Блог інноваторів: Аналіз закону Оукена для України

Спілкуючись з людьми, які вчилися на економічних факультетах українських університетів, дізнаєшся, що під час вивчення закон Оукена (на заняттях з макроекономіки), викладачі говорять їм як мантру, що «при зміні рівня безробіття на 1%, ВВП змінюється на рівень від 2% до 3%». Іншими словами, є покоління економістів, які сприймають це, як догму (як і деякі інші речі в економіці), ніколи цього не перевіряючи. Учасник групи MSIE6 Магістерської програми з інновацій та підприємництва Львівської бізнес-школи УКУ Олег Чагарин вирішив перевірити релевантність цього економічного «закону» для України.

«В економічній літературі[1][2] в більшості описується т.з. «growth rate form of Okun’s law»(відома українському читачеві як «Закон Оукена» і ми далі будемо послуговуватись цим означенням), яка має вигляд 

 ΔY/Y= α-βΔu, де: 

Y – ВВП у поточному періоді

ΔY – зміна ВВП у порівнянні з минулим періодом

α – середній річний приріст при повній зайнятості

β – коефіцієнт, що показує, як зміна у рівні безробіття впливає на зміну ВВП.

На практиці справедливість закону Оукена (у даному випадку для США) ілюструє такий графік[3]:

 Для розрахунків взято щоквартальні дані 1948-2016рр. Регресійна модель така:

Δ%GDP = 0.789 – 1.654*Δ%unemp.

R²=0.463, відповідно, коефіцієнт кореляції 0.68 (для річних даних результати будуть трохи іншими, аніж для квартальних, проте не набагато).

Візьмемо дані для України[4] [5]:

Δ%GDP = 0.08 – 16.78*Δ%unemp.Рівняння регресії виглядає таким чином:

R²=0.463, коефіцієнт кореляції 0.77(довірчий інтервал 95%). Хоча коефіцієнти здаються неадекватними у порівнянні з класичним виглядом закону Оукена, перевіримо адекватність моделі за F-критерієм Фішера та t-критерієм Стьюдента.

F_{розрах.}=17.52, F_табл..=4.75 для 1 змінної та 12 ступенів вільності, t-статистика також показує значимість вільного члена та коефіцієнта. Отож, наша модель підібрана правильно.

Зобразимо її на графіку:

 

Дізнатися більше про програму MSc in Innovations and Entrepreneurship

Залишається зробити правильні висновки:
Як ми бачимо, дисперсія значень ΔGDP для України є дуже великою і рівняння регресії буде дуже сильно залежати від того, за який період брати дані, тобто закон Оукена для України нестабільний з плином часу. Та все ж, за який період підряд ми б не брали дані, все одно не отримаємо рівняння близького до того, що є в підручниках.  

Фактично цей «закон» не є законом, а емпіричним співвідношенням. Економіка України переживає структурні зміни, міграцію робочої сили, різкі зміни валютного курсу, революції, війну і т.і. Laurence Ball et al.[6] показали, що детермінантами коефіцієнтів в законі Оукена є такі фактори, як ВВП на душу населення, % сервісної економіки, % тіньової економіки, Skill Mismatch Index, регуляція бізнесу та ринку праці та безробіття. Також з їхнього дослідження бачимо, що закон Оукена є менш придатний для країн, що розвиваються, порівняно з розвиненими країнами – R² для розвинених економік є приблизно в 2 рази більший, аніж для тих, що розвиваються.

Підсумовуючи, можемо зробити висновок, що для України «хрестоматійний» закон Оукена є нерелевантним. Більше того, ми побачили, що робити в Україні макроекономічне прогнозування на його основі є неможливим через велику дисперсію показників і «шокові стани», які переживає наша економіка».