Від української влади втомилися бізнес, середній клас та молодь, – Софія Опацька

Керівник Львівської бізнес-школи УКУ Софія Опацька про те, як зрозуміти причини обурення українців

Масові протести в Україні не з’явилися раптово. Вони походять з глибоких економічних та соціальних нерівностей. Протестувальники сподіваються змінити на краще соціоекономічну ситуацію в Україні, і на думку Опацької, одним з важливих факторів є те, що до протесту приєдналися представники українського бізнесу.

Керівник Львівської бізнес-школи Українського католицького університету Софія Опацька у статті “Як зрозуміти обурення в Україні” для бізнес-школи Уортона при Пенсильванському університеті пише про причини виникнення масових протестів в Україні.

Впродовж останніх декількох років Україна перебувала у рецесії, зазначає Опацька. І хоча уряд обіцяв реформи, зиск від них отримали лише люди, наближені до родини Президента.

Тим часом малий та середній бізнес відчувають тиск з боку податкової служби, який дедалі більше зростає. Країна, зазначає Опацька, страждає від малих обсягів інвестицій, малої кількості бізнес-програм і застарілої економічної структури.

Голова LBS наголошує, що у рейтингу корумпованих країн Transparency International показники України є найгіршими в Європі – країна посіла 144 місце із 177 і опинилася поруч із Нігерією, Іраном та ЦАР.

У статті Опацька також наводить дані соціологічного опитування Gallup research, за якими 21% українців хотів би залишити Україну у пошуках кращої долі.

Впродовж останніх трьох років, а особливо – шести останніх місяців, уряд стверджував, що Україна готується підписати угоду з Євросоюзом, і виступав проти вступу до Митного союзу, який пропонувала Росія.

Але наприкінці листопада Президент Янукович оголосив про призупинення процесу євроінтеграції. Він зазначив, що для переорієнтації ринку Україна потребуватиме €160 млрд.

Голова Львівської бізнес-школи у статті із посиланням на підрахунки свого колеги професора економіки Ярослава Притули стверджує, що уряд перебільшує потенційні втрати. Угода про асоціацію повинна була спричинити втрату близько 400 тис робочих місць в Україні, а компенсацією за це стали б близько €9,2 млрд.

Навіть якщо припустити, що усі ліквідовані робочі місця були б у галузі інформаційних технологій, то втрати від цього не перевершили би €82 млрд, що значно менше, ніж €160 млрд.

Пояснення Президента щодо політичної та економічної зміни курсу видаються необґрунтованими, особливо для молоді, яка тяжіє до європейських цінностей, економіки, політики та стилю життя.

силовий розгін мирних проєвропейських демонстрантів у ніч на 30 листопада Опацька вважає виявом остаточного краху системи правосуддя. На її думку, таких соціальних меж влада не перетинала жодного разу за 22 роки української незалежності. Однак 30 листопада українці прокинулися у новій країні.

Уряд, на думку Опацької, продемонстрував цинізм та моральне безсилля тривалим мовчанням, а згодом назвав організаторів демонстрацій провокаторами. Президент Янукович, замість того, щоб визнати кризу і почати переговори із демонстрантами, полетів у Китай на переговори.

Як зазначає Опацька, стороннім спостерігачам може здатися дивним те, що український бізнес підтримав протестувальників. Як нещодавно йшлося у статті видання Globe and Mail, деякі компанії змінювали робочий розклад, щоб відпускати людей на Майдан. Представники відносно малочисельного середнього класу України надавали протестувальникам допомогу – фінансову, матеріальну та інтелектуальну.

Впродовж останніх декількох років бізнес страждав від браку чесної конкуренції. Наявність зв’язків із місцевою або державною адміністрацією важила більше, ніж наявність розумних працівників або ефективних процесів. Водночас бізнес дедалі більше незадоволений високими податками, на які держава утримує безвідповідальних чиновників. Тепер у країні оголосили бойкот брендам та компаніям, які належать представникам владної Партії регіонів.

Бізнес і середній клас також відвертаються від уряду, бо вважають, що він не виконав офіційних обов’язків і виявився ненадійним партнером.

У цій ситуації, підсумовує Опацька, традиційні західні правила гри є неефективними. Країна та бізнес не можуть у XXI столітті намагатися існувати за правилами XIX століття.

Люди випередили час набагато більше, ніж влада. Громадяни та бізнес вимагають реальних змін у суспільстві, і чинний рух може стати їхнім початком. Також Опацька наголошує на появі нових підприємницьких конструктивних ініціатив, які допомагають організувати громадський рух.

Таким чином, вважає голова Львівської бізнес-школи, рух на захист зв’язків з ЄС перетворився на рух на захист права на самоповагу та людську гідність і об’єднав людей з різними політичними, релігійними та культурними поглядами.

Цей рух зрештою колись сформує майбутнє сучасної України і життя її народу.

За матеріалами Knowledge@Wharton