Понад 15 років досвіду, накопиченого в організаціях Блакитних фішок, дипломований член CIPD, дипломований HR-фахівець – перелічувати реґалії цієї людини можна довго. Але все, що вам потрібно знати про Анну Льюїс, викладачку LvBS та академічну лідерку програми MA in Human Resources and Organization Development, це те, що вона долучається до формування покоління українських HR-професіоналів за міжнародними стандартами. Минулого тижня стартував третій набір єдиної в Україні програми з управління персоналом та організаційного розвитку, тож Анна ділиться з вами своїми інсайтами щодо ситуації в галузі HR в Україні та необхідності професійної освіти.
Інколи ми кажемо, що HR-професії в Україні ще не існує, але насправді вона є. Просто все залежить він того, що ми називаємо цією професією. Існують певні рівні: вона починається з адміністративного рівня, і це зрозуміло. Але глобально деякі країни вже розуміють, що ця професія має бути як процесно, так і сервісно та особисто орієнтованою. Адже орієнтуватися лише на процесність професії – неправильно, це не працює і лише ускладнює роботу компанії. І культура, і суспільство змінюються, в професію приходить все більше молодих людей, які вже мають інші бачення, вимоги до роботи та результатів. Тож ми можемо спостерігати зростання та розвиток самої функції HR.
Після першого ж модулю навчання нової групи, я можу сказати, що всі учасники – це саме те нове покоління, що формує професію в Україні. Середній досвід роботи в HR у групі – 5 років, тож це люди, які вже мають певний досвід роботи в професії. Навчання на програмі – це структурування знань, необхідних для ефективної роботи, а також – надання інструментів, необхідних хорошому фахівцю. Адже HR – це наука, навіть попри те, що декілька років тому так не здавалося. Але це така ж наука, як і та, яка необхідна фінансистам компанії, маркетологам, відділу продажу. Це повноцінна та важлива частина бізнесу.
Тепер ми не можемо працювати лише на інтуїції. Можливо в маленьких компанія це працює, у великих – ні. Адже залученість приносить продуктивність, а продуктивність – гроші бізнесу. Тож я думаю, що це дуже добре визначення сьогодні: що працівники приносять цінність бізнесу, а HR-фахівці повинні організувати це. І властиво програма MA in Human Resources and Organization Development – це про те, як зробити так, щоб HR-фахівці були достатньо “озброєні” інформацією для того, щоб принести користь, і володіти компетенціями для того, щоб створити HR-професію майбутнього. Це не про адміністративні чи процесні функції, – це про бізнес. Хороший фахівець має могти порадити керівникові, як зробити бізнес більш успішним. І це не лише тренд для України, це тренд усього світу. В результаті навчання учасники повинні здобути як техніки та інструменти для успішної діяльності, так і світогляд, який допоможе вести ту функцію, яка додає цінності не лише людям, але й підвищує прибуток організації. На цей момент не всі сприймають цю професію всерйоз, але з часом це зміниться.
HR-професіонали стануть відповідальними і за органічне зростання компанії. З часом саме вони допомагатимуть українським бізнесам ставати глобальними, переступати кордони. І тут їм допоможе розуміння корпоративної культури компанії, де вони працюють.
Є дві риси, яких дуже бракує українським HR-фахівцям. Перша – знання і навики, які б відповідали міжнародним стандартам. Це саме те, про що йдеться впродовж усього навчання на програмі. А з іншого боку – це впевненість у власній професійності та здатність приймати виклики, розвиватися, перемагати самих себе як професіоналам, як лідерам, щоб почуватися у цій професії на своєму місці.
В Україні є багато добрих професіоналів, які все ще не впевнені в собі. Ми зустрічали таких фахівців, коли 2 роки тому набирали першу групу учасників програми. Але після навчання вони перетворилися у рольові моделі, вони розвивають людей у своїх компаніях і ведуть їх до успіху. Саме це і є завданням HRа.
Усіх наших випускників поєднує одна риса: відкритість до нових знань. Вже на початку навчання усі вони були на досить високих посадах в своїх компаніях, але вони зайшли в собі мужність прийти і вчитися чогось ще більшого. Вони були відкриті до того, щоб слухати інших людей, і визнавати, що можуть робити щось по-іншому, слухати інших людей, приймати складніші виклики. Вони не боялися спитати, що можна змінити в собі, як впливати на інших, і що ще можна зробити для бізнесу, у якому працюють.
Читати інші матеріали про HR:
