Компанія VS стартап: у Івано-Франківську дисктували про можливості для ІТ-фахівців

«ІТ-професіонал починає власний стартап з тієї ж причини, чому приходить на роботу у компанію –  він прагне змін та шукає можливості реалізувати себе», – зазначив директор DevCenter Softserve в Івано-Франківську Любомир Ходак під час дискусії «Зона комфорту в ІТ: стартап чи робота в компанії? За і проти».

Дискусію 15 грудня організували Львівська бізнес-школа УКУ та ІТ-кластер Івано-Франківська.  

Учасниками дискусії у ресторані «Urban Space 100» стали: декан Львівської бізнес-школи Софія Опацька, директор компанії Softjourn Сергій Фіцак, директор DevCenter Softserve Любомир Ходак, член академічної ради програми MS in Technology Management Василь Матяшовський та випускник MSTM і засновник стартапу «DocTravel» Ростислав Оленчин.

На початку учасники  окреслили, що ж таке «зона комфорту в ІТ». Сергій Фіцак зазначив: «Зона комфорту – це не лише матеріальні речі. Кава і печиво в офісі, зручне робоче місце сприймаються як бонус лише перший місяць. Далі це стає звичкою і людина починає шукати нові “зони комфорту”. Тому треба давати людям відчуття причетності до чогось важливого, щоб вони усвідомлювали власну потрібність. Моя команда переконалась в цьому. Був випадок, коли клієнт із захопленням відгукнувся про продукт, який ми розробили, але повідомив, що не буде його використовувати, бо відпала потреба. Це призвело до командної депресії, яку ми разом долали».

Щодо стартапів учасники дискусії зійшли на думці, що це такий самий бізнес, як і аутсорсинг, тож вимагає відповідних навиків та підходів. Софія Опацька, декан LvBS, наголосила на важливості вчасно прийняття рішення, куди рухатися далі: «Завжди настає момент сумніву: чи я зможу? Чи це моє? Стартап стає бізнесом лише тоді, коли йому присвячувати 100% свого часу. В іншому випадку – це хобі. Є дві основні проблеми українських стартапів: низький рівень бізнес-складової і страх невдачі. В нашій ментальності невдача сприймається як поразка, тоді як для американців – це всього лиш сходинка до успіху, а здобутий досвід – перевага для наступного проекту».

Ростислав Оленчин додав, що насправді життя стартапера майже не відрізняється від життя працівника компанії, винятком є тільки рівень невизначеності: «Доля невизначеності щодо майбутнього у стартапах доволі висока, тому не залишається нічого іншого, ніж бути більш наполегливим і йти до кінця. По-суті, тоді “зоною комфорту” стає продукт, який розробляє стартапер».

Сергій Фіцак радить підприємцям більше довіряти і залучати потенційних партнерів: «Стартап – це туман перед очима. Є така проблема: наші люди бояться невдачі, віддають перевагу стабільності. Інша проблема перспективних ІТ-проектів: страх ділити бізнес з партнерами. Однак без цього проект може не вирости до очікуваного рівня».

У контексті невизначеності дискутанти підняли питання емоційного інтелекту – вміння поводитися у стресових ситуаціях і адекватно реагувати на зміни. Учасники дискусії поділилися досвідом підвищення емоційного інтелекту. Сергій Фіцак рекомендує розширювати горизонти. «Найменше, що ви можете зробити, – подорожувати». Любомир Ходак вважає, що постійне перебування у зоні комфорту для ІТ-професіонала – небезпечне. «Ми всі хочемо бути затребуваним у галузі, а для цього потрібно встигати за змінами і не стояти на місці».

Як працівники компаній, так і стартапери прагнуть успіху і визнання. Учасники дискусії погоджуються, що успіх у ІТ – це можливість щось змінити на краще. Стартап, як і розвиток в межах компанії, – це всього лише інструмент, який допомагає здійснити мрію й досягти цілі.

Дискусія в Urban Space 100 стала фінальним акордом знайомства команди LvBS із ІТ-спільнотою Івано-Франківська. Протягом дня Львівської представники бізнес-школи зустрілися з місцевою командою компанії ELEKS та провели бізнес-ланч із СЕО провідних ІТ-компаній Івано-Франківська.