«Коли мені кажуть “це неможливо", – одразу берусь за діло», - винахідник ІВМ

8 жовтня у LvBS відбувся надихаючий бізнес-сніданок з Любомиром Романківим, IBM Fellow та винахідником, який належить до «National Inventors Hall of Fame». Українець за походженням і канадієць за паспортом, директор відділу електрохімічної технології й магнетизму дослідного центру корпорації ІВМ є одним із тих, без кого ми б не мали сьогодні персональних комп’ютерів та інтернету.

На бізнес-сніданку Любомир Романків розповів про свої основні винаходи, і пояснив як кожен з них вплинув на технологічний прогрес та існування ПК у сучасному світі. Зокрема він був винахідником процесів будови магнітних мікроголовок для запису інформації, що уможливило появу жорстких дисків та персональних комп’ютерів.

«Якщо хочете ідентифікувати мій винахід на своєму персональному комп'ютері –- думайте щоразу про те, що відбувається у всередині комп'ютера при натисканні кожного 'ґудзика' (клавіші)», – каже науковець.

Зустріч відбулась у форматі запитань-відповідей, тож усі охочі могли розпитати винахідника про те, що цікавило їх найбільше.

На запитання, яким він бачить майбутньє людства, Любомир Романків відповів: «Колись було легко говорити про перспективу у сто років. Тепер важко передбачити світ навіть через п'ять. Можу з певністю сказати, зараз маємо комп'ютер, який не дорівнює мозку миші; у 2015 році – вже буде комп'ютер, який дорівнюватиме мозку миші; до 2035  – мозку людини; до 2045 – інтелекту всього людства. Такий комп'ютер зможе самонавчатись і навіть відтворювати себе. Та він ніколи не зможе відчувати емоцій, любити і плакати».

Дослідник порадив задуматися над тим, що кожного разу коли ми щось винаходимо  і покращуємо життя, то зменшуємо кількість людей, потрібних для виробничої праці: «Це насправді проблема, про яку на разі мовчать».

Любомир Романків також розповів про секрет власного успіху: «У мене на плечі сидить ангелик і він підказує мені,чи я рухаюсь у правильному напрямку (сміється). Насправді багато моїх винаходів були випадковими. Припустимо, ви маєте ідею і поставили собі певну ціль, щоб реалізувати її. У процесі дослідження ви цієї цілі не досягаєте. Що робити далі – відмовлятись від задуманого? Я дивлюсь на це з іншого боку: так, можливо, я не досягнув цілі, але чогось добився у процесі дослідженн, тоді я думаю, як це можна застосувати. Отак і стаються найбільші відкриття. Також мене дуже «зачіпає», коли кажуть «це неможливо». Якщо так говорять, тоді  треба братись за діло».

Кілька цікавих фактів/думок бізнес-сніданку з Любомиром Романківим:
- 20% винаходів  випадкові. Треба мати завжди відкритий погляд на речі і шукати там, де Ви не сподіваєтесь знайти рішення;
Think small and one day it may be worth billion  саме так сталось із його винаходом;
- Як тільки мені кажуть: «це неможливо»,  одразу хочеться братися за цю справу.