Спільнота Українського католицького університету та Львівської бізнес-школи висловлюють щирі співчуття з приводу смерті Володимири Сливоцької, громадської діячки, благодійниці, матері члена Дорадчої ради та викладача Львівської бізнес-школи УКУ Адріана Сливоцького.
Пані Володимира Сливоцька упокоїлася в Бозі 13 березня 2021 року.
Слава Ісусу Христу!
Шановний і дорогий Пане Адріяне!
Надійшла до нас сумна вістка про відхід із цього світу Вашої Матері, Пані Володимири Сливоцької, і ми відразу полинули думками до Вас, осиротілого. Знаємо, що Вам зараз нелегко, і тому просимо відчути серцем нашу духовну підтримку. У цей болісний для Вас час Ваші численні друзі в Українському католицькому університеті складають Вам, пані Христині і всій Вашій родині свої найщиріші співчуття.
Сьогодні Ви прощаєте того, хто дав Вам життя, хто виховував і настановляв, хто дав Вам перші уроки синівського послуху, любові до Бога і до рідного народу.
Новопереставлена Пані Володимира до кінця своїх днів любила свій Край і щиро відгукувалася на його потреби. Ми з вдячністю будемо зберігати у наших серцях велику прихильність Вашої Матері до справи УКУ, до наших студентів і викладачів. Ми безмежно цінуємо її дружбу, благословення і щедру підтримку. Тепер в особі Пані Володимири молоді люди з УКУ матимуть перед Богом молитовну покровительку.
Усі ці заслуги Пані Володимири записані у Книзі Життя, яка перебуває в руках Господа, і за цими заслугами Він і відміряє їй небесне блаженство. Хай тепер обернеться її жертовна постава великою ласкою в Бога! Хай милосердний Господь прийме її душу й оселить там, де праведні спочивають!
Прах Пані Сливоцької ляже в американську землю, але душа її, ми знаємо, витатиме над землею українською. Тепер Вас пов’язуватиме з Матір’ю солідарність молитви: Ви молитиметесь за неї тут, на землі, а вона проситиме Бога за Вас там, на Небі!
Горнемося до Вас, пане Адріяне, обіймаємо Вас – і хай буде Вашій Матері земля пухом, небо – місцем спочинку й винагороди, а серед людей – вічная пам’ять!
З глибокою пошаною і молитвою від усієї спільноти УКУ,
о. Богдан Прах
Ректор УКУ
Слава Ісусу Христу!
Високоповажана і дорога опечалена Родино Сливоцьких!
Дорогі Адріяне і Христино з Сім’ями!
Любі Внуки і Правнуки!
Від імені Філадельфійської митрополії і академічної спільноти Українського Католицького Університету та родини Ґудзяків та Шипулів висловлюю Вам найщиріші слова співчуття з приводу упокоєння сл. п. Володимири Сливоцької, Вашої любої Матері, Бабусі і Прабабці.
Тиха вістка про тиху Людину, яка у цих днях переставилася до дому Отця Небесного, шириться світом, і наша молитва за таїнственне паломництво Покійної від життя дочасного до життя вічного єднається з Вашою. Сьогодні і в наступних днях, зокрема в час Великого Посту і Пасхи Господньої, в Америці, Україні, Франції, Бенілюксі і Швейцарії та в інших незліченних точках світу звучатиме вдячне поминання з уст тих, кого торкнулися любов і щедрість покійних Володимири, Стефана та цілої Родини Сливоцьких.
Ми дякуємо Богові за Пані Сливоцьку. Покійній Володимирі ми вдячні за Її життєдайність, за Її дітей, внуків і правнуків, за християнське свідчення та громадську поставу, за щедрі дари. Через великі житейські випробування — від непевних 20-х і 30-х, коли українці були у всьому вторинними, крізь травматичні, геноцидальні 40-і — молода українка пройшла, зберігаючи основні християнські і загально людські цінності, які в подружньому, сімейному і громадському житті лише утверджувалися і помножувалися.
Окремі кадри тієї звивистої мандрівки відомі мені з нашої родинної легенди, того відчитування дії Божого Провидіння у нашому житті. Спільна праця скромних, гідних і чесних робітників на шоколадній фабриці «Клайна» здружила наші родини. Моя Мама передавала мені свої шанобливі враження від спілкування і співпраці з Панством Сливоцьких у час, коли хвиля повоєнних емігрантів будувала нове життя, не маючи нічого, крім цінностей і, очевидно, великого Божого благословення.
У своєму подружньому житті, материнстві, громадській присутності і ктиторстві Володимира Сливоцька відзначалася правдивим аристократизмом духу. За винятковою скромністю стояла постать жінки, цілісної особистості — ефективної підприємливої управительки, яка діяла докладно і точно, локально, однак з широким мало не глобально українським резонансом, для прикладу, жертвуючи на стипендії українських студентів в Бразилії. Таких було безліч. Без сьогодні модного перформансу. Просто підмога там, де була потреба.
Розповіді з пригод молодих емігрантів у Нью-Йорку, які я чув від Мами, оживали за спільним столом на нью-йоркських бенкетах УКУ, де присутність і постава Панства Сливоцьких були самі по собі промовистими для прозорливих. Sapienti sat! Хто був, хто бачив, той знає.
Згодом, приїжджаючи зі Львова чи Парижа, я мав за честь заходити до скромного помешкання на східній 18 вулиці. Пані Володимира тепло вітала і пригощала. Я ділився новинами про плоди жертвенності Родини Сливоцьких, при тому відчуваючи особливу особисту підтримку, кріпке, стійке запліччя, щире благословення, а після смерті моєї Матері, справжню материнську увагу. У цих зустрічах мав нагоду відчути глибоку, недекларативну, життєву віру Пані Володимири. Ми разом за столом молилися.
Відходять останні представники великого покоління, наших великих батьків і матерів, бабусь і дідусів, прабабусь і прадідусів, дар яких ми будемо осмислювати і доцінювати до кінця нашого життя. Вони нам передали життєві основи і принципи чесності, праці і правдивості, віри і миру.
Слова святого апостола Павла — «Я змагався добрим змагом, свій біг закінчив, віру зберіг» (2 Тим. 4:7) — сьогодні можуть бути словами Володимири Сливоцької.
І тому наш смуток таїнственний, наше поминання легке і надія на Воскреслого та наше воскресіння в Бозі, тиха і радісна.
Нехай мир Божий і вічна радість Його Царства будуть нагородою для праведної Володимири.
Нехай вічною буде Її пам’ять!
З глибокою пошаною і молитвою,
+ Борис (Ґудзяк)
архиєпископ-митрополит Філадельфійський
президент Українського католицького університету
