвітнього 48-годинного хакатону «NASA SpaceApps Challenge».
«Сам хакатон в Україні проводили вперше. Ми дізналися про нього у п’ятницю ввечері, реєстрація вже закінчилася. Та ми з Софією вирішили ризикнути – і не прогадали. Нас внесли у список», – пригадує Олександр Буткалюк.
На тренувальну зустріч прийшли перший космонавт Леонід Каденюк, астронавт і дитячий письменник Клим Чюрюмов і учений-фізик Анатолій Відьмаченко. Софія була в захваті від розмов про космос і ставила найбільше запитань до гостей, а пізніше саме вона висловила кілька варіантів для майбутнього проекту, який ліг в основу Mars Hopper.
23 квітня в Києві пройшов сам хакатон, де українці працювали над завданням, яке запропонували фахівці космічних агентств. Саме тут Софія і Олександр Буткалюки виступали у складі повноцінної команди, де усі разом вперше презентували проект «стрибунця».
У команду розробників Mars Hopper увійшли семеро людей: інженер Павло Правдюков, дизайнер, підприємець та інженер-механік Олександр Буткалюк, генератор ідей Софія Буткалюк, хімік та автор 3D-моделі і комп’ютерної симуляції Микола Денисенко, студент КПІ та автор фізичних розрахунків В’ячеслав Осауленко, програміст Ілля Рубінський, інженер обладнання і студент Національного авіаційного університету Андрій Музиченко. До хакатону ніхто не займався конструюванням космічних об’єктів, але усі багато про це читали та цікавилися темою.
Усі учасники познайомилися в межах хакатону і додають, що вперше прізвища один одного почули на нагородженні у півфіналі. До того концентрувалися на роботі.
Після перемоги у Києві, свій проект команда подала на фінал конкурсу NASA, де конкурувала з понад тисячею інших розробок і, зрештою, перемогла.
Про ідею
Ідею Mars Hopper розробники пояснюють на прикладі двох тварин: коника-стрибунця та альбатроса.
«Альбастрос – це ідеальний птах для польотів, який може літати кілька діб і перелітає океан. Наша розробка більше схожа на коника-стрибунця. Він хоч і не так гарно і довго літає, але може високо і часто стрибати. На Марсі він час від часу спускатиметься на кригу і черпатиме паливо», – пояснює Олександр Буткалюк.
Прототип безпілотного автоматизованого літака живитиметься сухим льодом – замороженим вуглекислим газом, яким узимку щедро покриті полюси Марса.
Проект Mars Hopper
«До речі, насправді завдання NASA полягало у тому, щоб розробити пристрій для пересування людини на території Марса. Ми ж розробили пристрій, який може обійтися без людини. І, попри це, команда NASA написала нам, що їм дуже сподобалося наше трактування ідеї. Якби ми це зробили для українського конкурсу, то нам би написали «Хлопці, неформат, до побачення», – розповідає Буткалюк.
Про реакцію на перемогу
У команді пригадують, що у день, коли дізналися про перемогу, усі дуже зраділи, найбільше через те, що зможуть виспатися. За кілька днів до фіналу вони продовжували розробляти прототипи навіть уночі. Деталі купували на київських ринках та в «Епіцентрі».
«Вперше вдалося запустити ракетний двигун далеко за північ у нас в квартирі. Звук був такий, наче хтось стріляв з рушниці. Я був впевнений, що сусіди прийдуть з поліцією, але нас пронесло», – пригадує Буткалюк.
Лист про перемогу винахідники отримали за три дні до офіційного оголошення переможців. NASA привітали їх, але попросили офіційно це іще не афішувати.
Про майбутнє «стрибунця»
Усі учасники команди отримали запрошення до Космічного центру ім. Кеннеді в США та на запуск космічної ракети. Цікаво, що політ та проживання учасники повинні забезпечити самі. Тому зараз команда розробників у пошуках спонсорів, які б допомогли реалізувати цю подорож.
«NASA організовує вечір на транспорт на території до центру керування. Ми сподіваємося, що там іще буде фуршет», – жартує учасник команди, програміст Ілля Рубінський.
У NASA не обіцяють, що проект-переможець обов’язково буде втілений в життя, про це детальніше поговорять під час візиту у США. Водночас, Державне космічне агентство України не виключає, що разом з командою створять прототип Mars Hopper.
«У нас дуже амбітна мета – відновити космічний потенціал України. Голова Державного космічного агентства пообіцяв, що цього року спільно з командою ми розробимо прототип Mars Hopper. А потім ми говоритимемо про світову кооперацію, аби запустити цей проект. Спочатку відправимо цей Hopper, а пізніше і людину на Марс. Я впевнена, що це буде українець!» – коментує майбутнє марсохода речниця Держвного космічного агентства України Наталія Боротканич.
Про натхнення
Ілля Рубінський до роботи над проектом займався розробкою комп’ютерних ігор. Він пригадує, що його інтерес до космосу з’явився ще у дитинстві, коли читав Станіслав Лема, Жуля Верна та Рея Бредбері. Саме ці книги хлопець радить прочитати усім, хто проявляє інтерес до космосу.
«Думаю мене привели на хакатон ці книжки. А ще батьки у дитинстві подарували Оксфордську космічну енциклопедію, у ній кожна сторінка – це подорож у космос», – каже Ілля.
В’ячеслав Осауленко розповідає, що усім, хто цікавиться космосом, слід пограти гру Mass Effect, частково саме з неї почався його інтерес до Марса.
«Фанати Марсу із захватом дивилися фільм «Марсіанин», але я, до прикладу, звернув увагу, що марсіанські бурі, які там зображені, не дуже реалістичні. На Марсі густина атмосфери набагато нижча, ніж на землі, тому бурі не можуть наробити стільки шкоди. Що ж до іншого, то можна довіряти, це справді не дуже гостинна планета і виживати там дуже складно», – пояснює В’ячеслав.
Учасники команди зауважують, що поки що людині на Марсі робити немає що, але після нових досліджень, зокрема за допомогою Mars Hopper, відкриються і нові можливості.
Фото: сторінка Олександра Буткалюка у Facebook, Львівська бізнес-школа УКУ
