Як український бізнес адаптується і які нові моделі антикризового менеджменту пропонує український досвід для світової теорії управління? Нове дослідження «Шляхи організаційної стійкості: траєкторії відновлення доходів українських компаній в умовах воєнної економіки» (Exposing Pathways to Organisational Resilience: Revenue Recovery Patterns Among Ukrainian Firms in a War Economy), опубліковане у виданні “Journal of Contingencies and Crisis Management” представниками Бізнес-школи УКУ та Університету Бонд, доводить, що організаційна стійкість компаній у кризовий час виходить далеко за межі традиційного повернення до довоєнних рівнів прибутків.
Про що це дослідження?
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну створило безпрецедентний тиск на приватний сектор, змусивши понад 64% мікро-, малих та середніх підприємств тимчасово зупинити діяльність або закрити бізнес. Щоб дослідити, як підприємства виживають і відновлюються в умовах воєнної економіки, наукова команда проаналізувала дані 75 українських компаній (з яких 85% – малий і середній бізнес) за 2-річний період.
Дослідники ретроспективно оцінили динаміку доходів та доступність ресурсів у чотирьох часових точках: січень 2022 року (довоєнний базовий рівень), березень 2022 року (перший шок вторгнення), березень 2023 року (рік роботи в умовах війни) та березень 2024 року (2 роки роботи під час війни).
Автори розділили ринковий попит і реальний дохід підприємств, оскільки під час війни пропозиція та ресурсні обмеження (дефіцит електроенергії, руйнування інфраструктури, мобілізація та брак сировини) часто розривають прямий зв’язок між попитом і фактичними продажами.
Чому цей досвід унікальний у світі? Нові моделі організаційної стійкості
Класична світова література з менеджменту зазвичай виокремлює лише два шляхи подолання кризи: bounce-back (повернення до довоєнного стану) та bounce-beyond (перевершення довоєнних показників за рахунок інновацій). Однак український досвід розширив ці уявлення й дозволив науковцям відкрити дві нові наукові категорії стійкості:
- Bounce-back (Відновлення по траєкторії): компанії, які зазнали глибокого падіння доходів, але завдяки адаптивності поступово повертаються до довоєнного рівня. Дослідники довели, що «bounce-back» – це не одномоментне досягнення нуля, а безперервний процес відновлення.
- Bounce-beyond (Вихід за межі): підприємства, які скористалися зростанням попиту, перегрупували кадровий склад і перевищили довоєнний дохід майже на 50%.
- Bounce-boom (Миттєве зростання): фірми, чий дохід одразу стрімко зріс завдяки високому попиту на критичні товари й послуги, попри дефіцит сировини та нестачу кадрів. Вони продемонстрували стійкість без попереднього етапу падіння продажів.
- Bounce-less (Збереження діяльності): компанії, які зіткнулися з падінням попиту та втратою ресурсів, але продовжують працювати, виплачувати зарплату й зберігати робочі місця для працівників. Науковці запропонували вважати сам факт збереження операційної діяльності та робочих місць під час війни повноцінним проявом організаційної стійкості.
Управління 5 класами ресурсів у воєнний час:
Дослідження показало, як організаційна стійкість компаній залежить від управління п’ятьма головними ресурсами під час випробувань:
– Персонал: кадровий ресурс виявився найшвидшим для відновлення в усіх групах компаній, ставши основою для збереження стабільності бізнесу.
– Фінанси та капітал: доступ до капіталу поступово стабілізувався завдяки підтримці державних програм і міжнародних грантів.
– Інфраструктура: доступ до будівництва, мереж та комунікацій зазнав ударів, але стійкі фірми змогли відновити й навіть покращити ці активи на другий рік війни.
– Основні засоби: обладнання та техніка адаптувалися відносно швидко завдяки релокації та диверсифікації виробництва.
– Сировина та компоненти: доступ до сировини залишався найскладнішим ресурсом для відновлення в усіх галузях через розриви в логістичних ланцюгах.
Ознайомлення з дослідженням
Ознайомитися з повною версією наукової статті ви можете безпосередньо у журналі за посиланням: Journal of Contingencies and Crisis Management | Exposing Pathways to Organisational Resilience.






















